Ухвала суду № 64919871, 14.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"14" лютого 2017 р. м. Київ Д/800/15/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про повернення судового збору,

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 29 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року за заявою ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про зміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, що переміщено до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дій.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 29 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року, на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України.

03 лютого 2016 року від Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області надійшла заява про повернення судового збору, із посиланням на положення пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у відповідності до якої сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

В силу пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми дії судді не є суто процесуальними, перелік яких міститься у інших пунктах частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» та частини п'ятої 214 КАС України, оскільки потребують оцінки обґрунтованості доводів касаційної скарги порівняно з висновками судів у судових рішеннях.

Крім цього, за загальним змістом частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається у випадку, коли відбулись процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті та оцінки обставин справи і наданих сторонами доказів.

З огляду на наведене, вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 12 листопада 2014 року (справа № 6-138цс14).

Слід зауважити, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи уподовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28 листопада 1999 року наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів». «Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі» (справа «Ryabykh v. Russia» від 24 липня 2003 року).

Так, відмовляючи у відкритті касаційного провадження по пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, суддя-доповідач надав оцінку доводам касаційної скарги, порівняв їх з висновками судів, викладеними в судових рішеннях та вирішив питання стосовно необхідності перевірки висновків судів на підставі матеріалів справи.

Вищевказана правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 09 грудня 2014 року (справа № 21-532а14).

Разом з цим, слід зазначити, що подібна правова позиція також висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 22 вересня 2015 року (справа № 21-1884а15), в якій вказано, що суд касаційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження по пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, фактично надавши оцінку доводам касаційної скарги, погодився з висновком суду апеляційної інстанції та залишив без змін судове рішення.

За такого правового врегулювання, вирішуючи заяву про повернення коштів по сплаті судового збору за даною касаційною скаргою, суддя, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, яка полягає у поверненні суми судового збору у разі якщо справа не розглядається по суті та судом не здійснювалась перевірка доводів касаційної скарги, дійшов висновку про відмову у задоволенні такої заяви.

Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 87, 98 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області у задоволенні заяви про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 29 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук