Ухвала суду № 64918980, 21.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 лютого 2017 року Справа № 876/8799/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові клопотання Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 21 лютого 2017 року було задоволено апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області, скасовано постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2016 року у даній справі і прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області подало до Львівського апеляційного адміністративного суду клопотання, в якому просило відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути йому судовий збір в розмірі 606,32 грн., сплачений за подання апеляційної скарги.

Вивчивши та оцінивши доводи клопотання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст. 7 цього Закону визначено вичерпний перелік випадків, у яких сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, а саме в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Із змісту наведеної норми слідує, що апеляційний суд повертає судовий збір у випадках, коли це не пов'язано з апеляційним розглядом справи, тобто розглядом апеляційної скарги по суті.

Проте в даній справі, як зазначено вище, апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу та прийняв відповідне рішення в межах своїх повноважень, а тому колегія суддів дійшла висновку, що відсутні передбачені законодавством підстави для повернення Управлінню соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на яку посилається заявник у своєму клопотанні, регулює питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи, а не їх повернення.

Зокрема, частиною другою цієї статті врегульовано розподіл судових витрат у випадку прийняття судом рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, а саме передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, даною нормою чітко встановлено, що суб'єкту владних повноважень можуть присуджуватись лише витрати, понесені ним у зв'язку із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Водночас ні даною статтею, ні іншими нормами Кодексу адміністративного судочинства України чи Закону України «Про судовий збір» не передбачено присудження суб'єкту владних повноважень, на користь якого ухвалене рішення суду, з другої сторони у справі будь-яких інших судових витрат, в тому числі судового збору.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що у даному випадку відсутні підстави як для повернення заявнику судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, так і для розподілу судових витрат, а тому у задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про повернення судового збору.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Н.В. Ільчишин

Т.І. Шинкар