Постанова № 64938407, 23.02.2017, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/73/17

провадження: 1-кс/614/19/17

категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017 року Борівський районний суд Харківської області в складі:

слідчого судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Євтіхієвої С.В.

слідчого Князєвої І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Борівського відділення Ізюмського відділу ГУНП України в Харківській області ОСОБА_1 про арешт майна,

фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась на підставі ч.1 ст. 107 КПК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Борівського відділення Ізюмського відділу ГУНП України в Харківській області ОСОБА_1 за погодженням з прокурором Ізюмського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 21.02.2017 року звернулася з клопотанням про арешт майна до Борівського районного суду Харківської області, в якому просить накласти арешт на гроші у сумі 149000 грн. та надати можливість їх подальшого вилучення як у готівковому так і у безготівковому вигляді, які на даний час перебувають у власності голови правління банку ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, за адресою: 49094, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, та власності голови правління банку «ОЩАДБАНК», МФО 300465, за адресою: 01001, Україна, м. Київ, вул. Госпітальна,12, які були перераховані ОСОБА_3 27.12.2016 р. на розрахунковий рахунок №5168755627169531 ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 79000 грн. та розрахунковий рахунок №5167491000232370 «ОщадБанк» в сумі 70000 грн., які є предметом вчинення злочину, а також підтверджують здійснення злочинних дій під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

З подання вбачається, щодо чергової частини Борівського відділення поліції Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області 27.12.2016 надійшла заява директора ТОВ «НП ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 39977517) ОСОБА_4 про те, що 27.12.2016 невідома особа на імя ОСОБА_5, шахрайським шляхом заволоділа грошима в сумі 215000 гривень, які мали надійти на його особистий рахунок за продаж ним дизельного палива ФОП «Рудика» в с. Дружелюбівка Борівського району Харківської області. Дані гроші були перераховані на банківські карткові рахунки невідомої особи №5168755627169531 ПАТ КБ «ПриватБанк» та №5167491000232370 «ОщадБанк».

Відомості про дану подію були внесені до ЄРДР за №12016220230000528 від 28.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 25.12.2016 між ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ» (код ЄРДПОУ:31633393) іменоване надалі «Постачальник», в особі заступника директора ОСОБА_6 яка діє на підставі довіреності б\н від 01.04.2015р. та ТОВ «ОКС» (код ЄРДПОУ: 32266705) іменоване надалі «Покупець» в особі директора ОСОБА_5, було укладено договір поставки №25/12/2-2016 від 25.12.2016 р. (надалі Договір) про доставку дизельного палива (далі Продукція): у кількості 17915(сімнадцять тисяч девятсот пятнадцять) літрів, на загальну суму 330639,24 (триста тридцять тисяч шістсот тридцять девять гривень двадцять чотири копійки). Місцем поставки товару було ФОП «ОСОБА_3П.» (код ЄРДПОУ 39799097) розташоване за адресою: Харківська область Борівський район с. Дружелюбівка, строк поставки товару з 25.12.2016 по 27.12.2016

Крім того, згідно вказаного договору Покупець здійснює оплату вартості Продукції шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (р/р 26001455019722 в АТ ОТП Банк МФО 300528 ІПН 316333920307). Датою виконання зобовязання з оплати Продукції Покупцем вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в повному обсязі. Після відвантаження партії Продукції Постачальник направляє Покупцю видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (у разі поставки Продукції на умовах СРТ). Покупець зобовязаний підписати отримані накладні, скріпити їх печаткою та повернути один примірник Постачальнику не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту їх отримання.

Відповідно до вказаного договору ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ» від 25.12.2016 згідно видаткових накладних № PH-0000597 від 26.12.2016, № PH-0000598 від 26.12.2016, за допомогою транспортного засобу КАМАЗ д.н. АХ2335CI та причепу д.н. ХA 14-497 ХА, було доставлено дизельне паливо у пункт призначення за вказаною адресою.

27.12.2016, попередньо перевіривши інформацію відносно надходжень грошових коштів на р/р ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ», та зясувавши, що вони на рахунок так і не надійшли, з метою встановлення обставин, представник ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ» ОСОБА_4 направився до с Дружелюбівка Борівського району Харківської області.

Прибувши до ОСОБА_3 в с. Дружелюбівка, в якому напередодні відбулось розвантаження дизельного палива в кількості 17915 (сімнадцять тисяч девятсот пятнадцять) літрів, на загальну суму 330639,24 (триста тридцять тисяч шістсот тридцять девять гривень двадцять чотири копійки), ОСОБА_4 зустрівся безпосередньо з ОСОБА_3

Під час розмови було зясовано, що 25.12.2016, приблизно о 14.00 ОСОБА_3 на мобільний телефон 050-69-85-404 подзвонив його знайомий ОСОБА_7, житель ІНФОРМАЦІЯ_1, який повідомив, що є клієнти, які оптом продають дизельне паливо по ціні 12,8 грн. за літр.

Приблизно о 18.00 год. 26.12.2016 на територію господарства ФОП «Рудика» приїхав автомобіль марки «КАМАЗ» з дизельним паливом обємом приблизно 18 м. куб., після чого бухгалтер ОСОБА_8 хотіла перерахувати кошти за дизельне паливо на карткові рахунки, які були вказані ОСОБА_5, але операції не проходили.

Водій автомобіля марки «КАМАЗ», поспілкувавшись з кимось по телефону, сказав, що йому дали команду зливати дизельне паливо в резервуар. Приблизно о 23.00 год. 26.12.2016 дизельне паливо було злите в резервуар ФОП «Рудика», обємом 17915 (сімнадцять тисяч девятсот пятнадцять) літрів, після чого водій автомобіля «КАМАЗ» поїхав з території господарства ОСОБА_3, повідомивши, що документи ніякі йому не потрібні.

27.12.2017 бухгалтером ФОП «Рудика» гроші в сумі 149000 грн. були перераховані на карткові рахунки, які вказав ОСОБА_5, а саме на банківський картковий рахунок № 5168755627169531 ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 79 000 гривень, та на банківський картковий рахунок № 5167491000232370 «ОщадБанк» в сумі 70 000 гривень. ОСОБА_7 також в цей день були перераховані кошти в сумі 6500 на рахунок, який йому вказав ОСОБА_5, за дизельне паливо в розмірі 5 м.куб. (5000 літрів).

Оскільки гроші в сумі 149000 грн. невідома особа має намір отримати злочинним шляхом, тобто гроші являються обєктом злочинного посягання, мають значення речового доказу по справі, а тому є необхідність в накладенні арешту на грошові кошти в сумі 149000 грн., які перерахував ОСОБА_3, як у готівковому так і у безготівковому вигляді, з них 79000 грн. на даний час перебувають у власності голови правління банку ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, за адресою: 49094, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, та 70000 грн. на даний час перебувають у власності голови правління банку «ОЩАДБАНК», МФО 300465, за адресою: 01001, Україна, м. Київ, вул. Госпітальна,12.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала, просила його задовольнити. Пояснення надала аналогічні його тексту.

В судове засідання представники ПАТ КБ «ПриватБанк» та «ОЩАДБАНК» не зявилися, про дату, місце та час розгляду клопотання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки слідчого суддю не сповістили, у звязку з чим, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання за їх відсутності. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Слідчий суддя, заслухавши слідчого, дослідивши матеріали кримінального провадження, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання, відмовляє в задовленні клопотання з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Згідно із п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обгрунтовує доводи клопотання.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже субєкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначено в клопотанні слідчого, метою накладення арешту на майно є той факт, що гроші у сумі 149000 грн. невідома особа має намір отримати злочинним шляхом, тобто гроші являються обєктом злочинного посягання, мають значення як речового доказу по справі.

Але, як вбачається з матеріалів клопотання, вони не містять у собі переліку наявних ризиків, що доводять необхідність такого арешту, у клопотанні слідчого відсутні доводи про те, що незастосування заборони у вигляді арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обовязково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для предявлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину, Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Матеріали клопотання не містять у собі даних, що гроші у загальній сумі 149000 грн. на даний час перебувають у власності: голови правління банку ПАТ КБ «ПриватБанк» на розрахункову рахунку №5168755627169531 в сумі 79000 грн.; голови правління «ОщадБанк» на розрахунковому рахунку №5167491000232370 в сумі 70000 грн., оскільки згідно копій квитанцій АТ «ОщадБанк» та «ПриватБанк» вони перераховані 27.12.2016 р., та є предметом чи речовим доказом кримінального правопорушення, в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12016220230000528.

Також відсутні підстави вважати, що вказані гроші є доказом злочину.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України правові підстави арешту майна, встановлені законом відсутні.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність винесеного клопотання та необхідність відмови у задовленні даного клопотання слідчого, як такого, що не доведено необхідності арешту майна, з метою вказаного у клопотанні, та яке явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.171-173 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задовленні клопотання слідчого СВ Борівського відділення Ізюмського відділу ГУНП України в Харківській області ОСОБА_1, яке погоджене прокурором Ізюмського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Гуляєва Г. М.