Постанова № 64918698, 22.02.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Березка О.М.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року справа № 431/4280/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 19 жовтня 2016 року у справі № 431/4280/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про перерахунок пенсії та виплати недоплаченої пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Старобільського районного суду Луганської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнту по заробітній платі за кожен рік за період 1989-1993 роки, де заробітну плату (аванс + натуроплата) кожного року розділити на 12 місяців та зобов'язати управління перерахувати та сплатити позивачу пенсію з дня виходу на пенсію (а.с. 3-6).

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 19 жовтня 2016 року (з урахуванням змін ухвалою суду першої інстанції від 15 листопада 2016 року) позов задоволено частково. Визнано дії Управління щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу неправомірними. Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнту по зарплаті за кожен рік за період 1989-1993 роки, де зарплату (аванс + натуроплата) кожного року розділити на 12 місяців. Зобов'язано управління перерахувати та сплатити ОСОБА_2 пенсію з 12 вересня 2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю (а.с. 45-47, 54).

Не погодившись з постановою Старобільського районного суду Луганської області Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянтом зазначено, що управління при обчисленні розміру пенсійних виплат має право врахування розмірів оплати праці, тільки з яких було утримано страхові внески, що неможливо перевірити щодо натуроплати за 1992 рік.

Крім того, апелянтом зазначено, що Довідки про заробітну плату, надані позивачем, не оформлені згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306 (а.с. 57-58).

Разом із апеляційною скаргою апелянтом надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління (а.с. 58).

09 лютого 2017 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 01 червня 1983 року працював в колгоспі «Шлях Леніна», СТОВ «Боровчанка» трактористом-машиністом в галузі тваринництва, що підтверджується копіями архівних довідок та копією трудової книжки (а.с. 21-27).

24 червня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії та надав копії обов'язкових документів (а.с. 96)

Відповідно до протоколу управління № 885 від 13 липня 2016 року позивачу призначено пенсія за віком у розмірі 1 606,16 грн. (а.с. 97).

19 серпня 2016 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії на підставі заробітної плати у 1989-1993 роках відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306 ,яким затверджено Порядок визначення заробітної плати ( доходу) для обчислення пенсії особам,що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати ( доходу), з якої сплачувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування,отримували заробітну плату ( дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць(а.с. 132).

02 вересня 2016 року управління листом відмовило позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що довідки про заробітну плату від 29.02.2016 року за №№210-214 за період з 01.06.1983 року по 31.01.2000 року, виданих Трудовим архівом Старобільської РДА, не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України 20 квітня 2005 року № 306, а врахувати суму натуроплати у 1992 році у розмірі 80 696,00 неможливо, оскільки відсутні дані про нарахування та утримання страхових внесків з цієї суми (а.с.7-8).

Не погодившись із даною відмовою позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції суд першої інстанції зазначив, що в Управлінні були відсутні підстави для відмови у перерахунку пенсії.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірним питанням у даній справі є правомірність відмови відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу та наявність у позивача права на перерахунок пенсії відповідно до вимог Постанови КМУ№306.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем при відмові позивачу у перерахунку пенсії не дотримано вимог пенсійного законодавства , оскільки позивачу надана відповідь на підставі положень Закону України «Про звернення громадян», а не шляхом прийняття відповідно рішення.

Не спростовуючи наявність архівної довідки за № 579 від 16.08.2016 року та книг по нарахуванню заробітної плати за 1992-1993 роки по колгоспу « Шлях Леніна» - має місце нарахування натуроплати за 1992 рік в розмірі 80 696,00.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що пенсійний орган неправомірно не зарахував суму натуроплати за 1992 рік у розмірі 80 696,00 на підставі відсутності відомостей щодо утримання з неї страхових внесків, оскільки відсутність цих відомостей не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідальність за їх несплату несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа, а ведення персоніфікованого обліку сплати страхових внесків лежить на управлінні тільки з 2000 року, відтак, позивач-отримувач пенсії не може нести відповідальність за не виконання роботодавцем та пенсійним органом своїх обов'язків. Окрім того, зараховуючи заробітну плату за 1988-1992 роки, за зазначеними довідками, при призначені позивачу пенсії, відповідач вважав дані в них правомірними та не відмовляв в зарахуванні та призначені пенсії за підставами відсутності даних щодо нарахування та утримання страхових внесків. Отже дані доводи апелянта до уваги не приймаються.

Крім того, виплата заробітної плати позивачу підтверджена Архівними довідками Комунальної установи «Трудовий архів» (а.с. 104-110).

При цьому суд зазначає, що невідповідність цих довідок, положенням постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306, на що посилається апелянт в апеляційній скарзі, не може слугувати підставою для не зарахування цих сум при перерахунку пенсії, оскільки фактично вони були отримані позивачем під час праці, а відповідальність за не дотримання вимог законодавчого акту насамперед лежить не на позивачу.

Відповідно до п.п.8,9 Порядку № 306 заробітна плата( дохід), що підлягає зарахуванню до суми заробітної плати ( доходу) для обчислення пенсії, визначається шляхом ділення суми заробітної плати ( доходу) виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців виконання такої роботи. Перерахунок пенсії у зв'язку із зарахуванням заробітної плати ( доходу) для обчислення пенсії сум заробітної плати ( доходу), виплаченої за результатами роботи, здійснюється на підставі заяви та необхідних документів у строк, визначений ст..45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем надані довідки в яких зазначена як посада, так розмір отриманого заробітку та натуроплати, яка підлягає враховуватись з урахуванням вимог Постанови КМУ №306.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини по справі та прийнято правомірне рішення щодо часткового задоволення позовних вимог, однак з порушенням норм ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як вбачється з заячви позивача про перерахунок пенсії вона подана 19 серпня 2016 року, відтак, враховуючи положення вищевказаної статті, такий перерахунок має бути здійсненим з 01 вересня 2016 року, що тягне за собою необхідність зміни постанови суду першої інстанції з зазначенням вірної дати впровадження даного перерахунку.

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, однак, із помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 19 жовтня 2016 року у справі № 431/4280/16-а - задовольнити частково.

Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 19 жовтня 2016 року у справі № 431/4280/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про перерахунок пенсії та виплати недоплаченої пенсії - змінити.

Викласти четвертий абзац резолютивної частини постанови Старобільського районного суду Луганської області від 19 жовтня 2016 року у справі № 431/4280/16-а в наступній редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області перерахувати та сплатити ОСОБА_2 пенсію з 01 вересня 2016 року».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова