Постанова № 64933178, 22.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/12062/16-п Провадження №33/773/5/17 Суддя в 1 інстанції: Артиш Я. Д. Категорія: ч.4 ст.121 КпАП УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Гапончук В.В., з участю особи, притягнутої до відповідальності, - ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, працює водієм ПФ "ОСОБА_6", на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 15 листопада 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луцького міськрайонного суду від 15 листопада 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КпАП України, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді арешту строком 5 (п'ять) діб.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 275 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він повторно, 07 вересня 2016 року о 10 год. 09 хв., по вул. Богдана Хмельницького, буд. 28 в м. Луцьку керував автомобілем марки "PETERBILT" 385 д.р.н.з. НОМЕР_1, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КпАП України.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу та заяву в яких вказує, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та що суд не повністю з'ясував всі фактичні обставини справи та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення як виду покарання за адміністративне правопорушення. Просить не накладати на нього адміністративного стягнення, або обрати щодо нього більш м'який вид адміністративного стягнення.

Заслухавши ОСОБА_3, який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_3 зазначеного у постанові суду адміністративного правопорушення підтверджується перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав відповідну юридичну оцінку.

Правильність такого висновку підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 452515 від 07 вересня 2016 року (а.с.1), письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 07 вересня 2016 року (а.с.2), рапортом інспектора роти №2 батальйону УПП у місті Луцьку Ткачук Р.В. від 07 вересня 2016 року (а.с.5), довідкою про перевірку транспортного засобу на предмет проходження обов'язкового технічного контролю від 05 жовтня 2016 року (а.с.6), довідкою інспектора роти № 2 батальйону УПП у місті Луцьку Слабенко Д.С. (а.с.7).

Твердження в апеляційній скарзі ОСОБА_3 про те, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності по тому самому факту за те саме правопорушення не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою поліцейського від 03 вересня 2016 р. за правопорушення вчинене 03.09.2016р., а у вказаній адміністративній справі його притягнуто до відповідальності за правопорушення, вчинене 07 вересня 2016 року.

Кваліфікація судом дій ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 121 КпАП України є вірною.

Відповідно до ч.2 ст.30, ч.2 ст.33 КпАП України, позбавлення наданого громадянину права керування транспортними засобами застосовується за грубе, повторне чи систематичне порушення порядку користування цим правом.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Виходячи із змісту постанови, суд наклав на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді у виді арешту строком 5 (п'ять) діб без урахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, системності вчинення порушень.

Рішення суду про накладення адміністративного стягнення саме у виді арешту строком 5 (п'ять) діб у постанові суду не вмотивовано належним чином, хоча санкція ч.4 ст. 121 КпАП України передбачає також позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести міяців.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено, що ОСОБА_3 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину пенсіонерку.

Разом з тим, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність, не встановлено.

За таких обставин, враховуючи наведені обставини, суддя вважає, що призначене ОСОБА_3 адміністративне стягнення за ч.4 ст.121 КпАП України у виді арешту строком 5 (п'ять) діб є надто суворим, а тому приходить до висновку, що постанову Луцького міськрайонного суду від 15 листопада 2016 року в частині накладеного стягнення необхідно змінити.

У відповідності до ст.294 ч.7 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.7 ст.247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КпАП України

Так відповідно до ст. 38 КпАП України стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути накладене на правопорушника не пізніше як через три місяці з дня його вчинення.

Як вбачається з матеріалів справи вказане адміністративне правопорушення було вчинено 07.09.2016 року.

Оскільки на момент розгляду справи всі можливі строки накладення адміністративного стягнення закінчились, то постанова судді Луцького міськрайонного суду від 15 листопада 2016 року в частині накладеного стягнення підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України, в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП України.

З огляду на наведене, керуючись ст. 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду від 15 листопада 2016 року щодо ОСОБА_3 в частині накладеного стягнення скасувати, а справу закрити на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Гапончук