Постанова № 6492145, 30.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2009 року Справа №2а-3222/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Костіва М.В.

при секретарі судового засідання Билень Н.С.

у відкритому судовому засіданні у м.Львові

розглянувши справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з участю представників:

від позивача: Водолазський Д.Д. - представник;

від відповідача: ОСОБА_1,

встановив:

Львівський міський центр зайнятості (надалі позивач) звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів в розмірі 2 631 грн. 16 коп. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відповідач була визнаний безробітною та отримувала відповідні соціальні послуги, зокрема була скерована на курси перепідготовки. Однак в подальшому двічі відмовилася від двох пропозицій працевлаштування за професією, а тому, відповідно до законодавства зобовязана повернути кошти, затрачені на її навчання, а також отриману допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідач пояснила, що відмова від двох пропозицій роботи повязана зі станом здоровя, який не дозволяв їй виконувати роботу продавця продовольчих товарів. Просить у позові відмовити.

У відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України справа розглядається на основі наявних доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

10.07.2007 року відповідач звернулася у Шевченківський районний центр зайнятості м. Львова за сприянням у працевлаштуванні. З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечувалося, що с татус безробітного ОСОБА_1 надано 10.07.2007р. та призначено виплату допомоги з безробіття без урахування страхового стажу в мінімальному розмірі відповідно до п. 2, З, 4 ст. 22 та п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

За час перебування на обліку, відповідач отримала в центрі зайнятості соціальні послуги, зокрема, відповідно до її заяви від 19.07.2007 року була скерована на курси перепідготовки за навчальною програмою «Продавець продовольчих товарів, 3 розряд» в Навчально-курсовий комбінат. Відповідно до Корінця направлення на навчання №97(8)01 від 19.07.2007 року термін навчання з 19.07.2007р. до 10.12.2007р.

Після закінчення навчання за спеціальністю «Продавець продовольчих товарів» 11.12.2007р. ОСОБА_1 видано 2 скерування на працевлаштування (копії в справі) за набутою спеціальністю в ТзОВ «Сюрприз» та ДП ВАТ «Концерн Хлібпром» «Хлібна хата», однак результатом відвідування цих підприємств стала «відмова особи» (відображено в корінцях скерування). Отже, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 двічі відмовилася від запропонованої роботи за набутою спеціальністю.

Відповідно до абзацу 2 п. З ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. п. 28 Порядку надання допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №308, передбачено, що до загальної суми витрат на професійне навчання включається, зокрема, і сума виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання.

Положення Договору від 19.07.2007р. №302/07 щодо професійного навчання, укладеного між відповідачем та Шевченківським РЦЗ м. Львова, дублюють норми вищевказаних законодавчих актів, а тому ОСОБА_1 була ознайомлена з передбаченими законодавством наслідками. Твердження відповідача про те, що стан її здоровя не дозволяв виконувати роботу за набутою професією не заслуговує на увагу, оскільки направлення на навчання відбувалося за її заявою, що свідчить про згоду працювати за відповідним фахом, а також не було представлено відповідних медичних довідок, які б вказували про обмеження роботи у відповідних умовах. А тому відмова від пропозицій працевлаштування не була обґрунтована поважними причинами.

Львівським міським центром зайнятості, який відповідно до наказу Львівського обласного центру зайнятості від 16.08.2007 року № 221 та Положення про ЛМЦЗ є правонаступником Шевченківського районного центру зайнятості м. Львова, направлено відповідачу лист від 12.01.2008р. №124/14 з пропозицією добровільно повернути кошти, витрачені на підвищення її кваліфікації та матеріальну допомогу в період професійного навчання, проте, даний лист залишений без задоволення.

На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача в сумі 2 631 грн. 16 коп. залишається непогашеною.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. 1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (79060, м. Львів, вул. Кн.Ольги, 122) кошти в сумі 2 631 грн. 16 коп., з них 1900, 84 грн. р/р 37174301900001 банк ГУДКУ у Львівській обл., МФО 825014, ЄДРПОУ 03491180, КЕКВ 1172 повернення коштів за навчання; 730, 32 грн. р/р 37170001000584 банк ГУДКУ у Львівській обл., МФО 825014; ЄДРПОУ 25555035, КЕКВ 1341 повернення матеріальної допомоги в період професійного навчання.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, визначеному ч.5 ст. 186 КАС України.

Суддя М.В. Костів

Повний текст постанови виготовлено 02.11.2009 року.