Ухвала суду № 64937298, 23.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/2235/16-ц Номер провадження 22-ц/786/221/17Головуючий у 1-й інстанції Хіневич В. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.

при секретарі: Філоненко О.В.

за участю: представника скаржника - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2016 року

за матеріалами скарги ОСОБА_3про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавської області ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження

по справі за позовом ОСОБА_3 до Кременчуцької міської ради Полтавської області, за участю третьої особи: міського голови м. Кременчука ОСОБА_5, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2016 року у задоволенні скарги ОСОБА_3про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавської області ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження відмовлено.

З цією ухвалою не погодився скаржник, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу районного суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою вимоги скарги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження не має жодного документу, який би підтверджував виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_3 на посаді.

Вказує, що в тексті виконавчого документу та в постанові державного виконавця боржником зазначена Кременчуцька міська рада. В той же час у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначено, що розпорядження про поновлення на роботі видано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Проте, згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Кременчуцька міська рада та виконавчий комітет Кременчуцької міської ради є різними юридичними особами, а тому висновок державного виконавця про виконання рішення боржником є передчасним та не відповідає матеріалам виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав та прохав її задовольнити.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, вислухавши пояснення представника скаржника, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій прохав визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №537/2235/16-ц, виданого 02.07.2016 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області про поновлення ОСОБА_3 на посаді генерального директора КП «Кременчукводоканал» на тих же умовах, що були встановлені контрактом від 09.11.2007 року з генеральним директором КП «Кременчукводоканал» ОСОБА_3 з 26.02.2016 року; зобовязати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №537/2235/16-ц, виданого 02.07.2016 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області про поновлення ОСОБА_3 на посаді генерального директора КП «Кременчукводоканал» на тих же умовах, що були встановлені контрактом від 09.11.2007 року з генеральним директором КП «Кременчукводоканал» ОСОБА_3 з 26.02.2016 року (а.с.1-4).

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.07.2016 року позовну заяву ОСОБА_3 до Кременчуцької міської ради Полтавської області, за участю третьої особи міського голови м. Кременчука ОСОБА_5, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді генерального директора Комунального підприємства «Кременчукводоканал» на тих же умовах, що були встановлені контрактом від 09.11.2007 року з Генеральним директором комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_3 з 26.02.2016 року.

Стягнуто з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.02.2016 року по 01.07.2016 року включно в сумі 47331,82 грн. з урахуванням виплачених сум на посаді радника генерального директора Комунального підприємства «Кременчукводоканал» за період роботи з 26.02.2016 року по 01.07.2016 року.

Стягнуто з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Стягнуто з Кременчуцької міської ради Полтавської області судовий збір на користь держави в сумі 1653,6 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 на посаді генерального директора Комунального підприємства «Кременчукводоканал» допущено до негайного виконання.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено (а.с.46).

На виконання вказаного судового рішення 02.07.2016 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області видано виконавчий лист №537/2235/16-ц, а 04.07.2016 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за даним виконавчим листом, ВП №51560761, боржник - Кременчуцька міська рада Полтавської області, стягувач - ОСОБА_3 (а.с.45,48).

Відповідно до Розпорядження міського голови Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області ОСОБА_5 від 07.07.2016 року №393-КВ «Про поновлення ОСОБА_3 на посаді генерального директора КП «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради на виконання рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області по справі №537/2235/16-ц від 01.072016 року, пунктом 20 частини 4 статті 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» поновлено ОСОБА_3 на посаді генерального директора КП «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради та них же умовах, що були встановлені контрактом від 09.11.2007 року з генеральним директором КП «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради з 26.02.2016 року (а.с.55).

У подальшому, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУ ТУЮ у Полтавській області ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження від 14.07.2016 року, ВП №51560761, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №537/2235/16-ц, виданого 02.07.2016 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області про поновлення ОСОБА_3 на посаді генерального директора КП «Кременчукводоканал» на тих же умовах, що були встановлені контрактом від 09.11.2007 року з генеральним директором КП «Кременчукводоканал» з 26.02.2016 року, рішення в частині допущення до негайного виконання поновлення на роботі ОСОБА_3 на посаді генерального директора КП «Кременчукводоканал», закінчено(а.с.62).

Відмовляючи у задоволенні скарги, районний суд виходив із того, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв на підставі та в межах своїх повноважень і у спосіб, що передбаченнийКонституцією України та законами України.

Такий висновок місцевого суду відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

За змістом ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч.7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення в цивільній справі» від 18.12.2009 року №14 під судовим рішенням, зазначеним у частині третій статті 61 ЦПК мається на увазі будь-яке судове рішення, яким справа вирішується по суті, яке ухвалює суд у порядку цивільного судочинства (рішення, в тому числі й заочне, або ухвала, а також судовий наказ).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист (ч.2 ст.368 ЦПК).

За приписом ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст.5 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За нормою ч.1 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 76 Закону передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням міського голови м. Кременчука Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області ОСОБА_5 від 07.07.2016 року було поновлено скаржника ОСОБА_3 на відповідній посаді, зміст даного розпорядження дослівно відповідає рішенню Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.07.2016 року, яким поновлено ОСОБА_3 на посаді генерального директора Комунального підприємства «Кременчукводоканал» на тих же умовах, що були встановлені контрактом від 09.11.2007 року з Генеральним директором комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_3 з 26.02.2016 року, виконавчому листу від 02.07.2016 року та постанові про відкриття виконавчого провадження від 04.07.2016 року.

Оскільки рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на відповідній посаді було виконано, то державним виконавцем, на підставі ст.76 ЗУ «Про виконавче провадження» було правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.07.2016 року про поновлення ОСОБА_3 на посаді генерального директора КП «Кременчукводоканал» на тих же умовах, що були встановлені контрактом від 09.11.2007 року з генеральним директором КП «Кременчукводоканал» з 26.02.2016 року (а.с.62).

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що наявне в матеріалах справи розпорядження не може свідчити про виконання виконавчого документу, оскільки в його тексті відсутні такі необхідні дані, які встановлені контрактом від 09.11.2007 року з генеральним директором КП «Кременчукводоканал» ОСОБА_3, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки розпорядження про поновлення ОСОБА_3 на посаді в чіткій відповідності дублює та точно виконує рішення суду та виконавчий документ про поновлення останнього, я яких не зазначено про необхідність визначення спеціальних даних, які встановлені контрактом від 09.11.2007 року.

Твердження у скарзі про те, що, оскільки після видачі розпорядження про поновлення скаржника на посаді, міським головою було видано інше розпорядження про звільнення такого з відповідної посади, також не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами, можуть слугувати підставою для нового позову та не підмінюють факту чіткого виконання державним виконавцем рішення суду від 01.07.2016 року.

Окрім того, на думку апелянта, оскільки боржником у тексті виконавчого документу та в постанові державного виконавця зазначена Кременчуцька міська рада. а розпорядження про поновлення на роботі видано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради, які є різними юридичними особами, то висновок державного виконавця про виконання рішення боржником є передчасним та не відповідає матеріалам виконавчого провадження, не ґрунтуються на нормах закону виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.5 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Як убачається з ч.ч.1,2 ст.11 Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

За змістом ч.ч.1,3 ст.12 Закону сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Згідно п.п.1,2 ч.4 ст.42 даного Закону сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету.

Пунктом 10 частини 4 статті 42 Закону визначено, що сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Пунктом 20 ч.4 ст.42 встановлено, що сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

З наведеного вбачається, що Кременчуцька міська рада, її виконавчий комітет та міський голова є органами місцевого самоврядування, які, відповідно до положень ст.10 даного Закону, діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. А тому, оскільки за приписами ст.42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до компетенції саме міського голови належить призначення на посади та звільнення з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, яким є КП «Кременчукводоканал» та видача відповідних розпоряджень, факт того, що боржником (відповідачем) у виконавчому провадженні є Кременчуцька міська рада, а розпорядження було видано міським головою очільником Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, не є порушенням закону, а було вчинено на принципах розподілу повноважень та відповідно до виключної компетенції кожного з органів місцевого самоврядування.

Інші доводи апеляційної також не спростовують висновків суду, не ґрунтуються на нормах права, тому судом до уваги не беруться.

Колегія суддів вважає, що за наведених вище обставин оскаржувану ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.211,303, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст.314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2016 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_6

/підпис/ ОСОБА_7

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1