Постанова № 64924174, 20.02.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

20.02.2017

Справа №489/6513/16-а

н/п 2-а/489/118/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ГУ ПФУ) про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2916 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив зобовязати відповідача нараховувати невиплачену щомісячну пенсію згідно «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з проведенням індексації.

Послався, що працював на посаді завідувача сектору провадження у справах про порушення митних правил управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Миколаївської митниці ДФС, з якої був призваний до лав Збройних Сил України згідно Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 р., звільнився з військової служби в запас наказом командуючого Сухопутних військ Збройних Сил України від 10 березня 2015 р. З 11 березня 2015 р. йому було призначено пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Він повернувся на роботу до митниці на попередню посаду, є державним службовцем. З 01 квітня 2015 р. виплату пенсії йому було зупинено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 2 березня 2015 р. Вважає зупинення виплати пенсії незаконним через звуження обсягу наданих конституційних прав.

В судовому засіданні позивач позов підтримав.

Представник відповідача позов просила залишити без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши надання докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідачем не заперечувалися наведені в позові обставини праці ОСОБА_1 у митниці, його мобілізації, звільнення зі Збройних Сил України в запас та призначення з 11 березня 2015 р. пенсії за вислугу років Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236 затверджене Положення про Державну фіскальну службу України, де визначено, що ДФС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» утворений територіальний орган ДФС - Миколаївська митниця.

Тобто позивач працює в державному органі (центральному органі виконавчої служби), відтак за Законом України «Про державну службу» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин і в нині діючій редакції Закону України «Про державну службу» є державним службовцем.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 2 березня 2015 року, яким статтю 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 1 січня 2016 року пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку)».

Тобто підставою для припинення виплати пенсії є сам факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», при цьому не має значення, чи набула особа таке право чи ні.

Надалі, Законами України № 901-VIII від 23 грудня 2015 р.; № 1774-VIII від 06 грудня 2016 р. кінцевим терміном зупинення виплати пенсії згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено 31 грудня 2017 р.

Тому позов задоволенню не підлягає.

Позивач отримав повідомлення від 14 січня 2016 р. відповідача про зупинення виплати йому пенсії за вислугу років з 01 квітня 2015 у звязку із роботою на державній службі. Доказів вручення повідомлення позивачу відповідач не має. Позивач не зміг повідомити суду термін вручення йому цього повідомлення.

Попередньо, до суду, позивач до відповідача з вимогою поновити пенсію не звертався.

Тому суд вважає поважними причини пропуску строку за захистом правом, порушеного, які позивач вважає, з 01 квітня 2015 р. права на пенсійне забезпечення та поновлює йому строк для звернення до суду.

Керуючись ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

Суддя Д.Г. Губницький