Ухвала суду № 64937912, 23.02.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Бондаренко Н.В., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання Пиляй І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання дій неправомірними, усунення перешкод у користуванні банківським рахунком та стягнення безпідставно списаних коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 грошовими коштами, що знаходяться на її гривневому картковому рахунку № 6762462057318518 (пластикова картка «Універсальна» № 5168755604392502) в межах залишку 27016 грн. 28 коп., шляхом негайного розблокування зазначеного карткового рахунку.

Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 грошовими коштами, що знаходяться на її гривневому рахунку № 4731185602601384 (Інтернет-картка) в межах залишку 1840 грн. 66 коп., шляхом негайного розблокування зазначеного карткового рахунку.

______________

Провадження № 22-ц/787/209/2017 Головуючий у 1 інстанції : Куцоконь Ю.П.

Доповідач : Григоренко М.П.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 551 грн. 20 коп., що складаються із судового збору.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Згідно п.1.1.2.1.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачений обовязок клієнта не використовувати картрахунки (для карток, емітованих на імя клієнта фізичної особи) для операцій, повязаних з підприємницькою діяльністю.

Заборона використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, повязаних із здійсненням підприємницької діяльності також передбачена п.7.7 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003р.

Пунктом 1.13, п.3.4 та 6.1 Інструкції передбачено, що фізичній особі підприємцю та фізичній особі, яка проводить незалежну професійну діяльність, відкриваються рахунки для здійснення підприємницької діяльності, про що особа зазначає у заяві про відкриття поточного рахунку у рядку „Додаткова інформація, а банк у свою чергу про відкриття рахунків повідомляє відповідний контролюючий орган.

Згідно п.1.1.3.2.14 Умов та правил банківських послуг банк має право відмовитися від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта у випадку виникнення вмотивованих підозр щодо використання банку для проведення незаконних операцій.

Отже, у разі підозр використання поточних рахунків фізичних осіб для проведення операцій, повязаних із здійсненням підприємницької діяльності ПАТ КБ „ПриватБанк належить право призупинити або відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) клієнта.

Згідно поданих виписок по рахункам ОСОБА_1 встановлено факт проведення по рахункам платежів з придбання та продажу товарів і оплати рекламних послуг.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій.

Тобто належними доказами у справі встановлено очевидні ознаки про здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, у той час як звертаючись до банку про відкриття рахунків про їх використання у підприємницькій діяльності ОСОБА_1 не повідомляла, а банк у свою чергу не повідомляв контролюючий орган про відкриття рахунків за якими будуть здійснюватися платежі повязані з підприємницькою діяльністю.

Окрім того, інформація про державну реєстрацію ОСОБА_1 підприємницької діяльності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня.

Прийняття банком рішення про відмову від проведення фінансових операцій по рахункам відкритих на імя ОСОБА_1 є правомірним.

Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В ході апеляційного розгляду справи представник відповідача ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б вказували на законність підстав блокування ним банківських рахунків позивача, в звязку із чим вказані дії ПАТ КБ "ПриватБанк" визнав неправомірними та зобовязав останнє усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 грошовими коштами, що знаходяться на її гривневих рахунках.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань, які вказані в запереченнях відповідача на позовну заяву, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

Пункт 7.7 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003р., дійсно передбачає заборону використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, але Банк, на переконання колегії суддів, при виникненні підозр щодо порушення своїм клієнтом вимог цього пункту, має не лише блокувати всі операції по такому рахунку, а зобовязаний вчиняти і інші дії, як субєкт первинного фінансового моніторингу, визначені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

При цьому, статтею 6 цього Закону визначено, що Банк, як субєкт первинного фінансового контролю, зобовязаний не тільки виявляти фінансові операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, але і повідомляти спеціально уповноважений орган про фінансові операції, що підлягають обовязковому фінансовому моніторингу, - протягом трьох робочих днів з дня їх реєстрації або спроби їх проведення; фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, а також інформацію про свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони повязані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, - в день виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, або спроби проведення фінансових операцій, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій.

Будь-які докази, які б свідчили про те, що відповідач повідомив спеціальний уповноважений орган про виявлені ним сумнівні фінансові операції по рахунках позивача, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, статтею 17 зазначеного Закону передбачено, що Банк, як субєкт первинного фінансового контролю, має право заблокувати всі дії по картковому рахунку лише на дві доби, а наступне блокування може відбуватись лише за рішенням спеціально уповноваженого органу, яке в матеріалах справи також відсутнє.

Колегія суддів вважає, що відповідно до чинного законодавства, Банк, як субєкт первинного фінансового контролю, має лише виявляти підозрілі фінансові операції та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а вирішувати питання про наявність в цих операціях ознак кримінального правопорушення вже є компетенцією інших спеціально уповноважених органів, а не Банку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в звязку із чим рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2016 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : Н.В. Бондаренко

ОСОБА_4