Ухвала суду № 64924537, 24.02.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3732/2017 Справа № 490/1232/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 рокум.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

присекретарі - Кваша С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "комерційний банк "Приватбанк", треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно позивач просив суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 21 липня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі за №3734 про стягнення грошових коштів.

Так, постановою державного виконавця від 21.07.2016 відкрито виконавче провадження та проводяться виконавчі дії з примусового виконання вищевказаного напису.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши доводи заяви, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 151 ч.1 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною ч.3 ст.152 ЦПК України встановлено, що заявлений вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи наявність майнового спору між сторонами, обсяг позовних вимог, враховуючи вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, суд приходить до висновку, що необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 21 липня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі за №3734 про стягнення грошових коштів, оскільки невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, постановою Пленуму ВС України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.06 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 21 липня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі за №3734 про стягнення коштів.

Копії ухвали для негайного виконання надіслати до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Копії ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

СУДДЯ О. А. ГУДЕНКО