Вирок № 64931028, 23.02.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/190/17

Номер провадження 1-кп/623/73/2017

ВИРОК

іменем України

23 лютого 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

прокурора: Козир М.В.

обвинуваченої: ОСОБА_1

потерпілої: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ізюму Харківської області обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні №12016220320001300 від 06.08.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженки м. Ізюм Харківської області, громадянки України, українки, з професійно-технічною освітою, заміжньої, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 2 листопада 2016 року, приблизно о 08 годині 08 хвилин, перебуваючи в приміщенні аптеки «911», яка розташована по вул. Київській, 13-6 в м. Ізюм Харківської області, діючи з корисливих мотивів, таємно викрала мобільний телефон ТМ «Nokia» model: 225 DS, вартістю 299 грн. 00 коп., який залишила на прилавку ОСОБА_2, спричинивши матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на вказану суму.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Під час судового провадження між сторонами кримінального провадження - потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 досягнуто та підписано угоду про примирення від 23.02.2017 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, за змістом якої обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні.

Між сторонами узгоджене покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні угоду про примирення підтримує в повному обсязі, наслідки укладення угоди, передбачені ч. 5 та ч. 6 ст. 474 КПК України, розуміє в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнала повністю, покаялася, підтвердила обставини вчиненого нею злочину, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджену міру покарання, при тому вказала, що їй у повній мірі зрозуміло характер обвинувачення, вона повністю розуміє права, надані їй законом та наслідки укладення і затвердження вказаної угоди, додатково зазначила про можливість сплати штрафу.

Шляхом опитування сторін, вивчення документів кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України, в тому числі й ч.7 ст. 474 КПК України; правова кваліфікація є вірною та передбачає можливість укладення угоди про примирення; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні дані щодо неможливості виконання підозрюваним взятих на себе зобов'язань; наявні підстави для визнання винуватості.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачена цілком розуміє положення п.п.1-4 ч.5 ст.474, п.1 ч.3 ст.394, п.1 ч.3 ст.424, ст.476 КПК України.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення обвинуваченої ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченої, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку у лікаря - нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, раніше не судима, заміжня, має двох малолітніх дітей, про що свідчать наступні документи: довідка лікаря, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та її свідчення, свідоцтва про народження дітей, паспорт.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка раніше не судима, щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання відповідно до ст.66 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено.

Отже, є підстави призначити обвинуваченій ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, з урахуванням пом'якшуючих провину обставин у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1не обирати.

Цивільний позов - відсутній.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 263,88 грн., що проводилась експертами НДЕКЦ МВС України, підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 53, 65-67, ч.1 ст. 185 КК України, ст.ст. 100, 124, 314, 368, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 23 лютого 2017 року укладену між обвинуваченою ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 про примирення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов - не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6563 від 12.01.2017 року в розмірі 263,88 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова);

Речовий доказ - мобільний телефон ТМ «Nokia», model: 225 DS, який повернуто потерпілій ОСОБА_2 під розписку, вважати повернутим.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченою вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.1 ч.3 ст.394 КПК України.

Потерпілою вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.2 ч.3 ст.394 КПК України.

Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.3 ч.3 ст.394 КПК України

Копію вироку негайно вручити обвинуваченій, прокурору.

Головуючий суддя: М.П.Одарюк