Постанова № 64921493, 22.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/888/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року, за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, заявивши такі позовні вимоги:

1. Визнати неправомірними дії та бездіяльність керівника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області щодо видання наказу про звільнення з займаної посади начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_2 за ч.3 ст.38 КЗпП України, видачі належним чином оформленої трудової книжки та виплати належних коштів при звільненні згідно з поданою заявою від 01.06.2016 року.

2. Зобов'язати Новокаховську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області видати наказ про звільнення ОСОБА_2 за ч.3 ст.38 КЗпП України згідно поданої заяви від 01.06.2016 року вх. №6486/10.

3. Зобов'язати Новокаховську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області видати належним чином оформлену трудову книжку згідно з поданою заявою про звільнення від 01.06.2016 року, в день видачі наказу про звільнення.

4. Стягнути з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на свою користь середній заробіток за дні вимушеного прогулу з 01.06.2016 року по день прийняття рішення суду.

5. Стягнути з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на свою користь заробітну плату у розмірі не нижче середньої заробітної плати за період роботи в Новокаховській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області без укладення трудового договору з 01.01.2015 року по 20.01.2015 року.

6. Стягнути з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на свою користь безпідставно утримані кошти в сумі 5733,99 грн.

7. Стягнути з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на свою користь надбавку за високі досягнення в сумі 3365,50 коп.

8. Стягнути з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на свою користь надбавку за вислугу років в сумі 725,94 грн. з 01.01.2015 року по 01.06.2016 року.

9. Стягнути з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

10. Стягнути з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на свою користь компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в кількості 48-ми календарних днів.

11. Стягнути з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на свою користь вихідну допомогу згідно зі ст.44 КЗпП в розмірі тримісячного середнього заробітку.

12. Стягнути з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на свою користь безпідставно невиплачену індексацію заробітної плати.

13. Стягнути з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на свою користь безпідставно невиплачену заробітну плату за відпрацьований час 19.02.2016 року та 02.03.2016 року.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 27.06.2013 року в порядку переведення була призначена на посаду завідувача сектору обслуговування податків Бериславського відділення Новокаховської ОДПІ, а з 06.02.2014 року переведена на посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб цієї ж установи.

19.01.2015 року головою комісії з реорганізації Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів прийнято наказ № 3-о про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ в порядку переведення до Новокаховської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області згідно з п.5 ст.36 КЗпП України.

Наказом від 20.01.2015 року № 6-о ОСОБА_2 призначено на посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області в порядку переведення з 20.01.2015 року на період відпустки по догляду за дитиною.

04.11.2015 року звільнено ОСОБА_2 з посади начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб у зв'язку із виходом з відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_4 згідно з п.2 ст.36 КЗпП України - закінчення строку трудового договору.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року (справа № 821/3669/15-а) ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника управління з 05.11.2015 року та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу (т.1 а.с.41-44). Рішення суду вступило в законну силу і виконано.

Наказом від 14.03.2016 року № 33-о позивача звільнено з посади начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб 14.03.2016 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 року (справа № 821/500/16-а) ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника управління з 15.03.2016 року та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.03.2016 (т.1 а.с.82-86).

Цим рішенням відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо ненадання невикористаної частини основної щорічної відпустки в кількості 13 календарних днів за період роботи з 01.08.2014 року по 31.07.2015 року та основної щорічної і додаткової відпустки в кількості 35 календарних днів за період роботи з 01.08.2015 року по 31.07.2016 року, зобов'язано відповідача надати частину невикористаної основної щорічної відпустки в кількості 13 календарних днів за період роботи з 01.08.2014 року по 31.07.2015 року, основну щорічну відпустку в кількості 20 календарних днів та додаткову оплачувану відпустку державного службовця в кількості 15 календарних днів за період роботи з 01.08.2015 року по 31.07.2016 року.

Рішення суду виконано в день його прийняття, а саме 11.05.2016 року, що підтверджується наказом № 66-о (т.1 а.с.87).

11.05.2016 року ОСОБА_2 подала начальнику Новокаховської ОДПІ заяву про надання частини щорічної основної відпуски з 16.05.2016 року в кількості 48 днів за періоди зазначені в заяві (т.1 а.с.88).

13.05.2016 року ОСОБА_2 подає доповідну записку про неналежне забезпечення її робочого місця, просить вжити заходів до внесення змін в штатний розпис шляхом введення раніше скороченої посади, на яку вона поновлена рішенням суду, та видати наказ про надання відпуски по заяві від 11.05.2016 року (т.1 а.с.89).

13.05.2016 року позивач подає керівнику заяву про надання відпуски без збереження заробітної плати з 17.05.2016 року по 20.05.2016 року, оскільки не розглядається її заява від 11.05.2016 року щодо відпуски в кількості 48 днів (т.1 а.с.90).

Відповідно до наказу від 16.05.2016 року № 55-в ОСОБА_2 надано відпуску без збереження заробітної плати з 17.05.2016 року по 20.05.2016 року включно відповідно до поданої заяви.

З 24.05.2016 року по 27.05.2016 року ОСОБА_2 знаходилась на лікуванні, що підтверджується листом непрацездатності (т.1 а.с.92 ).

01.06.2016 року позивач подала заяву про звільнення із займаної посади з 01.06.2016 року згідно із ч.3 ст.38 КЗпП України у зв'язку з неможливістю продовжити роботу через постійне невиконання умов колективного договору (т.1 а.с.20).

01.06.2016 року заява ОСОБА_2 розглянута начальником Новокаховської ОДПІ і в цей же день надано відповідь про незгоду на її звільнення за ч.3 ст.38 КЗпП України та запропоновано звільнитись за угодою сторін чи за власним бажанням. Позивач відмовилась отримати зазначену відповідь, про що складено акт (т.1 а.с.119-121).

Відповідно до табеля робочого часу (т.2 а.с.128) та пояснень сторін встановлено, що ОСОБА_2 після поновлення на роботі 11.05.2016 року працювала по 31.05.2016 року. Із них 4 дні була у відпустці та чотири дні - на лікарняному. Всього відпрацьовано на робочому місці 7 днів. Після подачі заяви про звільнення, на роботу не виходила, в тому числі і з підстав непрацездатності.

В судовому засіданні суду першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_2 наказом від 28.07.2016 року № 22-0 звільнено згідно з п.4 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин (т.3 а.с.130). Позивачка з цього приводу зазначила, що вона не буде доповнювати чи змінювати свої позовні вимоги і наполягала на їх розгляді в заявленому об'ємі.

Судом закрито провадження у справі в частині вимог, заявлених в п.10 позовної заяви щодо виплати компенсації за невикористану відпуску в кількості 48 днів, оскільки це питання вже було предметом розгляду суду у справі № 821/500/16-а. Рішення суду вступило в законну силу.

В судовому засіданні ОСОБА_2 повністю підтримала позовні вимоги і пояснила, що за період роботи в Новокаховській ОДПІ керівник установи неодноразово порушувала трудові права та умови колективного договору. Такими порушеннями є звільнення з роботи з порушенням законодавства, безпідставне накладення дисциплінарних стягнень, не надання відпусток, систематичне залучення до виконання робіт, не передбачених функціональними обов'язками, порушення строків виплати заробітної плати та не запровадження надбавок, доплат, премій, винагород. Крім того, після поновлення на роботі 11.05.2016 року її фактично було не допущено до роботи, оскільки не визначено функціональні обов'язки, не забезпечено канцелярськими засобами, не встановлено комп'ютерну техніку, поміщено в кабінет для прийому їжі. Ці обставини свідчать про невиконання умов трудової угоди та колективного договору, в зв'язку з чим подала заяву про звільнення за ч.3 ст.38 КЗпП України.

По п.5 позовних вимог пояснила, що під час реорганізації податкового органу здійснювалось переведення працівників. Керівник Новокаховської ОДПІ зобов'язана була видати наказ про переведення працівників з одного органу в інший 01.01.2015 року, але наказ про це винесено тільки 20.01.2015 року, в результаті чого за період з 01.01.2015 по 20.01.2015 року не нараховано та не виплачено заробітну плату.

По п.6 позовних вимог пояснила, що безпідставно декілька разів з її заробітної плати проводились утримання коштів, а саме: у липні 2014 р. - 2745,75 грн., у лютому 2015 р. - 588,47 грн., у серпні 2015 р. - 1143,10 грн., у квітні 2016 р. - 1256,57 грн., а всього на загальну суму 5733,99 грн., які просить стягнути на її користь.

По п.7 позовних вимог пояснила, що безпідставно не було включено до наказів про надбавку за високі досягнення в роботі відповідно до постанови КМУ № 268 та припинено виплати цієї надбавки з 20.01.2015 року. Всього не доплачено 3365,5 гривень.

По п.8 позовних вимог пояснила, що безпідставно з 20.01.2015 року припинено нарахування та виплату надбавки за вислугу років і сума недоплати становить 725,94 гривень.

По пунктах 9, 11 вимог пояснила, що оскільки адміністрація зобов'язана звільнити її відповідно до поданої заяви, але такі дії протиправно не здійснює, то просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 01.06.2016 року та стягнути у відповідності до ст.44 КЗпП України тримісячний середній заробіток при звільненні.

По п.12 позовних вимог пояснила, що їй не нараховувалась індексація на заробітну плату, яку просить нарахувати та стягнути з відповідача.

По п.13 позовних вимог пояснила, що 19.02.2016 року була на робочому місці, але захворіла і викликала лікаря, що підтверджується медичною довідкою. Цей робочий день не оплачено. 02.03.2016 року, незважаючи на те, що подала заяву про відпуску, прийшла на роботу, щоб ознайомитись з наказом про відпуску. Оскільки ознайомилась з наказом тільки о 14 годині, то цей день є робочим і підлягає оплаті.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала і пояснила, що жодних умов трудового чи колективного договору Новокаховською ОДПІ по відношенню до ОСОБА_2 не порушено і обставин цього не наведено. Факти, що викладені в заяві, були предметом розгляду інших судових спорів, рішення по справам набрали законної сили. Відповідно до Колективного договору ОСОБА_2 надано кабінет, в якому було встановлено оргтехніку, систематично надавались щорічні відпуски та виплачувалась матеріальна допомога, оплата праці здійснювалась двічі на місяць (аванс до 15 числа кожного місяця, заробітна плата до 31 числа кожного місяця). На виконання рішення суду позивачку було поновлено на роботі 11.05.2016 року на посаді начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб. Але на цей момент такої посади в штаті установи вже не було, тому їй запропонували всі інші вакантні посади та попередили про зміну істотних умов праці. Вона відмовилась від всіх посад і вимагала ввести в штат посаду, на яку її поновлено, про що подала доповідну записку 13.05.2016 року. Оскільки зміна штатного розпису не може бути проведена швидко, то ця процедура була розпочата, внесено пропозиції щодо зміни структури та штатного розпису Новокаховської ОДПІ шляхом введення зазначеної посади. Ці пропозиції вже враховані і в 21.06.2016 року змінено штатний розпис та введено зазначено посаду. Кабінет, який було надано ОСОБА_2, не відрізняється від інших, він з меблями та оргтехнікою, яка встановлена в присутності позивачки.

Щодо ознайомлення з функціональними обов'язками, то наказом № 282 від 21.07.2015 року начальником ОДПІ затверджено Положення управління доходів і зборів з фізичних осіб, відповідно до якого визначено і функціональні обов'язки начальника. Цей наказ розробляла сама ОСОБА_2 і з ним ознайомлена.

Нарахування та виплата заробітної плати, в тому числі надбавки та індексація, здійснювались відповідно до чинного законодавства з урахуванням заходів дисциплінарного впливу. З приводу заробітної плати та застосування дисциплінарних стягнень спорів не виникало і заяв не надходило.

Заробітна плата за період роботи на цій посаді, у томі числі з 01.01.2015 року по 20.01.2015 року, була нарахована позивачу та виплачена у повному обсязі, тому такі вимоги є необґрунтованими.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області в частині позовних вимог про стягнення компенсації за невикористані дні щорічної в кількості 48-ми календарних днів (пункт 10 прохальної частини позовної заяви).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Задоволено повністю вимоги, викладені в п.6 позовної заяви, та стягнуто з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС У Херсонській області на користь ОСОБА_2 безпідставно утримані кошти в сумі 5733,99 грн. (п'ять тисяч сімсот тридцять три гривні дев'яносто дев'ять копійок).

Частково задоволено позовні вимоги, викладені в п. 7 позовної заяви, та стягнуто з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на користь ОСОБА_2 надбавку за високі досягнення в роботі в сумі 271,46 грн. (двісті сімдесят одна гривня сорок шість копійок).

Частково задоволено позовні вимоги, викладені в п.8 позовної заяви, та стягнуто Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на користь ОСОБА_2 надбавку за вислугу років в сумі 685,93 грн. (шістсот вісімдесят п'ять гривень дев'яносто три копійки).

Задоволено позовні вимоги, викладені в п.12 позовної заяви, та стягнуто Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на користь ОСОБА_2 індексацію заробітної плати з лютого 2014 по 1.06.2016 року в сумі 1029, 68 грн. (одна тисяча двадцять дев'ять гривень шістдесят вісім копійок).

Відмовлено в задоволенні позовних вимог, викладених в пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 9, 11, 13 позовної заяви, а саме:

- щодо визнання неправомірними дій та бездіяльності керівника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області щодо видання наказу про звільнення з посади начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, видачі належним чином оформленої трудової книжки та виплати належних коштів при звільненні згідно з поданою заявою від 01.06.2016 року;

- щодо зобов'язання Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області видати наказ про звільнення ОСОБА_2 за ч.3 ст.38 КЗпП України згідно поданої заяви від 01.06.2016 року вх. № 6486/10;

- щодо зобов'язання Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області видати належним чином оформлену трудову книжку згідно з поданою заявою про звільнення від 01.06.2016 року, в день видачі наказу про звільнення;

- щодо стягнення з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області середнього заробітку за дні вимушеного прогулу з 01.06.2016 року по день прийняття рішення суду;

- щодо стягнення з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за період роботи в Новокаховській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області без укладення трудового договору з 1.01.2015 по 20.01.2015 року;

- щодо стягнення з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- щодо стягнення з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області вихідної допомоги згідно із ст. 44 КЗпП України в розмірі тримісячного середнього заробітку;

- щодо стягнення з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області безпідставно невиплаченої заробітної плати за 19.02.2016 року та 02.03.2016 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1653,60 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні шістдесят копійок) за подання адміністративного позову.

Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 413,40 грн. (чотириста тринадцять гривень сорок копійок) за подання заяви про забезпечення позову.

ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою на вищезазначену ухвалу, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про забезпечення позовних вимог, а саме: стягнути з Новокаховської ОДПІ на її користь компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в кількості 48-ми календарних днів (пункт 10 прохальної частини позовної заяви).

Крім того ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою на вищезазначену постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області також звернулася з апеляційною скаргою на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року та просить скасувати постанову суду в частині стягнення з Новокаховської ОДПІ на користь позивача надбавки за високі досягнення в роботі в сумі 271,46 грн.; стягнення з Новокаховської ОДПІ на користь ОСОБА_2 надбавки за вислугу років в сумі 685,93 грн.; стягнення з Новокаховської ОДПІ на користь позивача індексації заробітної плати з лютого 2014 року по 01.06.2016 року в сумі 1029,68 грн.; змінити постанову суду та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області підлягає задоволенню.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Однак, колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, викладених в пунктах 1, 2 позовної заяви про зобов'язання відповідача звільнити її за ч.3 ст.38 КЗпП України та вимог, похідних від них, а саме викладених в пунктах 3, 4, 9, 11, слід відмовити.

Відповідно до вимог ч.3 ст.38 КЗпП України передбачено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору.

Абзацом 4 п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що відповідно до ст.39 КЗпП України працівник вправі вимагати розірвання строкового трудового договору при наявності для цього поважних причин. Спори про дострокове розірвання такого трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

Обов'язковою умовою для звільнення за власним бажанням згідно з ч.3 ст.38 КЗпП України є порушення власником трудового законодавства або умов трудового договору.

За змістом цієї норми право на розірвання трудового договору за власним бажанням працівник може реалізувати, як власне волевиявлення, але за наявності обов'язкової умови - якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Тобто, працівник повинен навести обставини, які, на його бачення, є порушенням законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору.

Але, звільнення із зазначених працівником підстав не є безумовним обов'язком адміністрації, якщо остання заперечує такі порушення. Таким чином, в даному разі між сторонами трудового договору має місце спір щодо підстав звільнення, який підлягає розгляду в порядку, визначеному законодавством.

В своїй заяві про звільнення позивач зазначила, що відповідачем порушено умови колективного договору, а саме п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.5, 2.1.9, 2.1.11, 2.1.13, 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4, 5.1.2.

Відповідно до вимог п.2.1 Колективного договору адміністрація зобов'язується:

2.1.1. Забезпечити безоплатно відповідно до законодавства України в межах видатків, передбачених в Державному бюджеті України, всіх працівників для виконання ними функціональних обов'язків необхідними і безпечними матеріально-технічними засобами (обладнанням, оргтехнікою, інструментом, зв'язком тощо) та форменим одягом.

2.1.2. Надавати державним службовцям, згідно з Законом України «Про державну службу», щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів та додаткову оплачувану відпустку тривалістю до 15 календарних днів за наявності стажу роботи в державних органах понад 10 років, а також всі інші види додаткових відпусток відповідно до законодавства України.

2.1.3. Забезпечувати надання працівникам відпустки відповідно до графіків, які до 5 січня року, в якому надаються, затверджуються роботодавцем за погодженням з первинною організацією профспілки, і доводяться до відома всіх працівників.

При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Не затримувати і не допускати випадків неотримання протягом двох років підряд працівниками щорічної відпустки, неухильно дотримуватись законодавства України щодо порядку надання додаткових відпусток працівникам, у яких наявне право на отримання додаткових відпусток, у випадках передбачених законодавством України.

2.1.5. Забезпечувати виплату працівникам заробітної плати за час щорічної відпустки не пізніше ніж за три дні до її початку. У випадку несвоєчасної виплати працівникові заробітної плати за час щорічної відпустки початок відпустки на вимогу працівника переноситься на кількість днів затримки виплати або на інший період.

2.1.9. Сприяти працевлаштуванню вивільнюваних працівників.

Ліквідація, реорганізація підприємств, установ, організацій, що перебувають у сфері діяльності Сторін, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання організаціям профспілки інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнення. Роботодавець не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з відповідними організаціями профспілки про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Організації профспілки мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення термінів або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов'язаних з вивільненням працівників.

2.1.11. Не допускати звільнення працівників з ініціативи роботодавця без достатніх підстав і без погодження такого звільнення з відповідною організацією профспілки у порядку, встановленому законодавством України.

2.1.13. Здійснювати ознайомлення працівників при прийнятті на роботу з Правилами внутрішнього розпорядку та регламентом роботи, а також з угодами колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом.

3.1.2. Забезпечувати виплату працівникам заробітної плати із урахуванням надбавок та доплат, які передбачені діючим законодавством не рідше двох разів на місяць, у строки передбачені колективним договором та угодами Сторін.

3.1.3. Виконувати положення Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами) та Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (зі змінами).

3.1.4. Вживати заходів щодо зростання фондів оплати праці.

5.1.2. Забезпечувати надання працівникам матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення в розмірі, визначеному законодавством України.

Підставою для відмови ОСОБА_2 в задоволенні зазначених вимог є те, що під час судового засідання суду першої та апеляційної інстанцій не встановлено доказів, які б підтвердили порушення зазначених нею умов колективного договору, які б порушували її права та інтереси.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості позиції ОСОБА_2, що їй не було надано кабінет для роботи, а наданий не надає можливості виконувати функціональні обов'язки, оскільки це спростовується не тільки поясненнями відповідача, але й переглянутими судом відеоматеріалами, наданими позивачем, відповідно до яких, кабінет є належним приміщенням для виконання функцій державного службовця. Самою позивачкою зафіксовано факт установки спеціалістом в цьому кабінеті комп'ютерної техніки.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, кабінет було надано позивачу в день виконання рішення суду про поновлення на роботі, а саме 11.05.2016 року і в цей же день позивач подала заяву про надання відпуски, відпрацювала чотири дні, а з 17.05 по 20.05.2016 року була у відпустці, з 24.05.2016 року по 27.05.2016 року - лікарняний, а 01.06.2016 року подано заяву про звільнення.

Як було встановлено, після поновлення на роботі відповідач належним чином забезпечив позивача робочим місцем та необхідними засобами для виконання її обов'язків, вжив заходів по зміні структури та штатного розпису установи з метою введення посади, на яку поновлена ОСОБА_2

Що стосується посилання позивача на неодноразові безпідставні порушення її трудових прав, а саме незаконних звільнень, притягнення до дисциплінарної відповідальності, то ці обставини не можуть розглядатись як порушення умов колективного договору, оскільки на момент прийняття рішення про звільнення ОСОБА_2 відповідач вважав, що діє правомірно, а позивач не погоджуючись з такими рішеннями двічі оскаржувала своє звільнення і була поновлена на роботі рішенням суду. Тобто, сторони вирішили свій спір в судому порядку, права позивача поновлені і вони не підлягають повторній правовій оцінці.

Крім того, зазначаючи про порушення трудових прав та умов колективного договору, позивач посилається на обставини, які відбувались протягом всього періоду її роботи в Новокаховській ОДПІ, а саме з лютого 2014 року.

Слід зазначити, що відповідно до вимог ст.233 КЗпП України, лише вимоги про порушення законодавства про оплату праці не обмежені строком звернення. Всі інші вимоги можуть бути заявлені у строки визначені цією статтею. За приписами частини 3 ст.99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зі сторони адміністрації відсутні порушення щодо не надання відпусток, не ознайомлення з графіками відпусток, оскільки відповідачем надано суду накази про затвердження відпусток та їх графіки. ОСОБА_2 з ними ознайомлювалась.

Так, відповідно до наказів Новокаховською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області від 01.08.2013 року №25-в, 11.07.2014 року №116-в, 12.09.2014 року №171-в, 22.04.2015 року №58-в, 29.05.2015 року №84-в, 19.10.2015 року №191-в «Про надання відпустки» ОСОБА_2 надавались основні та додаткові відпустки. Неодноразово у зв'язку з хворобою терміни відпусток переносились на інші дати.

За скаргою ОСОБА_2 щодо не надання відпусток 26.05.2016 року Головним управлінням Держпраці у Херсонській області проведено перевірку на встановлення порушень у частині ненадання ОСОБА_2 щорічної основної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки державного службовця. В ході перевірки були перевірені накази про звільнення, виплата компенсацій за невикористані відпустки, накази про надання відпусток ОСОБА_2 Порушень трудового законодавства про відпустки щодо ОСОБА_2 не встановлено (т.3 а.с.131).

Крім цього, Херсонським окружним адміністративним судом у справі № 821/500/16 відмовлено ОСОБА_2 в частині задоволення позовної заяви щодо визнання неправомірними дій про ненадання основної щорічної відпустки та додаткової відпустки.

Колегією суддів не встановлено також порушень зі сторони адміністрації щодо не виплати заробітної плати, оскільки відповідно до розрахункових відомостей вона нараховувалась та виплачувалась відповідно до умов колективного договору двічі на місяць.

Що стосується неправильності нарахувань індексації, вислуги років, надбавок, то наявність таких фактів не свідчить про умисне порушення адміністрацією умов колективного договору, а лише свідчить про наявність трудового спору, яким підлягає вирішенню в порядку, визначеному законом.

Це ж саме стосується і накладення дисциплінарних стягнень. Оскільки трудовим законодавством, Законом України «Про державну службу» передбачено можливість вжиття заходів дисциплінарного впливу, то їх застосування, навіть якщо в подальшому вони були скасовані судом чи іншим органом, не може свідчити про порушення умов колективного договору. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення позивачем не оскаржувався, а в цій справі суд не може давати йому правову оцінку.

Новокаховська ОДПІ є установою, яка фінансується з державного бюджету України, тому виконання пунктів 3.1.4, 5.1.2 Колективного договору можливе тільки за наявності бюджетних асигнувань на фінансування цієї установи і не залежить від волевиявлення адміністрації.

Таким чином, зазначені позивачем причини звільнення не знайшли свого підтвердження, не визнаються працедавцем і останній не вправі самостійно змінювати підставу розірвання трудового договору, що свідчить про наявність між сторонами трудового спору.

Не підлягають задоволенню також вимоги, викладені в п.5 позовної заяви, щодо стягнення заробітної плати 01.01.2015 року по 20.01.2015 року, оскільки вони спростовуються наступними доказами:

- зведеною відомістю від 20.01.2015 року для зарахування на карткові рахунки авансу за січень 2015 року, що підтверджує факт нарахування ОДПІ та отримання позивачем заробітної плати за період з 01.01.2015 року по 20.01.2015 року (т.4 а.с.195);

- зведеною відомістю від 29.01.2015 року для зарахування на карткові рахунки заробітної плати за січень 2015 року, що підтверджує факт нарахування ОДПІ та отримання позивачем заробітної плати за січень 2015 року (т.4 а.с.197);

- довідкою - розрахунком заробітної плати, нарахованої та отриманої за січень 2015 р. ОСОБА_2 (т.4 а.с.199).

Крім того, позивачем заявлено в п.13 позовної заяви вимогу про стягнення заробітної плати за 19.02.2016 року та 02.03.2016 року, оскільки вважає їх неоплаченими.

В обґрунтування зазначених вимог ОСОБА_2 пояснила суду першої інстанції, що не може пояснити причини неоплати за 19.02.2016 року, а з 02.03.2016 року повинна була йти у відпуску відповідно до поданої заяви. Оскільки наказ про відпуску було підписано 02.03.2016 року тільки о 14 годині, то вважає його робочим днем, який підлягає оплаті.

В задоволенні зазначеної вимоги слід відмовити, оскільки в табелі обліку робочого часу « 19.02.2016 року» відображено як тимчасова непрацездатність ОСОБА_2 і є оплаченим (т.2 а.с.124).

Що стосується 02.03.2016 року, то відповідно до табеля обліку робочого часу (т.2 а.с.127) позивач знаходилась у оплачуваній відпустці. Підстав для стягнення коштів за цей день не має.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставного утримання коштів в сумі 5733,99 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до наказу Бериславської МДПІ від 06.03.2013 року № 19-в «Про надання частини щорічної відпустки» ОСОБА_2 - головному державному податковому ревізору-інспектору відділу погашення податкового боргу надано частину щорічної відпустки за період роботи з 01.08.2012 року по 31.07.2013 року терміном 14 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

Наказом Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області від 01.08.2013 року №25-в «Про надання відпустки» ОСОБА_2, завідувачу сектору обслуговування платників податків також надано основну щорічну відпустку за період роботи з 01.08.2012 року по 31.07.2013 року тривалістю 30 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги оздоровлення.

Тобто, у зв'язку з відсутністю факту передачі Бериславською МДПІ до Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області документів з кадрових питань, зокрема, щодо надання працівникам відпусток, ОСОБА_2 матеріальна допомога на оздоровлення при наданні відпустки за той самий період була нарахована та виплачена двічі.

Отже, сума 2745,75 грн. - це матеріальна допомога на оздоровлення, яка відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про відпустки», Закону України «Про державну службу» та Постанови KM України 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», нараховуються тільки раз на рік під час надання щорічної основної відпустки.

Так як ОСОБА_2 не надала інформації про те, що вже отримувала зазначену допомогу у 2013 році працюючі у Береславській МДПІ, їй було повторно нарахована зазначена допомога згідно заяви. У зв'язку з неправомірністю нарахування зазначеної допомоги у 2013 році, працюючи у Новокаховській ОДПІ, у липні 2014 року було проведено перерахунок заробітної плати.

Також, до складу коштів в сумі 5733,99 грн., які, на думку суду першої інстанції, безпідставно утримані відповідачем, входить 588,47 грн. - надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи працівникам, яка встановлюється відповідно до підпункту «в» підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» із змінами.

Встановлення та перегляд надбавки працівникам територіальних органів ДФС здійснюється за наказом на підставі відповідних подань. Подання про встановлення та перегляд надбавки керівним працівникам та спеціалістам територіальних органів ДФС готується відповідним самостійним структурним підрозділом територіального органу ДФС та підписується керівником такого підрозділу.

Подання на встановлення надбавки до відділу фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку Новокаховської ОДПІ в січні 2015 року не надходило. При переводі в програмному комплексі ДПС-ПРО працівника ОСОБА_2 з Міністерства доходів і зборів в Державну фіскальну службу, програмою автоматично були продовженні нарахування усіх попередніх надбавок, для нарахування яких не було підстав. Тому, у лютому 2016 року зроблено перерахунок. Подання про встановлення надбавки за високі досягнення у праці позивачем подано з 01.07.2015 року (наказ ОДПІ від 03.07.2015 № 21-ф «Про встановлення надбавки до заробітної плати»).

Наступна складова сума коштів у розмірі 1143 грн. 10 коп. - надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи. Надбавка не виплачена у липні 2015 року на підставі наказу ОДПІ від 26.08.2015 року № 30-ф «Про виплату надбавки» у зв'язку з оголошенням догани ОСОБА_2 (наказ ОДПІ від 31.07.15 № 291 «Про підсумки роботи Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області у січні - червні 2015 року та завдання із забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів на III квартал 2015 року»).

Відповідно до вимог ч.2 ст.127 КЗпП відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, зокрема, для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок.

Отже, висновок суду першої інстанції про безпідставність утримання коштів в сумі 1143,10 грн. та порушення ст.127 КЗпП спростовується наданими відповідачем письмовими доказами, а саме, наказом Новокаховської ОДПІ від 26.08.2015 року № 30-ф «Про виплату надбавки».

Правомірність прийнятого відповідачем рішення щодо скасування надбавки за високі досягнення у праці у зв'язку з оголошенням працівнику догани підтверджується й приписами абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Постанови КМУ № 268, згідно з якими у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.

Наступна сума коштів у розмірі 1256,67 грн. - нарахована премія за лютий місяць у березні 2016 року.

Відповідно до пункту 4 підпункту 4.8 Положенням про преміювання керівників, заступників керівників, посадових осіб та працівників Новокаховської ОДПІ ГУ ДЗ Херсонській області, затвердженого наказом ОДПІ «Про облікову політику Новокахові ОДПІ ГУ ДФС», працівник повністю позбавляється премії за місяць, в якому йому було оголошено догану або застосовано заходи дисциплінарного впливу згідно зі статтею 14 Закону України «Про державну службу» чи інших дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до наказу Новокаховської ОДПІ від 15.02.2016 року № 51 «Про підсумки роботи Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області у 2015 році та завдання із забезпечення надходжень до бюджету усіх рівнів на І квартал 2016 року», на підставі ст. ст. 147, 148, 149 КЗпПУ ОСОБА_2 було оголошено догану за лютий 2016 року.

Зі змістом даного наказу позивача було ознайомлено, але працівник відмовились його підписувати, тому був складений акт відмови від підписання від 15.02.2016 року.

Витяг з наказу Новокаховської ОДПІ від 15.02.2016 року №51 був надісланий позивачу рекомендованим листом в день видання наказу, який був вручений особисто під підпис 19.02.2016 року працівником «Укрпошти», про що свідчить відмітка на повідомлена вручення.

Підсумовуючи викладене, в березні 2016 року ОСОБА_2 було помилково нарахована премія за лютий 2016 року. Про необхідність повернення до каси установи суми помилково нарахованої премії у розмірі 1011,62 грн. (з урахуванням податків) повідомлено ОСОБА_2 листами ОДПІ від 22.04.2016 року №1614/10/21-02-05-050, від 22.04.2016 року № 1613/10/21-02-05-050 (отримано с особисто 25.04.2016 року).

На сьогоднішній день сума 1256,67 грн. ОДПІ не утримана із заробітної плати позивача та не повернута працівником до каси установи.

Таким чином, твердження ОСОБА_2 про незаконне утримання коштів 1256,67 грн. із заробітної плати є хибним та непідтвердженим жодним належним та допустимим доказом, а висновок суду першої інстанції про безпідставне утримання вказаної суми коштів не відповідає наявним у справі письмовим доказам, що надані відповідачем під час розгляду справи по суті.

Крім того, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» здійснено процедуру реорганізації ДПІ у м. Нова Каховка шляхом приєднання до територіальних органів Міністерства доходів і зборів, а саме: утворено Новокаховську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області. До складу Новокаховської ОДПІ ввійшли м. Нова Каховка, Бериславське, Нововоронцовське, Високопільське та Великоолександрівське відділення.

За змістом ст.342 Податкового кодексу України визначено, що правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами.

Посадові особи контролюючих органів є державними службовцями (п.342.4 ПКУ).

Посади державних службовців віднесені до відповідних категорій посад статтею 25 Закону України «Про державну службу».

Згідно до вимог ст.26 Закону України «Про державну службу» ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи. Ранги присвоюються одночасно з прийняттям на державну службу або призначенням на вищу осаду.

Так, наказом Новокаховської ОДПІ від 08.07.2013 року № 7-о «Про присвоєння рангів державного службовця» ОСОБА_2 підтверджено раніше присвоєний 11 ранг державного службовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» встановлені правила призначення та виплати окремих видів оплати праці посадовим особам органів виконавчої влади.

Підпунктом 4 пункту 3 Постанови № 268, в редакції до 10.04.2015 року, встановлено виплачувати надбавку за вислугу років державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг і залежно від стажу державної служби, служби в органах місцевого самоврядування в таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 0 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Таким чином, керуючись пп.4 п.3 Постанови КМУ № 268 та на підставі наказу Новокаховської ОДПІ від 08.07.2013 року № 7-о позивачу виплачувалася надбавка за вислугу років у відсотковому розмірі, залежно від стажу державної служби, до посадового окладу з рахуванням надбавки за ранг.

В подальшому, відповідно до пункту 343.2 статті 343 Податкового кодексу України і частини другої статті 573 Митного кодексу України Постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839 «Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів» затверджено Положення про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів та Порядок присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів.

Згідно приписів Постанови № 839 спеціальні звання присвоюються посадовим особам органів доходів і зборів, які забезпечують виконання завдань зазначених органів, визначених законами, а також здійснюють організаційне, юридичне, кадрове, фінансове, матеріально-технічне забезпечення діяльності таких органів.

Керуючись постановою КМУ від 23.10.2013 року № 839 на підставі наказу Новокаховської ОДПІ від 27.12.2013 року № 62-о «Про присвоєння спеціальних звань» ОСОБА_2 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної служби III рангу».

З огляду на викладене, починаючи з лютого 2014 року, керуючись пп.4 п.3 Постанови КМУ № 268, позивачу виплачувалася надбавка за вислугу років у відсотковому розмірі, залежно від стажу державної служби, до посадового окладу.

Водночас, згідно з Постановою КМ України від 31.03.2015 року № 153 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці» підпункт 4 пункту 3 Постанови КМУ № 268 викладено в наступній редакції:

« 4) надбавку за вислугу років:

державним службовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг (спеціальне звання) і залежно від стажу державної служби, служби в органах місцевого самоврядування в таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків».

Після набрання чинності вказаних змін (10.04.2015 року) позивачу виплачувалася надбавка за вислугу років у відсотках (40%) до посадового окладу (1508 грн.) з урахуванням надбавки за спеціальне звання (125 грн. додаток № 58 до Постанови № 268).

Вказані дії податкової інспекції цілком відповідають положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 року № 839 «Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів», Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», в редакції до 10.04.2015 року, та наказом Новокаховської ОДПІ з питань проходження публічної служби позивачем.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вірно дійшов висновку в частині стягнення з Новокаховської ОДП користь ОСОБА_2 685 грн. 93 коп. надбавки за вислугу років.

З цих же підстав колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині стягнення 271 грн. 46 коп. надбавки за високі досягнення у праці, оскільки надбавка за вислугу років, є складовою для бази обчисленні надбавки за високі досягнення у праці відповідно до підпункту 1 «в» пункту 2 Постанови КМУ № 268.

Крім того, колегія суддів зазначає, що індексація доходів громадян здійснюється відповідно до Закону Україні 03.07.1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових коштів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як добуток нарахованого доходу, обмежена прожитковим мінімумом, і величини приросту індексу споживчих цін, поділеного на 100%- коефіцієнта індексації розраховується наростаючим підсумком на основі щомісячних індексів споживчих цін за даними Держкомстату.

Відповідно до постанови КМУ від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» у грудні місяці було підвищення заробітної плати що перевищало на рахування суми індексації.

У травні 2016 року відбулися зміни в оплаті праці з одночасним підвищенням заробітної плати тому у червні 2016 року не може нараховуватися індексація, так як змінився базовий місяць з грудня 2015 року на травень 2016 року.

Отже, колегія суддів вважає, що індексація ОСОБА_2 нарахована та виплачена в повному обсязі.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги, викладені в пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13 - є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги про стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в кількості 48-ми календарних днів (пункт 10 прохальної частини позовної заяви), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, а також підтверджується матеріалами справи, питання щодо компенсації за невикористані відпустки вже досліджувалось судом в іншій справі у спорі між тими самими сторонами.

Так, Херсонський окружний адміністративний суд у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 821/500/16 дійшов висновку, що ОСОБА_2 отримала компенсації за всі невикористані дні відпусток у сумі 3984,48 грн., а саме: за невикористану частину основної щорічної відпустки за період роботи з 01.08.2014 року по 31.07.2015 року у кількості 13 календарних днів; за невикористану частину основної щорічної відпустки за період роботи з 01.08.2015 року по 05.11.2015 року у кількості 8 календарних днів; за невикористану додаткову оплачувану відпустку державного службовця за період роботи з 01.08.2015 року по 31.07.2016 року у кількості 15 календарних днів. Суд зазначив, що в судовому засіданні позивач не заперечувала щодо виплати їй зазначених компенсацій та підтвердила їх отримання у листопаді 2015 року.

Також, було встановлено, що 02.03.2016 року позивачем було подано заяву про надання частини щорічної відпустки в кількості 10 календарних днів за період роботи з 01.08.2015 року по 31.07.2016 року з 02.03.2016 року, яку керівництво Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області погодило та видало наказ «Про надання відпустки» від 02.03.2016 року № 26-в, яким надано частину основної щорічної відпустки з 02.03.2016 року по 12.03.2016 року включно з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 року зазначена постанова суду залишена без змін. Судове рішення набрало законної сили.

За приписами п.4 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на її користь з Новокаховської ОДПІ компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в кількості 48-ми календарних днів.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивачки на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року підлягає залишенню без задоволення.

Вирішуючи питання щодо скарг на постанову суду по суті справи судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог. Тому, постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача безпідставно утриманих коштів, надбавки за високі досягнення в роботі, надбавки за вислугу років, індексації заробітної плати, підлягає скасуванню на підставі вимог ст. 202 КАС України, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Судова колегія вважає, що в решті суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому залишає оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС У Херсонській області на користь ОСОБА_2 безпідставно утриманих коштів в сумі 5733,99 грн. (п'ять тисяч сімсот тридцять три гривні дев'яносто дев'ять копійок), надбавки за високі досягнення в роботі в сумі 271,46 грн. (двісті сімдесят одна гривня сорок шість копійок), надбавки за вислугу років в сумі 685,93 грн. (шістсот вісімдесят п'ять гривень дев'яносто три копійки), індексації заробітної плати з лютого 2014 по 1.06.2016 року в сумі 1029, 68 грн. (одна тисяча двадцять дев'ять гривень шістдесят вісім копійок).

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2.

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 24.02.2017 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян