Ухвала суду № 64927848, 21.02.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/356/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальова О. Б.

Доповідач Франко В. А.

УХВАЛА

Іменем України

21.02.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої судді :Франко В.А.

Суддів: Потапенка В.І.,Черненко В.В.

За участі секретаря Гончар В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди за апеляційної скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 і

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась в суду з позовом до ТОВ «Айсберг» про стягнення з відповідача на її користь: заборгованість по заробітній платі, розмір якої буде визначений після отримання довідки про розмір заборгованості; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 грудня 2015 року по дату ухвалення судового рішення включно, виходячи з розміру середньоденного заробітку у 67 грн. 22 коп., що на дату звернення до суду із позовом складає 1008 грн. 30 коп.; 1000 грн. у якості моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що з 24.11.2010 року до 10.12.2015 року працювала на підприємстві відповідача. 10.12.2015 року була звільнена за п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін.

В порушення вимог ст.ст.115,116 КЗпП заробітна плата протягом 2011-2012 років , а також протягом серпня - листопада 2015 року виплачувалась їй не в повному обсязі, в наслідок чого на момент її звільнення утворилась заборгованість із заробітної плати, а також компенсації за невикористану відпустку у розмірі, який буде визначений після отримання відповідної довідки від роботодавця.

Вказує, що зазначена заборгованість боржником не погашена до часу звернення до суду у зв'язку з чим підлягає стягненню на її користь.

Згідно ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини підприємства належних працівнику сум в день звільнення, підприємство повинно сплатити йому середній заробіток за час затримки. Зазначає, що згідно її розрахунку її середньомісячна заробітна плата становила 1378 грн., а середньоденна 67,22 грн., отже відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за період з 11 грудня 2015 року по дату ухвалення рішення суду, з розрахунку 67,22 грн. на день.

Крім того, зазначає, що порушення відповідачем строків виплати заробітної плати, строків розрахунку при звільненні призводять до моральних страждань. Несвоєчасна виплата заробітної плати, порушення вимог закону щодо обов'язковості проведення розрахунку при звільненні позбавляє її можливості своєчасно та у повній мірі забезпечувати власні потреби, потреби членів своєї родини, а необхідність звертатись до друзів та знайомих з приводу надання коштів у позику принижують її людську гідність.

Такі порушення її законних прав призводять до втрати нормальних життєвих звязків та вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя, а тому вважає що відповідач повинен їй виплатити моральну шкоду в розмірі 1000 грн., який повністю відповідає глибині душевних страждань.

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено в повному обсязі з тих підстав, що позивачем та її представником не було надано належних доказів того, що відповідач порушив вимоги трудового законодавства відносно ОСОБА_2 в частині оплати праці.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначається, зокрема, що ТОВ «Айсберг» не надав суду доказів навіть при зверненні суду про те, чи отримувала позивач заробітну плату. Вважає, що своїми умисними діями відносно позивача відповідач грубо порушує конституційне право на отримання заробітної плати.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги. Пояснила, що дійсно не могла надати відповідні докази щодо недоотриманих нею сум заробітку і невиплачених їй сум при звільненні, оскільки відповідач відмовився надавати будь-які довідки стосовно її заробітної плати, незважаючи на те, що вона неодноразово зверталась до нього.

Представник ТОВ «Айсберг» в судове засідання не з'явився. Надав письмове заперечення на апеляційну скаргу згідно якого заробітна плата позивачеві була виплачена повністю. Надав копії платіжних відомостей за серпень - грудень 2015 року за №№ВЗП-00008/01; 00009/2; 00010/1; 00011/2; 00012/1 про виплату ОСОБА_2 заробітної плати .

Представник ТОВ «Айсберг» надав також клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника ТОВ «Айсберг», проте доказів того що представник знаходиться на лікарняному не надано.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач, ознайомившись з наданим відповідачем платіжними відомостями заперечила отримання цих, коштів, зазначених у відомостях. Заявила, що це підробка документів і не її підписи стоять у цих відомостях.

Заслухавши доповідача, учасника судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п.1ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін (ст.308).

Встановлено, що ОСОБА_2 працювала на підприємстві відповідача та 10.12.2015 року звільнена за п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін, що підтверджується трудовою книжкою (а.с.8).

Згідно позовної заяви при звільнені з нею не проведено розрахунок, однак доказів в підтвердження заборгованості по виплаті їй заробітної плати, нею до суду не надано. Всі доводи в позові позивачкою зазначені без підтверджуючих документів.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб , які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно із ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції зазначив, що позивачем та його представником не представлено належних доказів на підтвердження того, що відносно ОСОБА_2 відповідач порушував вимоги трудового законодавства в частині оплати праці, що було б підставою для стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. За вказаних обставин законні підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, вважає, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів стосовно того, що відносно ОСОБА_2 відповідач порушував вимоги трудового законодавства в частині оплати праці

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами. Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча судя: В.А. Франко

Судді: В.І. Потапенко

В.В. Черненко