Ухвала суду № 64940711, 07.02.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14321/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 року суддя Подільського районного суду м.Києва Шаховніна М. О. , розглянувши заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про відстрочку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшла вищевказана заява, в якій представник ОСОБА_2 просить відстрочити виконання рішення суду по даній справі в частині реалізації 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 до вирішення справи, яка розглядається в Голосіївському районному суді м. Києва за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Дана заява підлягає поверненню заявнику у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Тобто ст. 373 ЦПК України визначено вичерпний перелік суб'єктів звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

В узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» зазначено, що суди повинні враховувати, що вирішення витання про відстрочку, розстрочку, зміну способу та порядку виконання можуть ініціювати лише державний виконавець та сторони виконавчого провадження.

Згідно з частинами 1,2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому проваджені є стягував і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Статусу стягувача і боржника сторони набувають після відкриття виконавчого провадження як в разі виконання рішення суду, яким закінчується судовий розгляд справи, так і в разі виконання ухвали суду про забезпечення позову (Рішення КСУ від 31 травня 2011 року у справі № 4-рп/2011).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Суддям при перевірці того, чи належний суб'єкт звернувся до суду з поданням, пов'язаним з виконанням судових рішень, слід враховувати ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу».

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 не є стороною у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Крім того, заявником не надано доказів того, що ОСОБА_2 є стороною виконавчого провадження у даній справі.

В той же час, згідно ч. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_2 не є стороною у цивільній справі № 758/14321/15-ц та не є стороною виконавчого провадження, заява не можу бути прийнята судом у порядку ст. 373 ЦПК України та підлягає поверненню заявнику.

На підставі наведеного, керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 8, 373 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про відстрочку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

СуддяМ. О. Шаховніна