Ухвала суду № 64937461, 23.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/4570/16-ц Номер провадження 22-ц/786/438/17Головуючий у 1-й інстанції Степура А. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.

секретар: Філоненко О.В.

за участю: позивача ОСОБА_2, представника позивача-Мірошниченко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до місцевого суду з вказаним позовом до ОСОБА_4, в обґрунтування якого зазначав, що 16.10.2010 року між ними було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав у власність автомобіль марки CHERY TIGO ЗНГ, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама), № Y6DD14B18D220576LVVDB14B18D22, реєстраційний номер НОМЕР_1, та позивач сплатив відповідачу 100000,00 грн. за придбання вказаного автомобіля. Відповідно до умов укладеного договору фактом передачі транспортного засобу є сам договір та розписка про отримання грошових коштів за транспортний засіб, що була надана йому відповідачем. Окрім того, зазначає, що за умовами договору право власності на транспортний засіб виникає у покупця з моменту укладення даного договору та 16.10.2010 року відповідач видав ОСОБА_2 довіреність на право керування автомобілем.

З урахуванням наведеного позивач прохав визнати за ним право власності на автомобіль CHERY TIGO ЗНГ, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама), № Y6DD14B18D220576LVVDB14B18D22, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САА № 998186, виданого Кременчуцьким ВРЕР 16.09.2010 року; відділу державної виконавчої служби Автозаводського районного Кременчуцького міського управління юстиції зняти арешт з вказаного автомобіля та виключити його з акту опису і накладення арешту та повернути його ОСОБА_2

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2016 рокуу задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арештувідмовлено.

З вказаним рішенням не погодився представник позивача, який подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, прохав рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивач є власником спірного автомобіля на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2010 року та розписки від 16.102.016 року, яка підтверджує факт сплати коштів за автомобіль та вільно володів ним протягом 6 років, проводив ремонти, технічне обслуговування, здійснював страхування автомобіля. Проте, судом першої інстанції, в порушення вимог закону, не було надано оцінку вказаному договору та помилково зазначено, що ОСОБА_2 не набув права власності на автомобіль CHERY TIGO ЗНГ, 2008 року випуску.

Вважає, що наявність договору, розписки, а також факт передачі ключів та документів на автомобіль є підтвердженням того факту, що позивач отримав у власність зазначений автомобіль.

У судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали та прохали її задовольнити.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як убачається з матеріалів справи 16.09.2010 року ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на транспортний засіб CHERY TIGO ЗНГ, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама), № Y6DD14B18D220576LVVDB14B18D220576, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САА №998486 (а.с.6).

16.10.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу, згідно якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність вказаний транспортний засіб за обумовлену суму, що складає 100000,00 грн. Договір підписаний сторонами (а.с.4).

У матеріалах справи міститься ксерокопія розписки від 16.10.2010 року, згідно якої ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_2 кошти в сумі 100000,00 грн.. (а.с.5).

Відповідно до постанови головного державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_5 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.01.2015 року ВП № 44682219, на виконання виконавчого листа № 2-6824/12 від 29.08.2014 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 836331,84 грн., постановлено накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення -836331,84 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу (а.с.51).

02.08.2016 року працівником посту ДАІ ДПС «Клементово» був складений протокол огляду та тимчасового затримання транспортного засобу - спірного автомобіля, який був вилучений у позивача у зв»язку з тим, що автомобіль CHERY TIGO ЗНГ, 2008 року випуску, оголошений у розшук на підставі постанови державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ у виконавчому провадженні ВП № 44682219. за виконавчим листом №2-6824/12, виданим 29.08.2014 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 836331,84 грн. (а.с.10-11).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд обгрунтовано виходив із того, що, з моменту укладення 16.10.2010 року, договору купівлі-продажу автомобіля, позивач не зняв його з обліку в уповноваженому органі МВС та до теперішнього часу автомобіль зареєстрований за відповідачем, який і є його власником, оскільки право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації.

Такий висновок відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на Законі, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.ст.316, 317, 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.ст. 181, 182 ЦК України режим нерухомої речі може бути поширений законом на речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав… здійснюється відповідним органом.

За змістом статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів, у т.ч. автомобілі. Державна реєстрація та облік автомобілів, здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.Для автоматизованого обліку зареєстрованих транспортних засобів та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Статтею 210 ЦК України визначено, що правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У відповідності до ч.4 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що на автомобіль як транспортний засіб поширюється правовий режим нерухомої речі, а, відтак, будь-яка фізична чи юридична особа стає власником транспортного засобу з моменту реєстрації його на своє ім»я в підрозділі ДАІ.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N1388 (далі-Порядок) визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів... оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків».

Пунктом 2 Порядку передбачено, що цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Згідно п.7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Пунктом 41 Порядку заборонено зняття з обліку транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова слідчого або державного виконавця про накладення арешту.

За змістом п.43 Порядку Після зняття з обліку у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: "Транспортний засіб знято з обліку для реалізації згідно із законодавством".

Як убачається з матеріалів справи та зазначено вище, спірний автомобіль марки CHERY TIGO ЗНГ, 2008 року випуску, чорного кольору станом на даний час зареєстрований на імя ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САА №998186 від 16.09.2010 року, виданим Кременчуцьким ВРЕР (а.с.6).

З урахуванням наведеного, ОСОБА_7 при відчуженні спірного автомобіля (укладення договору купівлі-продажу від 16.10.2010 року) не було вчинено всіх передбачених законом дій, які необхідні, щоб вважати таке набуття правомірним.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_8, зважаючи на намір здійснити відчуження автомобіля, діяли всупереч вказаному Порядку.

Окрім того, оскільки після укладення договору купівлі-продажу спірного автомобіля, як того вимагає Порядок, у десятиденний термін його переоформлено не було, то після накладення, постановою державного виконавця, арешту на спірний автомобіль здійснити зняття з обліку даного транспортного засобу стало взагалі не можливим.

За змістом ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 59 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до пункту 8 Порядку документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:

-- договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках ;

-- укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі якихздійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

-- нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

-- договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають субєкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких субєктів уповноваженою особою і скріплені печаткою (за її наявності);

-- договір комісії між власником транспортного засобу і субєктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий субєкт господарювання, які підписані від імені субєкта господарювання уповноваженою особою та скріплені печаткою (за її наявності), - у разі продажу транспортних засобів субєктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;

-- свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;

-- рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;

-- рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;

-- копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

-- довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску і т.д.

Оскільки позивачем не надано суду жодних, передбачених статтею 8 Порядку документів, що підтверджують правомірність придбання ним спірного транспортного засобу, підстави для визнання за позивачем права власності на вказаний автомобіль відсутні.

З аналізу наведених норм вбачається, що правочин, який вчинений без дотримання його форми, у даному разі державної реєстрації, не створює для сторін юридичного наслідку.

За приписом ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно п.5 ч.3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Як зазначено вище, державним виконавцем правомірно, на підставі рішення суду, яке є обовязковим для виконання, було накладено арешт на транспортний засіб марки CHERY TIGO ЗНГ, 2008 року випуску, чорного кольору, який належить боржнику ОСОБА_4 на праві приватної власності, а тому підстави для виключення спірного автомобіля з-під арешту (з акту опису) та зняття заборони на його відчуження не вбачається.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що факт правомірності набуття позивачем права власності на спірний автомобіль підтверджується договором купівлі-продажу, розпискою, окрім того, позивачу було передано ключі та документи на автомобіль, та, оскільки ОСОБА_2 вільно володів даним транспортним засобом протягом 6 років, проводив ремонти, технічне обслуговування, здійснював страхування автомобіля, то наявні підстави для задоволення позову, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів, проте коли законом, для певного виду майна, передбачена спеціальна процедура набуття його у власність, в даному випадку державна реєстрація, то майно вважається набутим правомірно з моменту вчинення таких дій, чого в даному випадку зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги є неспроможними, фактично дублюють обставини, наведені у позовній заяві, не ґрунтуються на нормах закону, жодних нових фактів доказування, які б спростовували висновки місцевого суду, в них не наведено.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин підстав для скасування рішення місцевого суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3, - відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2016 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ /підпис/ ОСОБА_9

/підпис/ ОСОБА_10

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1