Ухвала суду № 64934966, 22.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/1752/16-ц Головуючий у 1-й інст. Щербаченко І. В.

Категорія 57 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Гансецької І.А., Кочетова Л.Г.,

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Виробниче об'єднання ЕЛНА-СЕРВІС" про захист прав споживача

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2016 року ОСОБА_1, посилаючись на норми Закону України «Про захист прав споживачів», звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства "Виробниче об'єднання ЕЛНА-СЕРВІС" (надалі ПП «Виробниче обєднання ЕЛНА-СЕРВІС») про захист прав споживача. Просить визнати недійсним та розірвати договір купівлі-продажу електроплитки, укладений із відповідачем у вересні 2015 року, стягнути вартість товару в сумі 300 грн. та кошти за пересилання електроплитки у розмірі 19 грн., неустойку за час пересилань та ремонтів у розмірі 198 грн., а у відшкодування моральної шкоди - 2000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що придбав електроплитку, яка виготовлена відповідачем, але з часу придбання виробу чотири рази повертав продукцію виробнику у звязку з виходом із ладу нагрівального елементу, тобто придбав товар неналежної якості.

Ухвалою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у звільненні від сплати судового збору за подачу позову, а позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись із ухвалою судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що є вимушеним переселенцем із тимчасово окупованої території України та соціальні допомоги йому не виплачують протягом тривалого часу.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Визнаючи неподаною та повертаючи ОСОБА_1 позовну заяву про захист прав споживачів, суддя суду першої інстанції виходив із того, що позивач законом не звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про захист прав споживачів та відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким висновком судді суду першої інстанції, оскільки фактично несплата судового збору перешкодила позивачу в доступі до суду.

Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року в справі «Креуз проти Польщі»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді суду першої інстанції від 23 грудня 2016 року позовна заява ОСОБА_1 про захист прав споживача була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме, для сплати судового збору.

Згідно розяснень, які містяться в п.п.1,6,7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у звязку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у звязку з вирішенням конкретної справи.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

Оскільки стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися спеціальним законодавством України, зокрема, статтею 22 Закону України від 22 травня 19991 року №1023-XII Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав.

Окрім того, законодавцем у Законі України «Про захист прав споживачів» ч.3 ст.22 не виключена, а отже вона є чинною та підлягає до застосування.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У розумінні цього Закону споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника.

Предявивши позов, ОСОБА_1 просить захистити його права у спосіб, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів», та посилається на положення саме вищевказаного Закону, обґрунтовує вимоги тим, що придбав електроплитку для особистої потреби та через неякісний товар грубо порушені його права як споживача.

Покладаючи на позивача обовязок зі сплати судового збору та залишаючи без руху з цих підстав позовну заяву, суддя суду першої інстанції на вказане уваги не звернув та помилково вважав, що на дані правовідносини не поширюються положення Закону України «Про захист прав споживачів».

На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху ОСОБА_1 вимушений був звернутися із клопотанням про звільнення його від оплати судових витрат, хоча ч.3 ст.22 Закону України звільняє його від сплати судового збору як споживача, чим знову підтвердив свій інтерес у доступі до суду, оскільки іншого шляху реального захисту свого права не вбачав. Клопотання обґрунтував скрутним майновим станом та надав документи про його перебування на обліку в Коростишівському РУПСЗН і неотримання допомоги особам, які досягли віку 63(58) років та допомоги переміщеним особам на проживання (а.с.17).

Відповідно до ст.312 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду скасовує ухвалу судді суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з порушенням порядку, встановленого для вирішення питання про відкриття провадження у справі та передає дане питання на новий розгляд до Коростишівського районного суду Житомирської області.

Апеляційна скарга задовольняється частково у звязку з тим, що провадження у справі не відкрито, а тому прохання щодо направлення справи для продовження розгляду безпідставне. Окрім того, апеляційний суд не уповноважений звільняти позивачів від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції та необхідність у такій процедурі взагалі відсутня, оскільки сама ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільняє ОСОБА_1 від сплати судового збору в даній справі і повторно запроваджувати процедуру звільнення потреби немає та не передбачено чинним законодавством.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,312-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2017 року скасувати та передати питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді: