Рішення № 64924835, 22.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/1735/16-ц 22.02.2017 22022017 22.02.2017

Провадження №22-ц/784/304/17

Справа номер 478/1735/16-ц

Провадження номер 22-ц/784/304/17 Головуючий у 1-й інстанції Сябренко І.П.

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду

Миколаївської області у складі:

головуючого Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю «Ватутіна»

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області

від 02 грудня 2016 року

за позовом

ОСОБА_4 до приватного підприємства «Агротех» Казанківського району Миколаївської області та товариства з обмеженою відповідальністю «Ватутіна» Казанківського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його реєстрації,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2016 року ОСОБА_4 предявила зазначений позов, який обґрунтувала наступним.

Позивачці на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №025876, виданого 22 червня 2004 року, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,37 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з кадастровим номером 4823683200:02:000:0096.

У червні 2013 року між позивачкою та ПП «Агротех» укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком до 31 грудня 2017 року.

ОСОБА_4 вказувала, що після звернення до державного реєстратора їй стало відомо про те, що належна їй земельна ділянка знаходиться в користуванні ТОВ «Ватутіна» на підставі договору оренди від 30 квітня 2016 року строком до 2026 року.

Позивачка зазначала, що договір із ТОВ «Ватутіна» вона не укладала, а тому просила визнати його недійсним та скасувати державну реєстрацію.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,37 га, укладений 30 квітня 2016 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Ватутіна», державну реєстрацію якого проведено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 30.04.2016 року, номер запису про інше речове право 14407474. З ТОВ «Ватутіна» на користь ОСОБА_4 стягнуто судові витрати в сумі 3551 грн.20 коп. У задоволенні позовної вимоги про скасування реєстрації договору оренди землі відмовлено. Відмовлено також у задоволенні позовних вимог до ПП «Агротех»

Не погодившись з зазначеним рішенням, ТОВ «Ватутіна» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначав, що договір був підписаний позивачкою, а прийнятий судом до уваги висновок почеркознавчої експертизи є неналежним та недопустимим доказом, у звязку з відсутністю у експерта права на проведення таких експертиз та направлення для її проведення документів у порушення встановленої процедури. В частині відмови у задоволенні позову до ПП «Агротех» рішення суду ТОВ «Ватутіна» фактично не оскаржено.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №025876, виданого 22 червня 2004 року, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,37 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з кадастровим номером 4823683200:02:000:0096.

10 червня 2013 року між ПП «Агротех» та позивачкою укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком до 31 грудня 2017 року зі сплатою орендарем 5% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. Вказаний договір оренди було зареєстровано 10 липня 2013 року у Казанківському районному управленні юстиції Миколаївської області (а.с.27-30).

Згідно з п.п.37, 38 даного договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

30 квітня 2016 року право користування ПП «Агротех» вищезазначеною земельною ділянкою припинено, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 червня 2016 року (а.с.29-30).

Того ж дня приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 зареєстровано договір оренди тієї ж земельної ділянки між ОСОБА_4 та ТОВ «Ватутіна» строком до 30 квітня 2026 року. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29503485 від 04 травня 2016 року. Заява про здійснення реєстрації була подана ОСОБА_6, який представляв інтереси як ПП «Агротех», так і ТОВ «Ватутіна». ОСОБА_4 участі у здійсненні державної реєстрації договору оренди не приймала (а.с.29-30, 75-77).

З наданої вказаним нотаріусом копії реєстраційної справи не вбачається, який документ став підставою для розірвання договору оренди між позивачкою та ПП «Агротех» (а.с.67-77).

Відповідачі також такого доказу суду не представили.

Не представили вони і письмових доказів на підтвердження волевиявлення позивачки на розірвання первісного договору та бажання укласти спірний договір, крім копії оспорюваного договору.

Пункт 44 даного договору говорить, що він укладався у трьох екземплярах, два з яких знаходяться у сторін договору, а третій зберігається в органі, який провів його державну реєстрацію.

Проте, позивач заперечувала укладання такого договору і отримання його екземпляру.

Відповідач послався на неможливість його надання, оскільки договір був викрадений 25 січня 2017 року, що випливає з довідки Кропивницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Кіровоградській області №926/117-17 від 27 січня 2017 року.

Приватний нотаріус, яка здійснювала реєстрацію оспорюваного договору, зазначила, що оригінали документів після реєстрації повернула представнику ТОВ «Ватутіна».

У червні 2016 року мешканці села Михайлівка Казанківського району Миколаївської області звернулися з заявою до поліції про притягнення посадових осіб ПП «Агротех», ТОВ «Ватутіна» та приватних нотаріусів, які здійснювали державну реєстрацію договорів оренди, до кримінальної відповідальності за шахрайство, зловживання повноваженнями та підробку документів 284 власників земельних ділянок (а.с.31-34).

01 червня 2016 року дана заява була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Розпочато досудове розслідування (а.с.35).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Київській незалежній судово-експертній установі призначалося провести судово-почеркознавчу експертизу.

Згідно з висновком цієї установи №1965 від 31 жовтня 2016 року проведення експертизи було доручено ОСОБА_7

Однак, вказаний висновок не можна вважати належним доказом, оскільки зазначений фахівець згідно з Державним реєстром атестованих судових експертів мав свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, яке діяло до 30.03.2016 р., і було визнано недійсним 06.06.2012 р. у звязку зі звільненням ОСОБА_7 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; проведення експертизи було здійснено по копії, що протирічить п.3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та п.1.1 Розділу «Почеркознавча експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року з наступними змінами; вказана експертиза згідно з ст.7 Закону України «Про судову експертизу» могла бути проведена виключно державними спеціалізованими установами, оскільки почеркознавча експертиза відноситься до криміналістичних. Київська незалежна судово-експертна установа не є державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну діяльність.

Згідно з ст.ст.6, 14, 16 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст.125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Стаття 210 ЦК України передбачає, що правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч.2 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до п.24 постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1127 від 25.12.2015 р. за результатом розгляду заяви уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник невідкладно повертає заявникові оригінали документів, поданих для державної реєстрації, а також за бажанням заявника надає інформацію з Державного реєстру прав чи рішення державного реєстратора щодо відмови в державній реєстрації прав у паперовій формі. На примірнику поданої заяви, що долучався до документів, поданих для державної реєстрації прав, заявником зазначаються відомості про отримання документів в повному обсязі.

Частина 1 статті 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі (ст.143 ЦПК України).

З метою ідентифікації виконавця підпису проводиться почеркознавча експертиза.

Згідно з ч.6 ст.147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обовязковим і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.

Задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди землі від 30 квітні 2016 року, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою доведено факт недійсності договору, оскільки він нею особисто не підписувався.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він узгоджується з встановленими судом обставинами.

Позивач довела факт відсутності у неї волевиявлення на укладання спірного договору, оскільки всі її дії як до звернення до суду (звернення до поліції щодо розслідування факту укладання договору), так і під час розгляду справи (заявлення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, надання зразків для її проведення) свідчили про те, що вона вказаний договір не укладала.

Відповідач не спростував вказаного позивачкою, оскільки не надав суду доказів звернення до позивачки з пропозицією про укладання договору, її згоди на його укладання, інших письмових доказів, що підтверджували б волевиявлення позивачки на укладання договору.

Крім копії спірного договору відповідачем не представлено жодного доказу на підтримку його позиції.

А за вказаних обставин, оскільки позивачка заперечує факт укладання договору та отримання його екземпляру, а нотаріус зазначає, що всі оригінали повернула представнику ТОВ «Ватутіна», то саме товариство повинно було довести, що вказаний договір укладався ОСОБА_4 і надати оригінал договору для проведення експертизи.

Однак, ТОВ «Ватутіна» зазначеного не зробило.

Ненадання його суду апеляційної інстанції та зникнення його після того, як він був витребуваний судом, свідчить не на користь відповідача.

Саме відповідач є заінтересованою особою у збереженні оригіналу договору при його укладанні, оскільки на ньому лежить обовязок його реєстрації та захисту його прав орендаря у випадку їх порушення орендодавцем або третіми особами.

За такого, саме відповідач повинен був надати суду оригінал договору для спростування сумнівів щодо законності його укладання.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок районного суду про наявність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди від 30 квітня 2016 року є законним та обґрунтованим.

А тому, рішення районного суду в даній частині зміні або скасуванню не підлягає.

Однак, приймаючи до уваги, що висновок експерта є неналежним доказом по справі, то рішення суду щодо розподілу судових витрат є помилковим та підлягає зміні, а саме з відповідача ТОВ «Ватутіна» на користь позивачки підлягає стягненню тільки судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп. Підстав для стягнення з вказаного відповідача на користь позивачки витрат за проведення експертизи немає.

В іншій частині рішення суду не переглядалося, оскільки фактично не оскаржувалося.

Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ватутіна» задовольнити частково.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2016 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ватутіна» на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 551 грн.20 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.В.Локтіонова

Судді С.Ю.Колосовський

ОСОБА_8