Ухвала суду № 64918573, 22.02.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року справа №805/4041/16-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі № 805/4041/16-а за позовом Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 липня 2016 року № 0001751203/8828/52/05-15-12-03-13-3,-

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2016 року Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (далі - позивач, підприємство, платник податків) звернулось до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 липня 2016 року № 0001751203/8828/52/05-15-12-03-13-3 (а.с.4-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року позов задоволений, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 13 липня 2016 року № 0001751203/8828/52/05-15-12-03-13-3, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності на суму 7996,00 грн. та застосовна штрафна санкція в розмірі 1999,00 грн. (а.с.137-140).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, які мають значення для вирішення спору. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає факти, викладені в акті перевірки (а.с.145-146).

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, з клопотанням про особисту участь у розгляді справи не звертались. Але, є клопотання позивача про перенесення розгляду справи, проте в матеріалах справи досить доказів для розгляду справи у відсутності сторін, тому у задоволенні клопотання - відмовлено, справа розглядається відповідно до вимог статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.

Позивач, Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради зареєстроване в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 00131133. Знаходиться на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (а.с.13-20).

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України (а.с.116-119).

Податковим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток підприємства, за результатами якої складено акт від 24 червня 2016 року № 1371/05-15-12-04-00131133 (а.с.9-12), яким встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року на суму 7996 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 13 липня 2016 року №0001751203/8828/52/05-15-12-03-13-3, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств за податковим зобов'язанням - 7996 грн., штрафними санкціями - 1999 грн. (а.с.15)

Позивач не погодився із спірним податковим повідомленням - рішенням від 13 липня 2016 року № 0001751203/8828/52/05-15-12-03-13-3 та подав скарги до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 26 липня 2016 року № 06-21/1033 та Державної фіскальної служби України від 23 серпня 2016 року № 06-21/1125. Рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 09 серпня 2016 року № 4461/10/05-99-10-01-1-1 та Державної фіскальної служби України від 10 жовтня 2016 року № 21954/6/99-99-11-01-01-25 скарги підприємства залишені без розгляду (а.с.37-49).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, що регулюється нормами Конституції України та Податкового кодексу України.

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.

За змістом положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що контролюючим органом встановлено порушення підприємством підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.1 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств», в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2016 на суму 7996 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підприємством подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року із відповідними додатками № 9071626010 (а.с.19-25). Вказану декларацію доставлено до податкового органу 06 травня 2016 року, що підтверджується квитанцією № 2, яка наявна в матеріалах справи (а.с.26).

Відповідно до Додатку Р1 до рядка 03 Р1 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року в рядку 1.1.1 підприємством зазначена сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів у розмірі 234575 грн. (а.с.22).

Підприємством було подано до податкового органу Звіт про фінансові результати за 1 квартал 2016 року, відповідно до якого в рядку 2515 «Амортизація» підприємством зазначена сума 279000 грн. (а.с.27).

За приписами пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Механізм визначення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлений статтею 138 Податкового кодексу України.

Пунктами 138.1 - 138.3 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності або зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів.

Згідно з підпунктом 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)

Відповідно до розділу 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 № 288/4509, основні засоби класифікуються по групах: 5.1 - основні засоби (до складу яких входять земельні ділянки, будівлі, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар (меблі), інші основні засоби); 5.2 - інші необоротні матеріальні активи (малоцінні необоротні матеріальні активи, інвентарна тара, бібліотечні фонди, інші необоротні матеріальні активи).

Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

Пунктом 11 наказу «Про облікову політику підприємства» від 19 вересня 2000 року № 98 передбачено, що матеріальні активи строком корисного використання (експлуатації) більше одного року та вартістю до 6000 грн. (без ПДВ) вважаються малоцінними необоротними активами, метод нарахування амортизації - 100% їх вартості в першому місяці експлуатації таких об'єктів.

Пунктом 12 наказу встановлено, що облік основних засобів в бухгалтерському обліку ведеться з урахуванням вимог Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

З системного аналізу наведених норм вбачається, що малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів або нематеріальних активів, у розумінні пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України.

При цьому, порядок заповнення р. 1.1.1 додатку Р1 Декларації з податку на прибуток передбачає відображення у зазначеному рядку суми нарахованої амортизації виключно основних засобів або нематеріальних активів.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року підприємством були придбані малоцінні необоротні активи, які були оприбутковані на склад, потім передані структурним підрозділам та на них нарахована амортизація 100% в перший місяць передання структурним підрозділам в сумі 45118,66 грн, що підтверджується копіями відомостей витрат матеріальних цінностей, рухом по рахунках 112, 153, 92, 93, 132, копією Головної книги за січень - березень 2016 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку підприємством правомірно не відображено в р. 1.1.1 додатку Р1 Декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року суму 45118,66 грн. амортизації, нарахованої на малоцінні необоротні активи, а тому висновки податкового органу про заниження позивачем податкового законодавства з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року на 7996 грн. є помилковими.

Що стосується відображення підприємством у р. 2515 «Амортизація» розділу ІІІ «Елементи операційних витрат» Звіту про фінансові результати за 1 квартал 2016 року суми 279000 грн., колегія суддів зазначає, що для відповідності статистичних даних балансу та за для уникнення викривлення відповідних показників, підприємство повинно відображати всю суму нарахованої амортизації як по основних засобах так і по малоцінним необоротним матеріальним активам.

При цьому колегія суддів зазначає, що подання декларації з податку на прибуток підприємств та подання звіту про фінансовий результати мають різні функціональні навантаження (податкова та статистична звітність), а тому їх показники не можна ототожнювати.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі № 805/4041/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі № 805/4041/16-а за позовом Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 липня 2016 року № 0001751203/8828/52/05-15-12-03-13-3 - залишити без змін.

Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г. М. Міронова