Ухвала суду № 64936098, 24.02.2017, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/234/17

1-кс/379/70/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2017 року м. Тараща

Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області Бойко М.Г.,

при секретарі: Бакал О.А.,

за участю прокурора Таращанського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури юриста 2 класу Борсук О.В., слідчого СВ Таращанського відділення поліції Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Пильгуна Р.М.., розглянувши клопотання слідчого, поданого за матеріалами досудового розслідування в кримінальному провадженні за № 12017110290000048, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2017 року за ознаками трьох злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тараща Київської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, немаючого на утриманні неповнолітніх дітей, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Таращанського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області старший лейтенант поліції Пильгун Р.М. подав до Таращанського районного суду Київської області клопотання, погоджене прокурором Таращанського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури юристом 2 класу Борсук О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам статтей 183,184 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 з'явився у судове засідання 24 лютого 2017 року.

Копії клопотання та доданих до нього матеріалів надані ОСОБА_3 23 лютого 2017 року об 11 год. 40 хв., про що свідчить відповідний запис на клопотанні.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 вчинив три умисні злочини проти власності при наступних обставинах.

03.02.2016 приблизно о 19 годині ОСОБА_3, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, достовірно знаючи, що за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться домогосподарство, в якому ніхто не проживає та яке належить ОСОБА_4, вирішив вчинити крадіжку майна з даного господарства.

В подальшому цього ж дня приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_3, з метою реалізації свого злочинного задуму попрямував до нежилого будинку за адресою: АДРЕСА_3 та через огорожу проник на територію вищевказаного господарства.

Реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення крадіжки майна ОСОБА_4, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись темною порою доби, відсутністю власника та інших осіб, які могли б йому у цьому завадити, ОСОБА_3 підійшов до будівлі сараю ОСОБА_4 та за допомогою знайденої біля його приміщення металевої палиці від'єднав металеві кріплення обох вхідних дверей до приміщення сараю від рами та проник всередину цього приміщення. Далі ОСОБА_3, завершуючи реалізацію злочинного умислу, оглянув приміщення сараю і таємно викрав з нього компенсаційний конденсатор індуктивної енергії марки «Isokond» та покинув територію даного господарства, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_3 продав викрадене майно ОСОБА_5, необізнаному із злочинними діями ОСОБА_3.

Відповідно до висновку експерта від 20.02.2017, складеного за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, вартість викраденого у ОСОБА_4 компенсаційного конденсатора індуктивної енергії марки «Isokond» TGL 200-8264 Typ LKCI 40/380D станом на 03.02.2017 становить 4275 гривень з урахуванням зношеності в процесі експлуатації.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдав ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 4275 (чотири тисячі двісті сімдесят п'ять) гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що своїми умисними протиправними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, 04.02.2017 приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 спільно із своїм братом ОСОБА_6, перебуваючи за місцем свого спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2, достовірно знаючи, що за адресою: АДРЕСА_3, знаходиться домогосподарство, в якому ніхто не проживає та яке належить ОСОБА_4, домовилися між собою та прийняли спільне рішення повторно вчинити крадіжку майна, яке в ньому зберігається.

В подальшому цього ж дня приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_6, з метою реалізації свого злочинного задуму попрямували в напрямку нежилого будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 та через огорожу проникли на територію вищевказаного господарства.

Реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення крадіжки майна ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись темною порою доби, відсутністю власника та інших осіб, які б могли їм у цьому завадити, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_6 підійшов до приміщення сараю та через незачинені вхідні двері, проникли у середину цієї будівлі. Далі ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_6, завершуючи реалізацію злочинного умислу, оглянув приміщення сараю і повторно, спільно з останнім таємно викрав з нього електричний двигун марки «АО 42-4 220/380v, 2,8 кВт, 1420 об./хв.» вартістю 1235 грн. та три металеві диски до циркулярки діаметром 30 см, 35 см та 40 см, вартістю 54 грн., 63 грн. та 72 грн., відповідно, після чого разом із ОСОБА_6 покинув територію даного господарства, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_3 реалізував викрадене майно ОСОБА_5, необізнаному із злочинними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_6.

Відповідно до висновку експерта від 20.02.2017, складеного за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, вартість викраденого у ОСОБА_4 електричного двигуна марки «АО 42-4 220/380v, 2,8 кВт, 1420 об./хв.» становить 1235 гривень, металевого диску до циркулярки діаметром 30 см. - 54 гривні, металевого диску до циркулярки діаметром 35 см. - 63 гривні, металевого диску до циркулярки діаметром 40 см. - 72 гривні станом на 04.02.2017 року з урахуванням зношеності в процесі експлуатації.

Своїми діями ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_6 завдав ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 1424 (одна тисяча чотириста двадцять чотири) гривні.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що своїми умисними, протиправними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 06.02.2017 приблизно о 19 годині ОСОБА_3, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, достовірно знаючи, що за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться домогосподарство, в якому ніхто не проживає та яке належить ОСОБА_4, прийняв рішення повторно вчинити крадіжку майна, яке в ньому зберігається.

В подальшому цього ж дня приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_3, з метою реалізації свого злочинного задуму попрямував в напрямку нежилого будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, та через огорожу проник на територію вищевказаного домогосподарства.

Реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення крадіжки майна ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись темною порою доби, відсутністю власника та інших осіб, які б могли йому у цьому завадити, ОСОБА_3 підійшов до приміщення сараю та через незачинені вхідні двері, проник у середину цієї будівлі. Далі ОСОБА_3, завершуючи реалізацію злочинного умислу, оглянув приміщення сараю і повторно, таємно викрав з нього розкладну драбину. Після цього ОСОБА_3 переніс викрадену ним драбину до свого місця проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта від 20.02.2017, складеного за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, вартість викраденої у ОСОБА_4 алюмінієвої розкладної драбини, станом на 06.02.2017 року становить 900 гривень з урахуванням зношеності в процесі експлуатації.

Своїми діями ОСОБА_3 завдав ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 900 (дев'ятсот) гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що своїми умисними, протиправними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Отже, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що усіма своїми умисними протиправними діями вчинив три епізоди злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами потерпілого ОСОБА_4, який вказав, що має будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, в якому на даний час ніхто не проживає. В приміщені сараю, яке розташоване поряд із приміщенням будинку, він зберігає господарський інвентар та електроінструменти. 09.02.2017 приблизно о 21 годині, він на вхідних дверях до приміщення сараю, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, виявив пошкоджені запірні пристрої та відсутність розкладної драбини, електричного двигуна, компенсаційного електричного конденсатора та трьох металевих дисків до циркулярки; протоколом огляду місця події від 15.02.2017, згідно якого в ході проведення огляду місця події, поряд із місцем фактичного проживання ОСОБА_3, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, у його присутності виявлено та вилучено розкладну драбину, яка належить потерпілому ОСОБА_4; протоколом огляду місця події від 16.02.2017, згідно якого в ході проведення огляду за адресою АДРЕСА_4, поряд із місцем проживання ОСОБА_5 виявлено та вилучено електричний двигун, три металеві диски до циркулярки та компенсаційний електричний конденсатор, які належать ОСОБА_4; показами свідка ОСОБА_5, який вказав, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 і 03.02.2017 року, приблизно о 21 год. 00 хв. до його місця проживання прийшов ОСОБА_3 та запропонував придбати у нього електричний компенсаційний конденсатор на що він погодився та придбав його у останнього. 04.02.2017 року, приблизно о 21 год. 00 хв. до його місця проживання прийшов ОСОБА_3 та запропонував придбати у нього три металеві диски до циркулярки, які він власне і придбав у останнього. 05.02.2017 року, приблизно о 21 год. 00 хв. до його місця проживання знову прийшов ОСОБА_3 та запропонував придбати у нього електричний двигун на що він погодився та придбав у ОСОБА_3 електричний двигун; показами самого підозрюваного ОСОБА_3, який визнав свою вину та підтвердив факт вчинення ним інкримінованих йому злочинів.

Отже, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовано підозрюється у скоєнні трьох епізодів таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

22.02.2017 року о 17 год. 40 хв. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні трьох епізодів тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, наявність підозри на вчинення інших кримінальних правопорушень, що перебуваючи на волі, може ухилятися від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливить проведення повного, всебічного та об'єктивного розслідування та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів (особисте зобов'язання, порука, застава або домашній арешт) не може запобігти ризику ухилення його від відповідальності, слідчий просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив про те, що визнає себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує та зазначає суду, що буде з'являтися до слідчого, суду за викликами.

Прокурор та слідчий клопотання підтримали та просять суд його задовольнити.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається наявність доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 трьох епізодів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох років до шести років.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до статті 178 КПК України при вирішені питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд, зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність в нього родини, утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця проживання чи навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір завданої підозрюваним, обвинуваченим майнової шкоди.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та роз'яснень Пленуму ВСУ (Постанова №4 від 25.04.2003р. «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства»), тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м'які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов'язків та його належної поведінки.

Відповідно до наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_8, вчинив три умисних корисливих злочинів проти власності, за місцем проживання характеризується посередньо, не має міцних соціальних зв'язків, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити сліди злочину. Тому, враховуючи його молодий вік, відсутність міцних соціальних зв'язків, тобто дружини, дітей, інших утриманців, відсутність роботи, його незадовільний майновий стан, наявність підозри на вчинення інших кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, вчиняти інші кримінальні правопорушення та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, суд дійшов висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів (особисте зобов'язання, особиста порука або домашній арешт) не може запобігти ризику ухилення ОСОБА_3 від відповідальності. Так, особи які б могли особисто поручитися за нього - відсутні, для обрання домашнього арешту в місцевого органу внутрішніх справ відсутні електронні засоби контролю, а особисте зобов'язання, тим більше, не забезпечить виконання покладених слідчим на підозрюваного обов'язків.

Отже, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3, покладених на нього процесуальних обов'язків, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, з тим щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, запобігання спробам негативно впливати на потерпілих та свідків, ухилення від досудового слідства та суду дане клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, матеріальний стан підозрюваного ОСОБА_3, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі застави 32000 грн., встановленого станом на 01 січня поточного року, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 185, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 211, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого СВ Таращанського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Пильгуна Р.М., поданого за матеріалами досудового розслідування №12017110290000048, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2017 року за ознаками трьох злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тараща Київської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, немаючого на утриманні неповнолітніх дітей, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 рахувати з 24 лютого 2016 року.

Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 24 квітня 2017 року, включно.

Визначити заставу у розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Таращанського районного суду Київської області: Код 02892238 Банк ГУ ДКСУ в Київській області Код банку 821018 Дебет рахунку № 37314001003501.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Таращанського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО № 13 в м. Києві та Київській області Державної пенітенціарної служби України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО № 13 в м. Києві та Київській області Державної пенітенціарної служби України негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Таращанського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Пильгуна Р.М., прокурора Таращанського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури юриста 2 класу Борсук О.В. та слідчого суддю Таращанського районного суду Київської області Бойка М.Г..

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: _______ М.Г. Бойко