Ухвала суду № 64918810, 14.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3071/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної авіаційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2016 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову Державної авіаційної служби України від 23 січня 2015 року №2216 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів невірного застосування норм матеріального права та винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідачем не порушено строк винесення оскаржуваної постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що державним інспектором Державіаслужби України Кареліним В.О. 15 січня 2015 року у присутності уповноваженого представника ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» проведено перевірку інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру №151038, в результаті перевірки якої встановлено, що повітряне судно позивача, яке 15 липня 2014 року о 07 год 03 хв виконувало рейс AFL 1635, здійснило політ з порушенням порядку використання повітряного простору України, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст.30 Повітряного кодексу України, п.п.94, 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України», що було зафіксовано шляхом складення протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 15 січня 2015 року №2216. Представник позивача був ознайомлений з протоколом №2216 від 15 січня 2015 року та надав на нього зауваження.

23 січня 2015 року Державної авіаційною службою України за наслідками розгляду матеріалів справи щодо порушення ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії», протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 15 січня 2015 року, встановлено порушення правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 1635 о 07 год 03 хв 15 липня 2014 року без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України, що є порушенням ст.30 Повітряного кодексу України, п.п.94, 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» та на підставі ст.ст.127-130 Повітряного кодексу України, а саме абз.4 п.1 ч.1 ст.127, накладено на позивача штраф у сумі 136000,00 грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що постанова відповідача від 23 січня 2015 року №2216 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті спірної постанови не дотримано вимог, встановлених ч.3 ст.128 Повітряного кодексу України та п.3.5 Порядку №637 щодо граничних строків накладення штрафу на позивача.

За наслідками перегляду судового рішення суду першої інстанції у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України в межах апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Повітряним кодексом України, який встановлює правові основи діяльності в галузі авіації.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.126 Повітряного кодексу України за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.1 ст.128 Повітряного кодексу України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року №520 затверджено Положення про Державну авіаційну службу України, згідно п.1 якого Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Порядок накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637.

Відповідно до п.3.1 вказаного Порядку розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації.

Частиною 3 ст.128 Повітряного кодексу України та п.3.5 наведеного Порядку передбачено, що штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Передбачена ст.127 Повітряного кодексу України фінансова санкція є, за своєю суттю, адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 ГК України.

Адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк застосування адміністративно-господарської санкції враховується при її реалізації.

В силу вимог ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 ГК України передбачено, що однією з адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст.250 ГК України, відповідно до ч.1 якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З аналізу наведеної статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Стаття 128 Повітряного Кодексу України та п.3.5 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті містять два строкових обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу трьох років з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення правил та порядку використання повітряного простору України, а другий обмежувальний строк полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм щодо правил та порядку використання повітряного простору України полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

При виявленні факту вчинення суб'єктом авіаційної діяльності порушення норм щодо порядку використання повітряного простору України відповідач, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених ст.128 Повітряного Кодексу України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Враховуючи, що застосований згідно з оскаржуваною постановою №2216 від 23 січня 2015 року штраф є адміністративно-господарською санкцією, то він має бути застосований у межах строків, визначених ст.250 ГК України, з урахуванням положень ст.128 Повітряного Кодексу України.

Відповідно до п.121 розділу X Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401, інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби.

Згідно п.122 вищезазначеного Положення розслідування порушень порядку використання повітряного простору проводиться з метою встановлення причин виникнення та вжиття необхідних заходів для запобігання порушенням. Розслідування повинно починатися негайно після того, як стало відомо про факт порушення, та закінчуватися не пізніше ніж у семиденний термін.

Правовий статус телеграм Украероцентру, що передаються за допомогою системи зв'язку АРТМ, регулюється Правилами авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 23 вересня 2003 року №736.

Відповідно до інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру тлг №151038, встановлено здійснення 15 липня 2014 року, зокрема, о 07 год. 03 хв. польоту з порушенням порядку використання повітряного простору України пасажирським судном. Як свідчить текст наявної в матеріалах справи копії телеграми, телеграма складена 15 липня 2014 року, що свідчить про те, що саме ця дата є днем виявлення правопорушення.

Наведене також підтверджується витягом з журналу обліку порушень порядку використання повітряного простору України в Украероцентрі в 2014 році за 15 липня 2014 року.

З огляду на те, що відповідач факт вчинення правопорушення позивачем встановив 15 липня 2014 року, штраф міг бути накладений відповідачем на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» до 16 січня 2015 року, натомість постанова відповідача №2216 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації була прийнята 23 січня 2015 року, тобто поза межами шестимісячного строку з дня виявлення порушення правил, який в даному випадку є 15 липня 2014 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, що шестимісячний строк притягнення до відповідальності відраховується від дати складання протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації, є помилковими та не спростовують висновки суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до п.5.4 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Голова Державіаслужби України або його заступники (за напрямом діяльності) протягом 15 днів з дня отримання Державіаслужбою України протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації виносять постанову про накладення штрафу на Суб'єкта або про закриття провадження у справі згідно з додатками 2, 3 до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову Державної авіаційної служби України від 23 січня 2015 року №2216 про накладення штрафу за порушення у галузі цивільної авіації підписано Головою Державіаслужби України ОСОБА_3

Разом з тим, відповідно до наявної в матеріалах справи копії висновку експертного почеркознавчого дослідження №37/15, складеного 15 квітня 2015 року ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива», підписи від імені ОСОБА_3, електрографічні зображення яких містяться проти його прізвища в електрофотокопіях, зокрема, постанови Державної авіаційної служби України від 23 січня 2015 року №2216, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3, що свідчить про порушення відповідачем при складанні спірної постанови від 23 січня 2015 року №2216 норм Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції не оскаржувалась в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Державіаслужби України щодо складання протоколу №2216 від 15 січня 2015 року, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що в іншій частині постанова суду першої інстанції апелянтом не оскаржується, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 22 лютого 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.