Вирок № 64938551, 24.02.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1110/15-к

Номер провадження 1-кп/623/22/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Гуренко М.О.,

за участю: секретарів Лисенко О.В., Бобриш М.С.,

прокурорів Красиля І.І., Федорченко І.С.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області

кримінальне провадження № 12015220690000014 від 17 січня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бражківка Ізюмського району Харківської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 6 грудня 2013 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.317, ч.2 ст.309 КК України до 4 років позбавлення волі з відстрочкою відбування покарання на підставі ст. 75 КК України строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ :

16 січня 2015 року, ОСОБА_2, зайшовши до покинутого будинку, біля Хлібозаводу в м. Ізюм, знайшов там гілочку особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, з метою особистого вживання взяв її із собою та приїхав на автобусі до станції Ізюм Харківської області, де в той же день, близько 18 год. 55 хв., біля входу до приміщення залізничного вокзалу ст. Ізюм за адресою: пл. Привокзальна, 1, м. Ізюм Харківської області був затриманий працівниками міліції. В ході проведення огляду місця події з лівого внутрішнього карману куртки, одягненої на ОСОБА_2, було вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину - 5, 93 гр.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, що вважали доцільним дослідження доказів в повному об'ємі, розглянув дане кримінальне провадження з дотриманням принципів кримінального судочинства, направлені на повноту і всебічність, змагальність розгляду кримінального провадження.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України визнав повністю.

Крім повного визнання своєї провини у вчиненні злочину, вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується ще й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показами свідка ОСОБА_4, який підтвердив, що в його присутності у обвинуваченого з кишені було вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору і при цьому обвинувачений не заперечував, що речовина належить йому і він її використовував для особистого вживання.

Показами свідка ОСОБА_5, який підтвердив, що в його присутності, в якості понятого, у обвинуваченого з кишені було вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору і при цьому обвинувачений цю речовину видав сам, не заперечував, що речовина належить йому для особистого вживання, свідчення давав добровільно.

Показами свідка ОСОБА_6, який пояснив, що його брат ОСОБА_2 приїхав в м. Ізюм та попросився до нього в гості, ввечері разом з братом вони вживали спиртні напої. В куртку брата він нічого не клав, о 08 годині ранку брат уїхав від нього тверезий.

Висновком експерта № 16 від 21 січня 2015 року з якого видно, що вилучена у обвинуваченого речовина є наркотичним засобом - канабісом вагою 5, 93 грама сухого залишку.

Актом № 49 судово-наркологічної експертизи, з якого вбачається, що ОСОБА_2 має психічні та поведінкові порушення в наслідок вживання коноплі без синдрому залежності.

Відповідно до п.3 ППВСУ №4 від26.04.2002 року під незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого.

Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у

будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці).

Під незаконним перевезенням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів полягає в умисному переміщенні їх будь-яким видом транспорту в межах території України з порушенням порядку і правил, установлених чинним законодавством.

Таким чином кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.309 КК України органом досудового розслідування, як незаконне придбання, перевезення та зберігання, особливо небезпечного наркотичного засобу, без мети збуту, вчинене повторно є правильною частково.

Суд вважає недоведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 в частині незаконного придбання наркотичного засобу, оскільки останній пояснив, що обставини викладені в обвинувальні акті, а саме «в 2014 знаходячись у районі розташування ставка по вул.Голосова в с.Студенок Ізюмського району Харківської області знайшов дикорослий кущ коноплі, зірвав верхні його частини, які помістив до свого карману та пішки направився за місцем свого проживання, де незаконно зберігав під дахом свого будинку» є ним видумані. Прокурором дані обставини жодними доказами не підтверджені.

Однак, одночасно суд знаходить вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 щодо умисного перевезення та незаконного зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, без мети збуту, оскільки він знайшов дану гілочку особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, в покинутому будинку, біля Хлібозаводу в м. Ізюм та після цього поїхав на вокзал, де і був затриманий співробітниками поліції під час куріння в невстановленому місці.

Такі дії обвинуваченого в свою чергу також утворюють склад злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Таким чином, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.309 КК України, тобто незаконне перевезення та зберігання, особливо небезпечного наркотичного засобу, без мети збуту, вчинене повторно.

Досліджені по кримінальному провадженню докази, достовірність і істинність яких ОСОБА_2 не оскаржує, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що вина обвинуваченого у інкримінованому злочині доведена повністю.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочину середньої категорії тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках в наркологічному та психіатричному кабінетах Ізюмської ЦМЛ не перебуває, має на вихованні неповнолітню дитину.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, згідно ст.66 КК України, суд взнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції обвинувачення з застосуванням ст. 71 КК України.

На підставі ст.71 КК України, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин під час не відбутої частини покарання за попереднім вироком, то до призначеного йому покарання, має бути, частково, приєднана не відбута частина покарання за попереднім вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 грудня 2013 року.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.72 КК України суд враховує період перебування обвинуваченого під вартою протягом досудового розслідування та судового розгляду згідно Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, а саме з 03.02.2015 року по 24.02.2017 року.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2

Цивільний позов по справі відсутній

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 15, 50, 60, 63, 65-67, 71 ч.2 ст.309 КК України, ст. ст. 2, 94, 351 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання, частково, у вигляді 1 (одного) року і 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 грудня 2013 року і остаточно ухвалити до відбування ОСОБА_2 4 (чотири) роки і 1 (один) місяць позбавлення волі.

Зарахувати в строк покарання тримання під вартою на досудовому розслідуванні та судовому розгляді з 03.02.2015 року по 24.02.2017 року згідно ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день перебування в Харківській установі виконання покарань №27 за 2 дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу у вигляді тримання під вартою - скасувати.

ОСОБА_2 вважати відбувшим покарання відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», звільнивши його з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судово-хімічної експертизи у розмірі 614 грн. 40 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 у відділенні Комінтернівського банку з позначкою виду платежу: ( за експертні послуги).

Речові докази: спеціальний експертний пакет № 1327192 на якому мається напис Україна МВС Експертна служба з написом: «Висновок експерта від 21.01.2015 року № 1 2015220690000014», який зданий на зберігання до КЗРД УМВС України на Південній залізниці - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.О. Гуренко