Постанова № 64919516, 22.02.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Волощук В.В.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" лютого 2017 р. Справа № 287/68/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від "11" січня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою до УПФ України в Олевському районі Житомирської області (далі відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та просить визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області протиправною. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Олевському районі призначити їй пенсію за віком з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку, на умовах, визначених ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на п'ять років, як особі, яка постійно працювала у зоні посиленого радіоекологічного контролю і станом на 1 січня 1993 року проживає у цій зоні не менше чотирьох років. Свої вимоги мотивує тим, що вона є громадянкою, яка постійно працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, а тому відмову відповідача у призначенні їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років вважає протиправною.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 11 січня 2017 року позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, яка полягає у відмові в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправною.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 04.07.2016 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 04.07.2016 року.

Стягнуто витрати на оплату судового збору у розмірі 551.20 грн.

В решті позову відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області з заявою про призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом № 3350/03 від 13.09.2016 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії, як потерпілому 3 категорії, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. Відповідач зазначив, що ОСОБА_3 має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 4 роки. Дата можливого виходу на пенсію 04.07.2018 року.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач з 26.04.1986 по 19.05.1989 була зареєстрована і проживала в с. Млинок Олевського району Житомирської області, яке згідно Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення та з 21.06.1989 і на даний час зареєстрована та постійно проживає в м. Олевськ Житомирської області, яке згідно Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Зазначене підтверджується відповідно довідками Покровської сільської ради Олевського району Житомирської області від 06.09.2016 № 1554 про період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення та Олевської міської ради від 23.09.2016 року № 5360 про період проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 (категорія 3) від 02.07.2016 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що позивач, у відповідності до ст.55 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на призначення пенсії за віком зі зниженням, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійного віку на 5 років.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до п.п.4 п.2 ч.1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи, зокрема, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсійний вік зменшується на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. Згідно примітки до зазначеної статті початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відповідно до п.п.5 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на два роки та додатково один рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Отже, як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивач загалом працювала або проживала: у зоні гарантованого добровільного відселення 03 роки 23 дні, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - понад 27 років , у тому числі станом на 01.01.1993 року - 03 роки 06 місяців 10 днів.

Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст.15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулюються Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року документ, який засвідчує особливий статус особи, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №122 від 09.03.1988 року, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування, (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Виходячи із вищезазначеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскільки позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (Категорія 3), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 02.07.2016 р., та станом на 1 січня 1993 року вона проживала у зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки 23 дні, вона не має права на зниження пенсійного віку на 5 років, а набуде право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 4 роки при досягненні 56 років.

На дату звернення до Управління із відповідною заявою позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилось 52 роки 6 місяців.

Водночас, оскільки станом на дату звернення до Управління права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач не мав, то, відмовляючи у задоволенні заяви про призначення пенсії, Управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати, ухваливши нову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області задовольнити, постанову Олевського районного суду Житомирської області від "11" січня 2017 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області вул.Свято-Миколаївська,31,м.Олевськ,Житомирська область,11002

4-третій особі: - ,