Ухвала суду № 64920626, 21.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

при секретарі: Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и л а :

у березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив розірвати шлюб, посилаючись на те, що сімейне життя з останньою не склалося, відносини між ними фактично припинені, виникають постійні конфліктні ситуації та сварки, спільного господарства не ведуть. Збереження шлюбу вважає неможливим.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.10.2016 року позов задоволено. Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Справа № 753/6383/16 Апеляційне провадження № 22-ц-796/489/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в позові. Посилається на те, суд розглянув справу з порушення правил територіальної підсудності, оскільки вона не зареєстрована по м. Києву. Про розгляд справи вона не була повідомлена, доводи позивача суперечать дійсності та суд не надав повторно строк для примирення.

Позивач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Причини неявки відповідачки визнані неповажними, оскільки будь - яких документів, які підтверджують поважність причин до клопотання про відкладення розгляду справи не додано.

Вислухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02.12.2006 року, від якого дітей не мають.

З 2014 року сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх стосунків.

Ухвалою суду від 28.07.2016 року сторонам надався строк для примирення до 20.10.2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд першої інстанції виходив з того, що сторони припинили спілкування як подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам та нормам матеріального права.

Так, згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При розгляді справи у апеляційному порядку позивач вказав, що збереження шлюбу вважає неможливим, що фактично шлюбні відносини з відповідачкою припинені, примирення вважає неможливим.

У апеляційній скарзі будь - яких обставин, за яких можливо б було збереження шлюбу не зазначено.

Судом першої інстанції було надано сторонам достатній та розумний строк на примирення, проте сторони примирення не досягли. З часу подачі позову пройшов майже рік, проте сторони подружні відносини не поновили, а відтак надання строку на примирення при розгляді справи у апеляційному порядку колегія суддів не вважає доцільним.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 110 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позивач звернувся до суду з позовом за останнім відомим місцем проживання відповідачки.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушень процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не встановлено.

Відповідачка була присутня у судовому засідання при проголошенні ухвали про надання строку на примирення, у якій зазначено дату та час судового засідання, а тому доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не була повідомлена про день та час розгляду справи колегія суддів вважає безпідставними.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді