Постанова № 64918460, 20.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2017 року

справа № 808/2352/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 р.

у справі № 808/2352/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК"

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання протиправними та скасування податкових вимог та рішення про опис майна у податкову заставу,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної податкової інспекції у Комунарськомурайоні м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові вимоги від 08.07.2016 року №3182-17та від 11.07.2016 року №462-17, від 14.07.2016 року №594-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 14.07.2016 року №219 державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», норми якого, з огляду на введення у Банку тимчасової адміністрації, для спірних правовідносин є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку. Під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Додатково зазначено, що 25.02.2016 року ПАТ "Родовід Банк" визнано неплатоспроможним та призначено тимчасову адміністрацію, зазначене було повідомлено податковому органу, у зв'язку з чим у цей період неможливе нарахування штрафів та пені, з огляду на зазначене вважає, що податковим органом неправомірно винесене податкову вимогу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що спірну податкову вимогу винесено відповідачем правомірно, оскільки направлення податкової вимоги не має безпосереднім наслідком примусове стягнення коштів та майна платника, податкова вимога не є документом, на підставі якого здійснюються відповідні заходи погашення податкового боргу. Податкова вимога свідчить про виникнення у платника податків податкового боргу (у даній ситуації такий борг виник через несплату позивачем самостійно задекларованих зобов'язань по земельному податку). Разом з тим, скерування податкової вимоги ще не свідчить про погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу. Такі дії податкового органу лише формують та документально визначають податковий борг, при цьому останні об'єктивно передують процесу погашення податкових зобов'язань або стягненню податкового боргу. Відтак, сама обставина скерування податкової вимоги не порушує приписів п.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки у розглядуваному випадку податковим органом не проводилося нарахування будь-яких санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Також такі дії не відносяться до накладення арешту на кошти та майно банку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки, хоча і матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкового боргу на момент складання спірної вимоги, проте, Податковий кодексу України прямо виключає застосування до банку, що знаходиться в процедурі тимчасової адміністрації або ліквідації, питань (процедур) погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з такого банку, а прийняття рішення про направлення податкової вимоги та її складання є складовою частиною процедури погашення податкового боргу та примусового його стягнення. Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку. Судом не враховано, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Відповідач надав заперечення, відповідно до якого зазначає, що позивачем не було самостійно сплачено задекларовану суму плати за землю, а тому відповідачем правомірно сформовано податкові вимоги та направлено їх позивачу. Рішення про опис майна в податкову заставу не потягнуло за собою негативних наслідків для позивача, оскільки майно описано не було, арешт на майно не накладений. Спірні податкові вимоги сформована на виконання положень ст.59 Податкового кодексу України з огляду на наявність у позивача податкового боргу, який виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно задекларованих у податковій декларації з земельного податку з юридичних осіб. Посилання позивача на п.3 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є необґрунтованим, оскільки у податковій вимозі не йдеться про нарахування штрафів та/або пені, а констатується наявність податкового боргу за самостійно задекларованим платником податків грошовим зобов'язанням. Відповідно до п.14.1.153 ч.14.1 ст.14 ПК України податкова вимоги лише засвідчує, інформує платника податків про існуючу заборгованість, є доказом того, що у ПАТ «Родовід Банк» є зобов'язання.

Сторони до суду не з’явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

У зв’язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що позивачем до податкового органу подано податкову звітність, а саме:

- 19.02.2016 року до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання на суму 14 071,69 грн.

- 19.02.2016 позивач АТ "РОДОВІД БАНК" подав до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання на суму 58 999,74 грн.

-19.02.2016 позивач АТ "РОДОВІД БАНК" подав до ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання на суму 6 811,54 грн.

Листом від 09.06.2016 року позивач повідомив Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про тимчасову адміністрацію у АТ "РОДОВІД БАНК".

Листом від 10.06.2016 року позивач повідомив Бердянську ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про тимчасову адміністрацію у АТ "РОДОВІД БАНК".

Листом від 10.06.2016 року позивач повідомив ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про тимчасову адміністрацію у АТ "РОДОВІД БАНК".

Станом на 08.07.2016 року Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано податкову вимогу № 3182-14 на суму 935,18 грн.

Станом на 11.07.2016 року Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано податкову вимогу № 462-17 на суму 4688,41 грн.

Станом на 14.07.2016 року ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано податкову вимогу № 594-17 на суму 567,63 грн. (а.с.31) та рішення про опис майна у податкову заставу № 219.

Спірним питанням у справі є правомірність формування податковим органом податкової вимоги.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції зробив висновок, що податковий борг у сумі 6 191, 22 грн. утворився за позивачем внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання, отже податковим органом правомірно сформовано податкові вимоги від 08.07.2016 року №3182-17та від 11.07.2016 року №462-17, від 14.07.2016 року №594-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 14.07.2016 року №219 з урахуванням наявного основного боргу.

Однак, з таким висновком колегія суддів апеляційної інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" визнано неплатоспроможним відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 року №107, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №261 від 25.02.2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

В подальшому строк тимчасової адміністрації було продовжено на один місяць строком з 26 березня 2016 року по 25 квітня 2016 року на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» від 25.03.2016року №419.

25 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №610, відповідно до якого продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «РОДОВІД БАНК» до дати отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку АТ «РОДОВІД БАНК».

09-10 червня 2016 року позивачем направлено листи до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області та до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, якими повідомлено про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора.

Відповідачами сформовано та направлено вимоги про сплату боргу (недоїмки), відповідно до яких ПАТ «Родовід Банк» був нарахований податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями на загальну суму 6 191,22 грн.

Крім того, даними вимогами позивача попереджено, що починаючи з 01.07.2016 рокуна будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України. Органом доходів і зборів буде здійснено опис майна у податкову заставу. Також попереджено, що у разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу. Публічні торги з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним Законом для правовідносин, які виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, є Закон України від 23.02.12 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону № 4452-VI.

Відповідно до статті 34 Закону № 4452-VI Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Як встановлено судом, на підставі постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 року№107 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №261 від 25.02.2016 року«Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», відповідно до якого розпочато процедуру виведення ПАТ "Родовід Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 26 лютого 2016 року по 25 березня 2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25 березня 2016 року № 419 продовжено строк тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку АТ "Родовід Банк" з 26 березня 2016 року до 25 квітня 2015 року включно.

Згідно з частиною 5 статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Отже, в період дії мораторію не враховуються неустойка (штраф, пені) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено, що оскаржувані податкові вимоги було винесено відповідачем 08 липня 2016 року, 11 липня 2016 року, 14 липня 2016 року, тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Родовід Банк".

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладені положення ПК України, прийняття рішення про опис майна в податкову заставу та направлення податкової вимоги є складовими процедури примусового стягнення податкового боргу.

Відповідно до п.1.3 ст.1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Враховуючи, що Законом № 4452-VI, норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Таким чином, дії Відповідача щодо направлення позивачу податкової вимоги від 08 липня 2016 року№3182-17, від 11.07.2016 року №462-17,від 14.07.2016 року №594-17 є протиправними відповідно до приписів ПК України щодо банку, на який поширюються норми Закону № 4452-VI, оскільки така податкова вимога суперечить пункту 1.3 ст. 1 ПК України.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових вимог та рішення про опис майна у податкову заставу задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати податкові вимоги від 08.07.2016 року №3182-17та від 11.07.2016 року №462-17, від 14.07.2016 року №594-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 14.07.2016 року №219 державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21.02.2017 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва