Рішення № 64936156, 20.02.2017, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/211/17

381/4145/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючої судді - Ковалевської Л.М., при секретарі - Омельчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за позовом ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 Ельшан-Кизи про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 Ельшан-Кизи до ПАТ КБ Приватбанк про визнання кредитного договору недійсним,-

в с т а н о в и в:

До суду з вказаним позовом звернувся ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідачки заборгованості в сумі 23028,67 грн. згідно укладеного договору №б/н від 11.10.2013 року, на підставі якого відповідачка отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором. У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідачка, станом на 30.09.2016 року, має заборгованість в розмірі 23028,67 грн.

09 листопада 2016 року до суду з зустрічним позовом звернулась ОСОБА_1 Ельшан-Кизи до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним, посилаючись на те, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним.

В судове засідання представник позивача не зявився, про день слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову банку заперечувала, підтримала вимоги зустрічного позову.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного слід відмовити враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 11.10.2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 Ельшан-Кизи укладено договір №б/н, на підставі якого, 11 жовтня 2013 року відповідачка отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого ОСОБА_2, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписала заяву разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у заяві.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.2.1.1.5.5. «Умов та правил надання банківських послуг» позичальник зобовязується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також, оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг» при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов2язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов»язаний сплатити ОСОБА_2 штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

В порушення умов кредитного договору відповідачка свої зобовязання не виконала.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором станом на 30.09.2016 року відповідачка має заборгованість 23028,67 грн., яка складається з наступного:

- 1759,16 грн. - заборгованість за кредитом;

- 16596,72 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3100,00 грн. заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. штраф (фіксована частина);

- 1072,79 грн. штраф (процентна складова).

Проте, відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається із наданих позивачем розрахунків, розмір пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором вдвічі перевищує розмір основної заборгованості за кредитом та розмір отриманих відповідачем коштів за вказаним кредитним договором. Також, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що в результаті невиконання зобовязання позивачу заподіяні будь-які збитки, розмір яких дорівнював би сумі нарахованої позивачем пені або перевищував би вказану суму.

Крім того, відповідачка має на утримання двох малолітніх дітей, не працевлаштована, а її матеріальний та фінансовий стан є досить важким, що, на думку суду, може бути суттєвою підставою для зменшення розміру пені.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру нарахованої позивачем пені за порушення строків погашення кредиту з 3 100 грн. 00 коп. до 0,00 грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені за порушення строків погашення кредиту задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в розмірі 1000 гривень.

Крім того, посилання представника відповідача на наявність вини кредитора, яка, на думку відповідача, полягає у тому, що останній, не повідомивши боржника про наявну заборгованість вчинив бездіяльність, яка вплинула на невиконання обовязків споживачем послуг, в результаті чого боржник не виконав свої зобовязання перед банком, тобто мало місце прострочення боржника, суд вважає безпідставними, оскільки за змістом ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив про пропущення позивачем строків позовної давності. Проте суд не погоджується з даним висновком з урахуванням наступного.

11.10.2013 р. відповідач підписала Анкету-заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» в ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до підписаної ОСОБА_1 Анкети-заяви встановлено, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, становлять між клієнтом та банком Договір про надання банківських послуг.

Позичальник підтвердила, що ознайомлена та згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами та зобов'язується регулярно ознайомлюватися з їх змінами. Умови та правила надання банківських послуг з якими було ознайомлено відповідача долучено до позовної заяви, а наказ про їх затвердження додається.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписанням Анкети-заяви від 11.10.2013р. позичальник ОСОБА_1 приєдналася до запропонованих банком «Умов та правил надання банківських послуг», які розміщені на офіційному сайті ОСОБА_2 www.privatbank.ua.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1ст. 259 ЦК України).

Згідно до ст. 264 ЦК України: перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії. що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до п. 1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.

Враховуючи, що останній платіж перед зверненням кредитора до суду здійснено 19.12.2013 року в сумі 300,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку, тому строк позовної давності розпочався 20.12.2013року та спливає 20.12.2063 року. Позивач звернувся до суду в жовтні 2016 року, тобто в межах строку позовної давності.

Щодо вимог зустрічного позову, то суд бере до уваги наступні встановлені судом обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою, якою підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між ОСОБА_2 і клієнтом договору приєднання, що визначено ст. 639 ЦК України. Підписанням заяви позичальник приєднався до запропонованих банком Умов та Тарифів.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби звязку, наприклад електронний.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до Розділу І Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг ОСОБА_2, (п.п. 1.1.1.58, 1. 1. 1.59 Умов), відповідачкою ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

У Анкеті-заяві зазначено, що підписавши цю заяву, позичальник ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

Окрім цього, зазначено що позичальнику було надано для ознайомлення Умови та правила, ОСОБА_2 в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.

Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_2 банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, що розташовані на офіційному сайті ОСОБА_2 (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг.

Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та ОСОБА_2. Таким чином, між ОСОБА_2 та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить.

Щодо посилань позивача за зустрічним позовом на неправомірність зміни банком відсоткової ставки, то судом встановлено наступні обставини.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України відсоткова ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5 % в місяць або 30,00 % на рік. Далі відсоткова ставка була змінена, що підтверджується наказами банку. 01.09.2014 р. відповідно до Наказу ОСОБА_2 №СП-2014-6915682 від 18.08.2014р. відсоткова ставка була підвищенна до 34,80%., 01.04.2015р. відсоткова ставка була підвищенна до 43,20%, згідно Наказу №СГІ-2015- 6552838 від 18.02.2015 р.

Зазначені зміни повністю узгоджуються з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та Відповідача було ознайомлено із зазначеними змінами шляхом зазначення цього в п. 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», де передбачена можливість односторонньої зміни ОСОБА_2 та інших невід'ємних частин Договору.

Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом міг змінюватись ОСОБА_2 за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. «Умов та правил надання банківських послуг».

Відповідно до п. 1.1.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до п. 1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі незгоди зі змінами Правил та/або ОСОБА_2 надати ОСОБА_2 письмову заяву про розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед ОСОБА_2, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення Карток, виданих Власнику і його Довіреним особам.

31.07.2014 року та 31.08.2014 року у виписці зазначено: "Проценты за использование кредитного лимита (ставка 2.5 процента в месяц по кредитными операциям до 31.08.2014. 2.9 процента - по операциям с 01.09.2014)"

30.04.2015 р. у виписці зазначено: "Проценты за использование кредитного лимита (ставка 2.5 процента в месяц по 30.04.2015 кредитным операциям до 01.09.2014: 2.9 процента по операциям с 01.09.2014 по 31.03.2015; 3,6 процента - по операциям с 01.04.2015)".

Таким чином, Банк виконав умови договору та у виписці по рахунку проінформував позичальника про зміну відсоткової ставки по кредиту, що підтверджено документально.

Крім того, суд звертає увагу, що підвищення відсоткової ставки відбулося тільки за витратами з певної дати (дата зазначається в наказі), що дає можливість у разі незгоди з новою відсотковою ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій відсотковій ставці, що являється суттєвою перевагою для клієнта і не порушує його право на незмінність відсоткової ставки по уже наявній кредитній заборгованості.

Правомірність зміни умов договору також підтверджується Постановаю № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

А саме, при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641-642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК.

Щодо порушення банком положень ЗУ «Про захист прав споживачів», то суд не погоджується з даним твердженням позивача за зустрічним позовом з огляду на наступне.

ОСОБА_2 на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів» надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору.

Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов'язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів).

Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.

Крім того, ЗУ "Про захист прав споживачів" не поширюється на спірні правовідносини.

Так вищевказаний Закон визначає поняття споживчого кредиту, а саме споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

В даному ж випадку, грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Тобто ОСОБА_1 безпідставно, в даному випадку, посилається на вищевказаний Закон.

Окрім того, в Анкеті-заяві зазначено: «Я ознайомилась і згодна з Умовами та правилами. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку».

Таким чином, підписавши Анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердила, що вона була ознайомлена з умовами кредитування та погодилася з ними, що засвідчила власним підписом. Погашаючи заборгованість по кредиту Відповідач прийняла умови договору та погодилася з ними.

Тому, з урахуванням наведеного вище, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 6, 10, 60, 212-215 ЦПК України,ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612, 6311054 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 Ельшан-Кизи про стягнення заборгованості частково.

Стягнути з ОСОБА_1 Ельшан-Кизи на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 19928,67 гривень за кредитним договором б/н від 11.10.2013 року, яка складається з наступного:

1759,16 гривень- заборгованість за кредитом;

16596,72 гривень- заборгованість по процентам за користування кредитом;

500,00 гривень-штраф (фіксована складова);

1072,79 гривень штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 Ельшан-Кизи на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 1000 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 Ельшан-Кизи до ПАТ КБ Приватбанк про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М.Ковалевська