Ухвала суду № 64931349, 22.02.2017, Харківський районний суд Харківської області

22.02.17

Справа № 635/728/17

Провадження № 2/635/1239/2017

У Х В А Л А

22 лютого 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Березовської І.В.,

секретаря судового засідання Грищука Р.Р.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 31 січня 2012 року у розмірі 66403 гривні 73 копійок.

Одночасно з предявленням позову ПАТ КБ «ПриватБанк» подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, а саме: земельну ділянку, площею 6,9316 га, кадастровий номер 6323981000:01:000:0213, яка розташована на території Бунаківської сільської ради Лозівського району Харківської області та на 1/2 частину будинку, який розташований за адресою: смт Бабаї Харківського району Харківської області, пров. Балковий, буд.1/ вул. Самофалова, буд.6.

В обґрунтування заяви зазначив, що відповідач на протязі тривалого часу не виконує взяті на себе зобовязання, не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість. У банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо невиконання обовязків перед кредитором.

Найчастіше за порушення зобовязань перед банком відбувається вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна й коштів. Це виражається у передачі третім особам права власності на майно й кошти або його переховування від банку й державної виконавчої служби, а також проведенні інших операцій з майном та коштами щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за його рахунок. З огляду на вказане позивач вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 151 ЦПК Українипередбачено, що за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення заявленого позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (преамбула Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.06. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідна заява будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову вказуються: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ст. 151 ЦПК).

Тобто, заява про забезпечення позову в обовязковому порядку має містити:

причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов,тобто об'єктивні обставини та (або) припущення щодо обставин, що мають реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду;

вид забезпечення позову,що має бути застосований, з обґрунтуванням такої необхідності (тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який, на думку заявника, є найбільш адекватним);

інші відомості,необхідні для забезпечення позову.

За ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Тобто, заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи.

При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Тобто, загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз'яснено в п.п. 4, 6Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р.«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення заявленного позову, суд керується зазначеними вище нормами процесуального права та розясненнями Верховного суду України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 66403, 73 грн. Разом з тим, позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку та 1/2 частину будинку, що належать відповідачу, загальна вартість яких значно перевищує ціну позову, що є неспівмірним заявленим вимогам.

Крім того, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкту від 29 вересня 2016 року, належна відповідачу земельна ділянка перебуває в оренді у ФОП Елдукаєв згідно договору оренди землі № б/н від 01 червня 2016 року, строк дії: десять років. Житловий будинок за адресою: смт Бабаї Харківського району Харківської області, пров. Балковий, буд.1/ вул. Самофалова, буд.6, перебуває у спільній сумісній власності. Таким чином, такий вид забезпечення позову як арешт майна порушить права інших осіб, зокрема орендаря земельної ділянки та співвласника житлового будинку.

При цьому слід зазначити, що позивачем не надано суду доказів належності майна відповідачу на час звернення до суду з відповідним позовом, а саме станом на лютий 2017 року.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкту датована 29 вересня 2016 року, а тому вважати, що теперішній час зазначене майно належить відповідачу немає.

Крім того, заява представника позивача не містить об'єктивних обставин та (або) припущення щодо обставин, що мають реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем не доведено підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151,153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційному Банку «ПриватБанк» в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: