Ухвала суду № 64918997, 23.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7628/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.,

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко-Лайн» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко-Лайн» про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ :

Позивач, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, звернувся в суд з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Марко-Лайн" (код ЄДРПОУ 32305322) за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32-а, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень товариства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марко-Лайн" заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства (код ЄДРПОУ 32305322) за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32-а, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника у відпустці. Разом з тим, доказів неможливості забезпечити явку в судове засідання іншого представника не надав. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін та третіх осіб.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві видано наказ від 13.04.2016 №142 про проведення позапланових перевірок виконання вимог законодавства з питань пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, у тому числі Товариством з обмеженою відповідальністю "Марко-Лайн" (код ЄДРПОУ 32305322) за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32-а.

На виконання наказу від 13.04.2016 №142 видано посвідчення на перевірку від 18.04.2016 №394 на проведення позапланової перевірки приміщень на території товариства з обмеженою відповідальністю "Марко-Лайн" (код ЄДРПОУ 32305322) за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32а.

За результатами перевірки складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 29.04.2016 №239, у якому було зафіксовано 23 епізодів порушень відповідачем вимог правил пожежної і техногенної безпеки.

До матеріалів перевірки позивач надав фотофіксацію виявлених порушень в ході перевірки відповідача за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32-а.

Оскільки під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей та з метою попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єктах відповідача порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Марко-Лайн".

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вказував на обґрунтованість позовних вимог про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Марко-Лайн" (код ЄДРПОУ 32305322) за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32-а.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам, колегія судді звертає увагу на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» держаний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено частиною 1 статті 3 Закону № 877.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 877 виключно законами встановлюються: - органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); - повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; - вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; - спосіб здійснення державного нагляду (контролю); - санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Частиною 5 статті 4 Закону № 877 передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Також, згідно зі статтею 39 Закону України «Про охорону праці», посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частині 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, в тому числі: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач, в обґрунтування позову стверджував, що усі перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (людям, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем, на момент розгляду справи судом першої інстанції переважну більшість порушень норм законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки відповідачем усунуто.

Так, згідно акта перевірки від 16.11.2016 №216 Товариством з обмеженою відповідальністю "Марко-Лайн" не усунуто 8 порушень з 23, а саме:

1) реконструкція (технічне переоснащення, ремонт) здійснена без проектної документації;

2) не надано результати іспитів зразків килимового покриття підлоги, прокладеного на шляхах евакуації (коридор підвального поверху), щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворюючої здатності згідно з ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" та відповідати групам поширення полум'я РП1, РП2 згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 "Будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум'я";

3) допускається горюче облицювання стін на шляхах евакуації (п. 5.1. ДБНВ.1.1-7-2002);

4) коридори, які не мають природного освітлення обладнанні спеціальною системою димовиділення;

5) з 3-поверху будівлі відсутній другий евакуаційний вихід;

6) ширина сходових маршів, що ведуть з 3-повеху менше 1,2 метра;

7) приміщення не дообладнано системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт пожежного спостерігання (додаток А., таблиця А.1.; п. 5.8. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи противопожежного захисту");

8) допускається здача в оренду використання приміщень без подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність зазначених позивачем порушень та те, що перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 21 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем здійснено переобладнання приміщення горища під офісні приміщення. Що спростовує доводи товариства стосовно того, що ним здійснювався поточний, а не капітальний ремонт.

Відповідно вказівка контролюючого органу, що відповідачу необхідно було отримати проектну документацію на такі ремонтні роботи, а також, декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання є правомірною.

Щодо решти виявлених порушень, то колегія суддів звертає увагу, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч.1 ст. 1 Кодексу Цивільного захисту України).

Відповідно до п.24 вказаної статті надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно із пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі. Отже, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Пунктом 2.17 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні визначено, що у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Відповідно до пункту 2.28 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність згідно з ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" та відповідати групам поширення полум'я РП1, РП2 згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 "Будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум'я".

Відповідно до розділу V Правил пожежної безпеки в Україні будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту". Усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ повинно проводитись відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту".

Виявлені порушення позивачем не спростовані. Апелянт, Товариство з обмеженою відповідальністю "Марко-Лайн" також не заперечує, що в приміщенні є 14 орендарів, які розмістили фірми, зокрема: фірму, яка надає Інтернет послуги, аптеку, магазин секонхенду, юридичну фірму, Інтернет магазин автозапчастин, платіжний термінал ПриватБанку, та інші.

Очевидно, що не проведення іспитів зразків килимового покриття підлоги, прокладеного на шляхах евакуації, які б свідчили про їх небезпечність щодо токсичності продуктів горіння тощо, допущення горючого облицювання стін на шляхах евакуації, відсутність евакуаційного виходу, відсутність систем протипожежного захисту та димовиділення відноситься до тих обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (людям, які працюють, перебувають в орендованих приміщеннях, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі) та недотримання їх може призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи, що позивачем доведено належним чином, що перелічені в акті перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей та те, що відповідачем лише частково усунені порушення, зазначені в акті, колегія суддів вважає наявними підстави для застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності.

Отже, наявна необхідність у примусовому порядку застосовування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити.

Висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи, внаслідок чого рішення суду ухвалено у відповідності до норм матеріального права, яке регулює спірні правовідносини.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко-Лайн» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 23.02.2017.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.