Ухвала суду № 64939463, 23.02.2017, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2665/14-ц

№ пров. 6/697/8/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017 р.

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Русакова Г.С.

за участю секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Каневі, Черкаської області подання Канівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань,

ВСТАНОВИВ :

Канівський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Черкаській області звернувся в Канівський міськрайонний суд із поданням, в якому вказав, що на виконанні у Канівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області перебуває виконавчий лист № 697/2665/14-ц від 20.01.2015 року Канівського міськрайонного суду Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу по кредиту в сумі 14997,51 грн. Боржником добровільно рішення суду не виконується. На сьогоднішній день, сторона стягувач володіє інформацією щодо можливого перетину державного кордону України боржником. Ухилення від виконання обовязку, покладеного на нього судовим рішенням є підставою для тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України. Просить винести ухвалу про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання ним своїх зобовязань згідно рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.12.2014 р. по справі № 697/2665/14-ц (до виконання зобовязань за рішенням).

Крім того, розгляд вказаного вище подання просили проводити без участі представника Канівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області, за наявними матеріалами справи.

Боржник в судове засідання не зявився, а подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Просить відмовити в задоволенні клопотання, оскільки наміру виїжджати за кордон немає.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні подання відділу ДВС слід відмовити.

Встановлено, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.12.2014 р. по справі № 697/2665/14-ц стягнуто з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором 14997,51 грн.

На виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист.

06 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження.

Згідно із п.18 ч.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зокрема у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Таким чином, основною і єдиною підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України є його ухилення від виконання зобов'язань.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Канівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області не надав суду жодних доказів того, що ОСОБА_2 ухилявся від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Сам факт наявності відкритого протягом тривалого часу виконавчого провадження не свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 дізнався про виконавче провадження щодо стягнення з нього вищевказаної заборгованості лише 06 грудня 2016 року.

Окрім цього, з представлених суду документів не вбачається, що з моменту відкриття виконавчого провадження 06 грудні 2016 року до 07 лютого 2017 року державним виконавцем вчинялися будь-які виконавчі дії, спрямовані на виконання судового рішення. Усі наявні у справі запити державного виконавця щодо з"ясування місця проживання ОСОБА_2, його місця роботи, майнового стану, тощо, здійснені з серпня 2016 року по жовтень 2016 р., вихід державного виконавця за місцем проживання боржника здійснювався лише один раз 24 листопада 2016 року, що стверджується відповідним актом.

Отже, за таких обставин відсутні підстави вважати, що боржник ОСОБА_2 ухилявся від виконання обов"язку, покладеного на нього судовим рішенням.

Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: "Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною". При чому згідно ч. 3 указаної статті це на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

З огляду на вищенаведене можна дійти висновку, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника без встановлення факту ухилення від виконання зобов'язань не буде відповідати одному із критеріїв, визначених ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, за яких обмеження права на свободу пересування може бути виправдане.

Факт ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, нічим об'єктивно не підтверджується і з матеріалів виконавчого провадження не вбачається, як те, що боржник ОСОБА_2 має намір виїхати за кордон, так і не підтверджується наявність у нього документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами.

Крім того в матеріалах справи не надано достатньо відомостей про те, що державним виконавцем здійснені всі можливі інші заходи необхідні для своєчасного і повного виконання рішень суду.

Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні подання.

На підставі наведеного та керуючись Законом України"Про виконавче провадження",ст. 377-1 Цивільного Процесуального кодексу Українист. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України», суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Канівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобовязань відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий підпис Г . С . Русаков

З оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 697/2665/14-ц

Головуючий Г.С. Русаков