Рішення № 64937711, 24.02.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/263/17

Номер провадження 2/570/677/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2017 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне вул.П.Могили 24) в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокриницька сільська рада Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

покликаючись на те, що її мати побудувала будинок, але юридично не оформила на нього право власності у зв»язку зі смертю, позивач у поданій до суду 23 січня 2017 року заяві просить визнати за нею право власності на житловий будинок №42 по вул.Івана Франка в с.Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, що знаходиться на належній їй земельній ділянці.

Всіх учасників цивільного процесу відповідно до ст.ст.74-76 ЦПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи. У поданій до суду заяві представник позивача ОСОБА_2 просить справу слухати у її відсутність, позов підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Крім того, суд вважає, що позов про визнання права власності є речово - правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який має підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно. У даному випадку, коли факти оспорювання чи невизнання права власності на майно з боку інших осіб відсутні, але відсутність документа, що засвідчує право власності на майно, заважає власнику володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, відповідач у позові про визнання права власності може бути взагалі відсутній.

Зважаючи на те, що явку сторін не визнано обов'язковою, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, думку позивача, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін в порядку заочного розглдяу та у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до таких висновків.

Вимоги ст.214 ЦПК Кодексу зобов»язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Відповідно до ст.16 цього кодексу звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і в силу ст.ст.10, 60 ЦПК України, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Позивач скористалася правовою допомогою.

Як встановлено судом, позивач є донькою ОСОБА_3, яка померла 01 березня 2008 року.

Рішенням виконкому Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво житлового будинку і господарських споруд на виділеній їй земельній ділянці, зроблено проект індивідуального житлового будинку та проект забудови земельної ділянки, інспекцією Державного архітектурного будівельного контролю дано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Вказаній особі на підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 1995 року належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що підтверджується Державним актом.

01 березня 2008 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

13 березня 2008 року позивач звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, визнаючи спірне житло спадковою масою.

18 серпня 2008 року згідно довідки Рівненського ОБТІ №5781 вказане майно оцінено в 114 559 грн., право власності на нього не зареєстроване.

06 вересня 2008 року видане свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна - частку квартири та права власності на вказану земельну ділянку і позивачем отримано відповідний Державний акт.

23 грудня 2011 року позивачу надано дозвіл на газифікацію вказаного будинку.

22 лютого 2017 року винесена постанова державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житло, так як відсутній правовстановлюючий документ, що підтверджує належність вказаного спадкового майна спадкодавцю.

Ст.41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно її позбавлений, право приватної власності є непорушним. Аналогічний висновок викладений і в ч.1 ст.321 ЦК України та ст.1 Першого протоколу Конвенції. Ст.328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом

Відповідно до чинного законодавства, право власності на новостворюване нерухоме майно виникає лише після прийняття його в експлуатацію та реєстрації права власності на це майно. До цього моменту нерухомого майна юридично не існує, а згідно з ч.3 ст.331 ЦК України забудовник вважається лише власником матеріалів та обладнання, які були використані в процесі такого будівництва (створення майна). Тому, якщо за свого життя спадкодавець не набув у встановленому порядку право власності на створюваний ним обєкт будівництва саме як на обєкт нерухомого майна, то і до складу спадщини таке право не входить, адже нерухоме майно, як обєкт цивільного права, ще не існує.

Забудовником вважається особа, яка відповідно до закону отримала право, зокрема, власності земельною ділянкою для містобудівних потреб та виконує передбачені законодавством дії, необхідні для здійснення будівництва. Таким чином право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об»єктів містобудування. Об'єкт незавершеного будівництва слід відносити до нерухомого майна внаслідок наявності в нього зв'язку з землею, що визначено ст.181 ЦК України як критерій віднесення речей до нерухомих.

Будівництво вказаного житлового будинку здійснювалося на законних підставах.

Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Дійсно, відповідно до приписів ст.331 ЦК України право власності на житловий будинок, як об'єкт нерухомого майна, виникає після прийняття будинку до експлуатації і реєстрації права власності на будинок. Законодавець розмежовує поняття виникнення права на спадщину і виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини, і пов'язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Позивачу у даній справі, яка є спадкоємцем після смерті своєї матері, належать права і обов'язки, які були у спадкодавця., а саме обов'язки і права забудовника, у тому числі вчинення всіх дій для завершення будівництва і прийняття будинку в експлуатацію та реєстрацію права власності після завершення будівництва у порядку, визначеному законодавством.

Отже, якщо обєкт будівництва не був прийнятий в експлуатацію, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обовязки, а саме:

1.право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва;

2.право завершити будівництвом обєкт (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник);

3.право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом обєкт;

4.право одержати на своє імя свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Враховуючи викладене, вважаю, що позивач успадковує майнові права на використані при будівництві матеріали та обладнання, а також повязані з цим інші права та обовязки забудовника. Дану правову позиції підтримує Верховний суд України по справах № 2590861 від 26.11.2008 р., № 14261460 від 15.10.2011 р., № 7870619 від 15.02.2010 р.)

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що спадщина, яка відкрилася після смерті спадкодавця, його спадкоємцем, який подав відповідну заяву, прийнята відповідно до ст.1269 ЦК України.

У суду не виникло сумніву, що померлій ОСОБА_3 правомірно фактично належав житловий будинок з надвірними будівлями № 42 по вул.Івана Франка в с.Біла Криниця Рівненського району Рівненської області. Її право на нього ніким не оспорюється, але в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього спадкоємець позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на це майно в нотаріальній конторі. Оскільки позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері, своєчасно прийняла спадщину, в установлений законом строк подавши заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, отримавши частину спадкового майна, тому він має успадковувати все майно, що належало матері на день її смерті. За таких обставин суд вважає, що в наявності порушене право позивача, за захистом якого спрямоване її звернення до суду, а тому позов підлягає до задоволення.

Позивач не сплачувала судовий збір у зв"язку з тим, що є інвалідом 2-ої групи, тому судові витрати відносяться за рахунок держави.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 213-215 ЦПК України суд

в и р і ш и в:

задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до Білокриницька сільська рада Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія СР номер 135338, виданий 02 листопада 1996 року Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_1) права та обовязки забудовника на житловий будинок з надвірними будівлями №42 по вул.Івана Франка в с.Біла Криниця Рівненського району Рівненської області в порядку спадкування за законом після смерті 01 березня 2008 року її матері ОСОБА_3.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Кушнір Н.В.