Постанова № 64925706, 24.02.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/218/17

Провадження № 33/779/89/2017

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Лазарів О. Б.

Суддя-доповідач Повзло В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Повзло В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 січня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ :

Оскарженою постановою судді встановлено, що «Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 398277 від 06 листопада 2016 року вбачається, що ОСОБА_2 06 листопада 2016 року близько 10-50 год. в м. Хмельницькому по вулиці Вінницьке Шосе, керував транспортним засобом марки «MAN T6A», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9. а) ПДР України. Огляд на факт вживання алкоголю проводився алкотестером «Драгер» в присутності свідків.»

На вказане рішення судді ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та направити справу на новий розгляд до Тисменицького районного суду. Вважає, що на нього накладено адміністративне стягнення без дотримання вимог законодавства, висновки судді не відповідають матеріалам та обставинам справи. Зазначає, що в порушення ст. 268 КУпАП, хоча він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, її розглянуто без його участі, без участі свідків. Він був позбавлений можливості особисто брати участь у судовому засіданні, надавати пояснення та письмові докази. Стверджує, що виходячи зі змісту ст. 276 КУпАП даний суд не мав права розглядати справу, оскільки він проживає в с. Підпечери Тисменицького району Івано-Франківської області, та повинен був її направити на розгляд в Тисменицький районний суд. Наголошує, що він не був 06 листопада 2016 року близько 10 год. 50 хв. по вул. Вінницьке Шосе в м. Хмельницькому та не керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_2. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували його місце роботи, професію, сімейний стан, характеристику. Тому в цій частині постанова не відповідає матеріалам справи та є необґрунтованою і формальною. Вказує, що розглядаючи справу, суд значно відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду та порушив вимоги п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року за № 14.

В судове засідання апеляційного суду з'явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, якому роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП, клопотань не заявляв.

Захиснику ОСОБА_3 роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП.

Стороною захисту заявлено клопотання про долучення до матеріалів провадження документів, які характеризують особу ОСОБА_2, копії свідоцтв про народження дітей та свідоцтва про шлюб, документи щодо працевлаштування ОСОБА_2 водієм у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та документи, які підтверджують діяльність вказаної особи. Також заявлено клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_4

Вказані клопотання задоволено, документи долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення та оголошені в судовому засіданні апеляційного суду, свідок ОСОБА_4 допитаний в судовому засіданні.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просили постанову судді скасувати та направити матеріали справи про адміністративне правопорушення до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області для розгляду по суті.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП, підлягає до поновлення, оскільки апелянт не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, відповідно, не був присутнім під час розгляду справи суддею, йому не було відомо як про результати розгляду справи, так і про порядок та строки оскарження рішення судді, тобто його пропущено з поважних причин.

Вирішуючи апеляційну скаргу по суті, доходжу висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову судді місцевого суду - скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Під час перегляду справи про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження доводи апелянта про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Так, за приписами ст. 286 КУпАП справи про адміністративне правопорушення розглядаються у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

В мотивувальній частині постанови зазначено наступне: «ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього».

Проте, в матеріалах справи відсутні жодні відомості щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи 27 січня 2017 року. При цьому, останній повідомлявся про місце та час розгляду справи щодо нього лише одноразово.

Разом з тим, справа була розглянута у відсутність ОСОБА_2

Таким чином ОСОБА_2 був позбавлений можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Крім того, згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Положеннями ст. 283 КУпАП закріплено, що постанова судді у даному випадку повинна містити, крім іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи, відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак).

Як вбачається із змісту постанови судді винесеної за результатами розгляду справи, суддею суду першої інстанції в порушення вказаних вище вимог закону не з'ясовано обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, зокрема, щодо події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та, відповідно, не відображено їх у постанові. При цьому, суддя належним чином не дослідив письмові докази, що є в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснив, що 06 листопада 2016 року він не керував транспортним засобом в м. Хмельницькому, надавши довідку про знаходження у відрядженні.

Щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 27 грудня 2017 року (а.с. 1) зазначив, що 27 грудня 2017 року він може і був зупинений працівниками поліції, але надавати пояснення з цього приводу не бажає, оскільки вважає, що постанова судді підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи в Тисменицький районний суд.

Свідок ОСОБА_4, якому були роз'яснені права, передбачені ст. 272 КУпАП, пояснив, що ОСОБА_2 працює в нього водієм вантажного автомобіля, що з 07 листопада 2016 року по 13 листопада 2016 року ОСОБА_2 перебував у відрядженні за маршрутом м. Чернігів - м. Київ - м. Рівне - м. Тернопіль - м. Івано-Франківськ.

Вважаю, що вказані пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у сукупності зі змістом протоколу серії АП2 № 414248 від 27 грудня 2016 року (а.с. 1) беззаперечно свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а тому також є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. ч. 7,8 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Тому з урахуванням повноважень, визначених вищевикладеною нормою закону, вважаю за необхідне дослідити в повному обсязі матеріали справи про адміністративне правопорушення для прийняття рішення в межах обвинувачення, що викладене у протоколі.

Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Враховуючи вищевикладену норму закону, вважаю твердження апелянта про те, що дану справу про адміністративне правопорушення повинен розглядати виключно Тисменицький районний суд Івано-Франківської області за місцем його проживання таким, що не ґрунтується на приписах ч. 1 ст. 276 КУпАП про те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а тому вважаю, що Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області мав право розглядати вказану справу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, місце події - м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 87.

Відповідно до вимог п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважаю доведеним, що ОСОБА_2 27 грудня 2016 року близько 22 год. в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 87, керував автомобілем марки ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9. а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Так, по справі достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 грудня 2016 року серії АП2 № 414248, ОСОБА_2 27 грудня 2016 року близько 22 год. в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 87, керував автомобілем марки ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер ARNK 0087 в присутності двох свідків. Порушив п. 2.9. а) Правил дорожнього руху. (а.с. 1).

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка, уповноваженою на те особою - інспектором роти № 4 батальйону УПП в м. Івано-Франківську лейтенантом поліції ОСОБА_5, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, що від зазначення пояснень відмовився.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час проведення огляду на стан сп'яніння чи складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Крім того, ОСОБА_2 і в апеляційній скарзі не зазначає, щоб при цьому було порушено нормативні акти та викладені у них вимоги.

Квитанція тестування на алкоголь до протоколу засвідчує результат тесту ОСОБА_2 2,16 проміле, час проведення тесту 27 грудня 2016 року 22 год. 35 хв. (а.с. 2). Вказана квитанція містить підпис ОСОБА_2, працівника поліції. Вважаю вказану квитанцію допустимим доказом, жодних сумнівів щодо її змісту не виникає.

З письмових пояснень свідка ОСОБА_6 від 27 грудня 2016 року, що містяться в матеріалах справи (а.с. 4), вбачається, що він 27 грудня 2016 року о 22 год. 30 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, буд. № 87, був запрошений співробітниками патрульної поліції в якості свідка при складанні протоколу за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_2 В його присутності водій погодився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «ДРАГЕР», що він засвідчив своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 414248. Результат тесту показав 2,16 проміле.

З письмових пояснень свідка ОСОБА_7 від 27 грудня 2016 року, що містяться в матеріалах справи (а.с. 5), вбачається, що він 27 грудня 2016 року о 22 год. 30 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, буд. № 87, був запрошений співробітниками патрульної поліції в якості свідка при складанні протоколу за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_2 В його присутності водій погодився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «ДРАГЕР», що він засвідчив своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 414248. Результат тесту показав 2,16 проміле.

Дані пояснення отримані у встановленому законом порядку передбаченими способами. Будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.

З рапорту інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Івано-Франківськ лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 27 грудня 2016 року (а.с. 7) вбачається, що під час патрулювання у складі екіпажу «152» 27 грудня 2016 року разом із лейтенантом ОСОБА_8 близько 21 год. 15 хв. отримали повідомлення по радіостанції від екіпажу «011» про ДТП по вул. Незалежності, 87. Прибувши на місце події вони побачили два транспортні засоби, які зіткнулися і отримали механічні пошкодження, а саме: ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 та Audi A6 номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_9 Під час спілкування з ОСОБА_2 вони помітили різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітку вимову та нестійку ходу. Водію було запропоновано пройти на місці огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер ARHK - 0087 в присутності двох свідків, на що перший добровільно погодився. Результат огляду на стан сп'яніння показав позитивний результат 2,16 проміле. На дану особу було складено адмінпротокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та усі відповідні матеріали справи.

Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 8), огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: почервоніння шкірного покриву обличчя, нечітка вимова, нестійка хода, ДТП. За допомогою алкотестеру «Драгер» ARHК - 0087. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний 2,16 проміле. З результатами ОСОБА_2 згоден, про що свідчить його власноручний підпис. Свідки огляду: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Акт склав інспектор роти № 4 батальйону УПП в м. Івано-Франківськ лейтенант поліції ОСОБА_5

Будь яких заперечень щодо незгоди з результатами алкотесту, ОСОБА_2 не висловлював, тому вважаю, що освідчення на стан алкогольного сп'яніння проведене відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Також ОСОБА_2 не заперечував, що саме він проходив освідчення на стан алкогольного сп'яніння.

Ані в апеляційній скарзі, ані під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій ОСОБА_2 не навів переконливих доводів, які б свідчили про відсутність як і події, так і складу адміністративного правопорушення в його діях.

Таким чином, переглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, доходжу висновку, що дії ОСОБА_2, містять ознаки саме такого правопорушення.

Вважаю за необхідне обрати ОСОБА_2 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП, крім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320 гривень в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням отримувачу коштів - Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 37952250, на рахунок № 31212206780002 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації 22030101.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Повзло