Вирок № 64936961, 23.02.2017, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

Справа № 541/16/17

№ провадження 1-кп/541/45/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Городівського О.А.

за участю секретаря - Ніколаєнко М.В.,

прокурора - Безмаль О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого адвоката Куцин В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016170260001331 від 25.11.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Любівщина, Миргородського району, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, працюючого вантажником на ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод», не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ

22.11.2016, близько 22.00 год., в АДРЕСА_2, в приміщенні житлового будинку, який належить ОСОБА_4, в зальній кімнаті, між ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп'яніння та потерпілим ОСОБА_2, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, виникла словесна сварка.

У ході сварки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи бажання та намір направлений на спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, ОСОБА_1 навмисно наніс один удар ліктем правої руки в обличчя потерпілого ОСОБА_2 Від удару вони вдвох впали на підлогу. ОСОБА_2, лежачи знизу лівою рукою взяв за горло ОСОБА_1 який був зверху. В свою чергу ОСОБА_1 наніс один удар правою рукою в область грудної клітки ОСОБА_2 В цей час, до приміщення кімнати зайшов ОСОБА_4 та почав їх розбороняти. ОСОБА_1, піднімаючись з підлоги, право рукою наніс один удар у область обличчя ОСОБА_2 від якого у останнього на губах з'явилася кров. ОСОБА_4 наполіг на тому, щоб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли з будинку і на вулиці продовжили з'ясовувати свої стосунки.

На подвір'ї сварка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжилася. У ході сварки ОСОБА_1 ударив один раз ОСОБА_2 ногою в область грудей та почав наносити удари кулаками по верхній частині тіла, в тому числі по обличчю ОСОБА_2 Від удару в обличчя ОСОБА_2 впав на грунтове покриття. ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, наніс потерпілому не менше п'яти ударів ногою і кулаками по голові та верхній частині тулубу. Побачивши, що сварка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не припинилася, ОСОБА_4 підійшов та розборонив їх.

У результаті умисних та протиправних дій ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №451 від 27.11.2016, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носу без зміщення. Також у потерпілого під час звернення до медичного закладу був «виражений набряк м'яких тканин обличчя, зсаднення обличчя, двобічної пара орбітальної гематоми, набряк, біль в ділянці спинки носу. При пальпації біль в лівій половині грудної клітини по середньо-підпаховій лінії». Вищезазначені тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих предметів, в дані анатомічні ділянки тіла, якими також могли бути удари руками, ногами по давності утворення можуть відповідати даті та обставинам вказаної події, по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та не є небезпечними в момент спричинення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України не визнав. З приводу обвинувачення суду пояснив, що 22 листопада 2016 року близько 22 години вони з потерпілим ОСОБА_2 перебували в будинку ОСОБА_4 Спільно вживали спиртні напої. Коли ОСОБА_4 пішов з будинку провести мати обвинуваченого, потерпілий почав приставати до нього, розстібаючи йому ширінку на штанах, намагаючись дістатися до інтимного місця. Така поведінка потерпілого викликала в нього обурення і він попередив його, щоб останній припинив свої дії. Однак, потерпілий продовжував. ОСОБА_1 заподіяв йому один удар ліктем правої руки по обличчю. Внаслідок удару вони впали обоє на підлогу. ОСОБА_1 опинився зверху. В цей момент зайшов ОСОБА_4 та розборонив їх. Коли вони піднялись, ОСОБА_1 наніс один удар рукою в обличчя потерпілого. Потім вони вийшли на вулицю.

Біля будинку ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 удар ногою по тулубу, внаслідок якого потерпілий впав, також ОСОБА_1 наніс декілька ударів руками та ногами по різним частинам його тіла в тому числі по голові. Вказати точну кількість не може.

Вину свою не визнає з тих підстав, що потерпілий фактично спровокував його своїми діям до насильства.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується доказами, які є належними та допустимими і узгоджуються між собою.

Свідченнями потерпілого ОСОБА_2, який суду пояснив, що 22 листопада 2016 року після 22 години він з обвинуваченим перебували в будинку ОСОБА_4, де вживали спритні напої. Внаслідок нанесених тілесних ушкоджень та значної кількості випитого алкоголю не пам'ятає чому між ним та ОСОБА_1 виникла конфліктна ситуація. В результаті сварки ОСОБА_1 почав наносити йому удари руками спочатку в будинку, а потім на подвір'ї будинку. Куди їх попросив вийти ОСОБА_4 Потерпілий чітко вказав на кількість ударів заподіяних йому обвинуваченим, частини тіла куди були нанесені удари. Суду повідомив, що він жодних ударів у відповідь не наносив.

Заявою потерпілого від 23.11.2016 року про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за спричинення йому тілесних ушкоджень, що являється обов'язковою умовою для реєстрації кримінального провадження в ЄРДР, так як даний злочин є злочином приватного обвинувачення.

Свідченнями свідка ОСОБА_4, який підтвердив факт нанесення обвинуваченим 22.11.2016 року в його будинку потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень під час виниклої сварки.

Протоколами проведення слідчих експериментів за участю підозрюваного, ОСОБА_1, потерпілого та свідка ОСОБА_4, в ході яких всі вони підтвердили свої свідчення з приводу кількості ударів нанесених ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 22 листопада 2016 року.

Висновками судово-медичної експертизи № 450 №451 від 23.12.2016 року, відповідно до яких встановлено ступінь тяжкості тілесні ушкодження, виявлених у ОСОБА_2.

Таким чином, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведеною повністю. Його умисні протиправні дії, які виразились у заподіянні умисних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, містять всі ознаки складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено. В ході судового розгляду не підтвердилось наявність пом'якшуючої обставини, яка вказана в обвинувальному акті, щире каяття та сприяння розкриттю злочину. Обвинувачений не визнавав себе винним в ході судового розгляду, посилаючись на те, що його протиправні дії були навмисно спровоковані потерпілим. А його участь в проведенні слідчого експерименту не може розцінюватись судом як активне сприяння розкриттю злочину, оскільки, на момент звернення потерпілого про вчинення правопорушення він вказував на особу яка заподіяла йому тілесні ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, відсутність обтяжуючих покарання обставини. Його молодий вік та склад сім'ї, позитивні характеристики його особистості за місцем проживання та роботи, суд приходить до переконання, що застосування відносно нього покарання у виді штрафу в найбільшій мірі являється достатнім заходом впливу для його виправлення.

Цивільний позов прокурора Миргородської місцевої прокуратури поданий в інтересах держави в особі фінансового управління Миргородської райдержадміністрації до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування в дохід бюджету витрат на стаціонарне лікування потерпілого внаслідок кримінального правопорушення підлягає до повного задоволення, так як вимоги є законними, доведеними в ході судового розгляду та повністю визнаються обвинуваченим.

Цивільний позов потерпілого до ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення. Суд вважає доведеними позовні вимоги потерпілого щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди, яка виражається у витратах проведених на придбання лікарських засобів, а також витрат, які зробив потерпілий на оплату послуг адвоката з метою захисту своїх прав.

Суд частково задовольняє позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 щодо відшкодування йому заподіяної моральної шкоди.

Враховуючи встановлені обставини, суд вбачає наявність заподіяння моральної шкоди потерпілому у зв'язку з втратами, які зазнало його здоров'я, страждань які зазнав потерпілий. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди позивачу, судом враховується характер тілесних ушкоджень отриманих потерпілим та період його лікування. Також судом враховано його віктимну поведінку відносно обвинуваченого, яка спричинила конфлікт. Одночасно з цим при вирішенні цієї частини заявлених позовних вимог, суд виходить також із засад розумності, виваженості та справедливості, а тому вважає, що розмір морального відшкодування ОСОБА_2 має становити 1000 гривень.

Керуючись ст.ст. 349;368; 370; 374; 376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 58 (п'ятдесяти восьми) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 986 (дев'ятсот вісімдесят шість) гривень в дохід держави.

Цивільний позов прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Фінансового управління Миргородської райдержадміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування в дохід бюджету витрат на стаціонарне лікування потерпілих задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 2692 (дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. на користь Фінансового управління Миргородської районної державної адміністрації р/р 31418544700305 ГУДКСУ в Полтавській області, код 37845125, ОПЕР МФО 831019,

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5402 грн. 94 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, в разі подання апеляційної скарги, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області на протязі 30 днів, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд, засудженим з моменту вручення йому копії вироку, а іншими учасниками процесу в той же строк з моменту його проголошення.

Суддя: О.А. Городівський