Вирок № 64930209, 23.02.2017, Дворічанський районний суд Харківської області

Єдиний унікальний № 618/33/17

Провадження № 1-кп/618/9/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року

Дворічанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря Козирєвої О.Ю.,

прокурора Кадуна О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кудінова М.І.,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Дворічна кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоєгорівка Дворічанського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

14 травня 2016 року близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_1, без водійського посвідчення відповідної категорії, керуючи технічно справним мотоциклом марки «Дніпро-16», державний номер НОМЕР_1, що належить його батькові ОСОБА_4, рухався на автомобільній дорозі по вул. Миру с. Вільшана Дворічанського району Харківської області в напрямку с. Першотравневе Дворічанського району Харківської області, поблизу будинку № 135, вибрав такі прийому керування та швидкість руху, в результаті яких втратив контроль над його керуванням та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка йшла по лівому узбіччю дороги, за межами проїжджої частини в напрямку с. Тавільжанка Дворічанського району Харківської області, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та п. 12.1 Правил дорожнього руху України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

В результаті допущених ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху України, які знаходяться з технічної точки зору в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією, пішоходу - потерпілій ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритого внутрішньо-суглобового перелому голівки лівої ліктьової кістки, закритого внутрішньо-суглобового уламкового перелому нижньої третини лівої променевої кістки, закритих косо-поперечних переломів ліктьової кістки в середній і нижній третині та закритого перелому променевої кістки в середній третині, зі зміщенням кісткових уламків, які за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю. Пояснив, що дійсно у вказані час та місці, керуючи мотоциклом, здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_3 ОСОБА_1 зауважує, що рухався приблизно зі швидкістю 60 км/год. На відстані приблизно за 40-50 метрів побачив людину, яка йшла в попутному напрямку по лівому боку проїжджої частини дороги. Коли обвинувачений на мотоциклі наблизився до потерпілої, остання розвернулася та витягнула руку паралельно дорозі, що й стало причиною зіткнення з нею.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 14 травня 2016 року близько 02 години 30 хвилин вона пішки йшла на роботу в напрямку с. Тавільжанка Дворічанського району Харківської області, по лівому узбіччю дороги, в правій руці тримала ліхтарик, в лівій жіночу сумку. На відстані приблизно 100 метрів побачивши, що назустріч рухається мотоцикл, вона продовжувала рухатися. Але приблизно за 20-30 метрів до неї, мотоцикл раптово звернув ліворуч і почав рухатися прямо на неї. ОСОБА_3 одразу зупинилася, адже не розуміла дій водія, чому він рухається на неї та куди їй звертати. В результаті відбувся наїзд на потерпілу та їй спричинено тілесні ушкодження. Цивільний позов в даний час не заявляє, просить суд призначити обвинуваченому несуворе покарання.

Винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними доказами.

Показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які пояснили, що самого наїзду ОСОБА_1 на ОСОБА_3 на власні очі не бачили. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 були на місці події вже після наїзду. Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 бачили сліди крові на узбіччі та проїзній частині дороги, які належали потерпілій ОСОБА_3, а також приводили до тями обвинуваченого ОСОБА_1, який в'їхав в стовп, на деякий час втратив свідомість, а також отримав тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_7, крім іншого, також пояснила, що у вказаний час вона на велосипеді їхала на роботу до пекарні, де вони разом з потерпілою повинні були працювати в одній зміні, чула сильний гул мотоциклу і бачила, що він рухався зі сторони с. Тавільжанка Дворічанського району Харківської області, тобто потерпілій назустріч.

Крім показань потерпілої та свідків, винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується й іншими доказами:

-фактичними даними, встановленими з протоколу огляду місця події від 14 травня 2016 року схемою та фототаблицею до нього, в ході якого було оглянуто ділянку автодороги по вул. Миру біля буд. 129 с. Вільшана Дворічанського району Харківської області, проведені заміри проїжджої частини автодороги, а також оглянуто мотоцикл «Дніпро-16», який знаходився поза межами автодороги, поблизу опори ЛЕП № 70 та мав механічні ушкодження (а.с. 36-38);

-фактичними даними, встановленими з висновку судової автотехнічної експертизи № 808/16 від 02 листопада 2016 року про те, що у дорожній обстановці, що склалася, водій мотоцикла «Дніпро-16», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною подією (а.с. 69-70);

-фактичними даними, встановленими з висновку судово-медичного експерта № 565-КП/16 від 15 листопада 2016 року про те, що у ОСОБА_3 мали місце наступні тілесні ушкодження: відкритий внутрішньо-суглобовий перелом голівки лівої ліктьової кістки, закритий внутрішньо-суглобовий уламковий перелом нижньої третини лівої променевої кістки, закриті косо-поперечні переломи ліктьової кістки в середній і нижній третині та закритий перелом променевої кістки в середній третині, зі зміщенням кісткових уламків. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, можливо в строк, зазначений в постанові. За ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я (а.с. 72-74);

-фактичними даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 22 липня 2016 року за участю потерпілої ОСОБА_3 та доданою до нього фототаблицею та схемою, в ході якого ОСОБА_3 добровільно розповіла про обставини та механізм спричинення їй тілесних ушкоджень внаслідок наїзду на неї мотоцикла, водієм якого був ОСОБА_1 (а.с. 60-63, 64, 65);

-фактичними даними, встановленими з протоколу проведення слідчого експерименту від 24 грудня 2016 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та доданою до нього схемою та фототаблицею, в ході якого ОСОБА_1 добровільно розповів про обставини дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 95-98, 99, 100-101);

-фактичними даними, встановленими з висновку судової автотехнічної експертизи № 1194/16 від 10 січня 2017 року про те, що у дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій мотоцикла «Дніпро-16» ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України. Водій мотоцикла «Дніпро-16» мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, в його діях вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням події (а.с. 109-112);

-фактичними даними, встановленими з протоколу огляду місця події від 22 листопада 2016 року та фототаблицею до нього, в ході якого було оглянуто опору ЛЕП № 70 та виявлено сліди моторного масла (а.с. 90-94);

-фактичними даними, встановленими з висновку судово-психіатричного експерта № 969 від 28 грудня 2016 року про те, що у ОСОБА_1 ознак психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявлено. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься правопорушення, у ОСОБА_1 не було тимчасового психічного розладу, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 103-105);

Зазначені вище докази суд вважає належними і допустимими, отриманими в порядку, встановленому КПК України, на підставі яких встановлено наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження. Показання потерпілої і свідків у судовому засіданні були дані під присягою, вказані особи були попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивих свідчень.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_1 є осудним, суд вважає, що він підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Суд враховує, що обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, часткове відшкодування завданої моральної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 14 жовтня 2014 року з діагнозом: специфічний невротичний розлад в формі невротичних реакцій на резидуально-органічному фоні, не працює, не одружений, раніше не судимий.

За таких обставин справи, з урахуванням положень ст.ст. 65, 69-1 КК України, враховуючи, що злочин, вчинений ОСОБА_1 є середньої тяжкості, наявність двох обставин, що пом'якшують його покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, а також визнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі в межах санкції відповідної частини статті, як таке, що є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням обставин справи, суд вважає можливим не призначати ОСОБА_1 додаткове покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 травня 2016 року на тимчасово вилучене майно, а саме мотоцикл марки «МТ-16», державний номер НОМЕР_1, без коляски з технічними пошкодженнями після дорожньо-транспортної пригоди - підлягає скасуванню.

Долю речових доказів, з урахуванням ухвали слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 травня 2016 року, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судової автотехнічної експертизи № 808/16 в сумі 1055 гривень 52 копійки та судової автотехнічної

експертизи № 1194/16 в сумі 2111 гривень 04 копійки, а всього 3166 гривень 56 копійок, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (вул. Ковтуна, 34 м. Харків, 61036).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На період іспитового строку відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 травня 2016 року на тимчасово вилучене майно, а саме мотоцикл марки «МТ-16», державний номер НОМЕР_1, без коляски з технічними пошкодженнями після дорожньо-транспортної пригоди - скасувати.

Речовий доказ по кримінальному провадженню: мотоцикл марки «МТ-16», державний номер НОМЕР_1 - повернути у користування власника.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (вул. Ковтуна, 34 м. Харків, 61036, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судової автотехнічної експертизи № 808/16 в сумі 1055 (одна тисяча п'ятдесят п'ять) гривень 52 (п'ятдесят дві) копійки та судової автотехнічної експертизи № 1194/16 в сумі 2111 (дві тисячі сто одинадцять) гривень 04 (чотири) копійки, а всього 3166 (три тисячі сто шістдесят шість) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дворічанський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Є.О. Бунін