Вирок № 64933864, 23.02.2017, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5033/16-к

Провадження № 1-кп/191/90/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді - Черкової Н.Т.,

за участю секретаря - Яришевої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальні провадження №12016040390001714 від 30.09.2016 року відносно ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз: 08.08.2014 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; за ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2016 року, не відбутий строк 1 рік 7 місяців 20 днів позбавлення волі змінено обмеженням волі згідно ст.82 КК України. З 26.08.2016 року відбуває покарання в Ігренському виправному центрі Дніпропетровської області №133, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора - Панкеєва А.О.,

обвинуваченого -ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2, суд, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 будучи раніше судимим 08.08.2014 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, за ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2016 року, не відбутий строк 1 рік 7 міс 20 днів позбавлення волі змінено обмеженням волі, відбуваючи покарання у Ігренському виправному центрі Дніпропетровської області №133, самовільно залишивши місце обмеження волі і знову вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

Так, 29 вересня 2016 року після 02-00 години, більш точний час встановити слідством не надалося можливим, ОСОБА_1 перебував біля домоволодіння АДРЕСА_3, де у нього раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, впевнившись у відсутності свідків - очевидців та в тому, що його дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, шляхом відчинення хвіртки безперешкодно проник на території домоволодіння та підійшов до вікна житлового будинку. За допомогою рук, поштовхом, відчинив дерев'яне вікно будинку, розташованого на території вказаного домоволодіння, проник всередину, звідки діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, викрав на свою користь: ноутбук «Del» та фотоапарат «Раnasonyk», які належать потерпілому ОСОБА_2.

Після чого, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1, діючи умисно, з викраденим майном, вартість якого визначена згідно судової товарознавчої експертизи №19/10 від 19.10.2016 року, залишив територію домоволодіння АДРЕСА_3 та розпорядився ноутбуком «Del» вартістю 1100 гривень та фотоапаратом «Раnasonyk» вартістю 120 гривень, належними потерпілому ОСОБА_2 на власний розсуд, чим заподіяв останньому матеріальний збиток на суму 1220 гривень. Шкоду частково відшкодовано шляхом повернення вкраденого фотоапарату «Раnasonyk», вартістю 120 гривень. Цивільний позов по справі не заявлено.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому противоправному діянні визнав повністю. Суду дав пояснення таким чином, як вони викладені у вироку, у скоєному розкаявся.

Ухвалою суду згідно ч.3 ст.349 КПК України, з відома учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Свідчення обвинуваченого відповідають обставинам справи, які ніким не оспорюються. Обставини справи об'єктивно, повно і всесторонньо підтверджені письмовими доказами у справі у встановленому об'ємі.

При цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви в добровільності і істинності їх позиції, а також роз'яснено судом, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Крім пояснень ОСОБА_1 із визнанням своєї винуватості, його вина знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив у судовому засіданні, що в сел.. Сад Синельниківського району він має будинок у власності, який він використовує як дачу. 29.09.2016 року приблизно о 02-00 годині він повернувся додому та побачив, що вікно відчинене, на подвір'ї стояв його музикальний центр та пилосос. Зайшовши в будинок він виявив, що з будинку зникли ноутбук «Del» та фотоапарат «Раnasonyk». На даний час фотоапарат йому повернуто. Позов не заявляє.

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши усі показання, дослідивши докази та оцінивши все у сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю, а його дії у вчиненні кримінального правопорушення суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України є його щире каяття у вчинених кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який за місцем відбування покарання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, раніше судимого, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, даний злочин скоїв під час відбування покарання, що говорить про його схильність до скоєння злочинів, вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 призначити покарання в межах інкримінованого йому діяння у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 370, 373- 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбачених ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.08.2014 року, з урахуванням вимог ст.72 КК України, та остаточно призначити засудженому ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 1(одного) місяця позбавлення волі з ізоляцією засудженого ОСОБА_1 та поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити раніше обрану - утримання під вартою.

Початок відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з дня його фактичного утримання під вартою, тобто з 14.12.2016 року

Речові докази, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - фотоапарат «Раnasonyk» (т.2, а.с.21-22 ) - залишити у його користуванні.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же час і в тому ж порядку з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя: Н. Т. Черкова