Рішення № 64935418, 23.02.2017, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1008/7856/12

Провадження № 8/362/1/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Ковбеля М.М.,

при секретарі - Сілецькій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04 липня 2013 року рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі № 1008/7856/12 частково задоволено заявлений позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в сумі 483 863, 23 грн. та судовий збір в розмірі 3441 грн., а всього 487 304, 23 грн.

27 березня 2014 року Ухвалою Апеляційного суду Київської області у справі № 22-ц/780/1691/14 рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2013 року у справі № 1008/7856/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів залишено без змін. 27 серпня 2014 року ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних і кримінальних справ вищезазначені рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області та ухвалу Апеляційного суду Київської області залишено без змін.

ОСОБА_1 вважає, що рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2013 року слід переглянути за нововиявленими обставинами, оскільки згідно з висновком спеціаліста Української експертної компанії від 09 березня 2016 року за № 25 досліджувані рукописні записи (розписки) від імені ОСОБА_1 на копіях двох аркушів паперу, які послужили оригіналом для копіювання в наданих документах, виконані ймовірно не ОСОБА_1, а іншою особою, та підписи від імені ОСОБА_1 під рукописним текстом у наданих на дослідження копіях двох аркушів паперу та розписці від 08.10.2008 року, які послужили оригіналом для копіювання в наданих документах, ймовірно виконані не ОСОБА_1, а іншою особою , а тому ОСОБА_1 просить відмовити у позові.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, оскільки не має підстав для перегляду, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2013 року є законним.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заяву підтримали, просили її задовольнити, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - скасувати, та прийняти нове.

Суд, вислухавши учасників процесу, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до копії розписки від 28 жовтня 2008 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 товар на суму 4 307 доларів США в рахунок погашення заборгованості за нарахованими девідентами за період січень -серпень 2008 року (том. 1, а.с. 7).

Відповідно до копії розрахунку від 12 жовтня 2007 року невстановлена особа на ім'я ОСОБА_3 відповідно до розрахунку за серпень-вересень 2007 року отримав (від кого судом не встановлено) 25 %, що нібито становить 3 670 доларів США, однак суд критично відноситься до даної копії, оскільки остання містить незрозумілі виправлення, де також зазначено, що 25% становить 14 675 доларів США (том. 1, а.с. 8).

Відповідно до копії розписки від 06 липня 2007 року (том. 1, а.с. 9) невстановлена особа на ім'я ОСОБА_3 (від кого судом не встановлено) 25 %, що нібито становить 11 616 гривень, однак суд критично відноситься до даної копії, оскільки остання є нечитабельною, містить незрозумілі записи.

Відповідно до копії розписки (том.1 а.с. 10) 19 січня 2008 року ОСОБА_1 отримав від невстановленої особи за грудень 2007 року 25%, що становить 20 964 гривень. Крім того, в копії розписки міститься запис, що ОСОБА_2 (розрахунок по бемлевим матеріалам) 19 січня 2008 року віддала ОСОБА_1 7 820 доларів США, та 05 лютого 2008 року віддала ОСОБА_1 10 000 доларів США

Також в матеріалах справи міститься копія розписки від 28 листопада 2007 року (том.1 а.с. 11), в якому зазначено, що розрахунок з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_3 за жовтень 25% становить 10 000,00 гривень, та підпис невстановленої особи з написом "отримав".

Відповідно до копії розписки від 28 серпня 2007 року невстановлена особа на ім'я ОСОБА_3 отримав (від кого судом не встановлено) прибутку 25 %, що нібито становить 10 007, 00 гривень (том. 1, а.с. 12).

Відповідно до копії розписки від 23 липня 2007 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 26 000, 00 доларів США як як частину установчого фонду меблевого салону "Імперія меблі" (том. 1, а.с. 13).

Відповідно до копії договору позики, від 08 липня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., ОСОБА_2 отримала в борг від ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 101 000,00 гривень (том 1, а.с. 34).

Відповідно до копії договору позики, від 23 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., ОСОБА_2 отримала в борг від ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 176 750,00 гривень, що згідно курсу НБУ на день укладання цього договору еквівалентно 35 000,00 доларів США (том 1, а.с. 34)

Відповідно до частини 1 ст. 361 ЦПК України, рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили може бути переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Частиною 2 ст. 361 ЦПК України, визначені виключні підстави для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

В силу вимог п.3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

З огляду положень ст.ст.11, 14 та 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну, дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення прав та обов'язки, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Поняття вимог до правочинів та договорів визначаються положеннями ст.ст. 202, 203, 205, 626, 638, 640 ЦК України.

Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612, 615 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до положень ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Як вбачається з положень ст. 610 та ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідно до яких порушенням зобов'язання є його невиконання, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику - грошові кошти, у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 1132 ЦК України, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до ч.1 ст.1 212 ЦК України, особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Дослідивши надані позивачем копії розписок, суд приходить до висновку, що розписки про отримання відповідачем ОСОБА_1 відсотків від прибутків підприємств не свідчить про укладання сторонами конкретного договору, з якого могли б виникати у сторін права та обов'язки, та не свідчать про повернення боргу за нотаріально посвідченими договорами позики.

Більш того, суд критично ставиться до наданих копій розписок, оскільки сторонами не надано оригінали розписок, що позбавляє суд можливості, провести судово-почеркознавчу експертизу, та надати їм належну оцінку, оскільки розписки є нечитабельні, містять незрозумілі записи та виправлення.

Суд також не бере до уваги висновки експертів, надані сторонами, оскільки останні не були призначені судом та суперечать один одному.

Жодних доказів на підтвердження існування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спору домовленостей направлених на вчинення сторонами дій щодо укладення договору простого товариства та внесення взятих коштів на розвиток бізнесу суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б указували на те, що відповідач безпідставно набув грошові кошти у розмірі 468 738,41 гривень, приймаючи до уваги, що судове рішення не може грунтуватися на припущеннях, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 необгрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», ст.ст. 3, 8, 10, 12, 14, 15, 88, 215, 223, 361-365 ЦПК України, ст.ст.212, 257, 267, 526, 530, 611, 615, 1049, 1132 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву - задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - скасувати.

В задоволені позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Ковбель