Постанова № 64918383, 22.02.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р.Справа № 914/2300/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Плотніцького Б.Д.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Михайлишин С.В.

за участю представників

прокуратури: ОСОБА_2 посвідчення №020325 від 06.09.2013р.;

від позивача: не зявились;

від відповідача 1(апелянта): ОСОБА_3 - довіреність № 120616/1 від 22.06.2016р.;

від відповідача 2: ОСОБА_3 - довіреність б/н від 24.06.2016р.;

від третіх осіб: не зявились,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Бродівський завод продуктів харчування, м. Броди, Бродівський район, Львівської області, б/н від 01.06.2016р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2016 р.

у справі №914/2300/15 (суддя Коссак С.М.)

за позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача-1: Приватного підприємства Бродівський завод продуктів харчування, м. Броди, Бродівський район, Львівської області

до відповідача 2: Компанію ЕЙЕНДОМССЕЛЬСКАБЕТ АФ 11/9 2001 АпС, ОСОБА_4, ДК-6880, м. Тарм, Люне,

третя особа-1, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Реєстраційна служба Бродівського районного управління юстиції Львівської області, м.Броди Львівська область

третя особа-2, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: приватний нотаріус Бродівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_5, м.Броди Львівська область

третя особа-3, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство Мідлтрейд, м. Васильків, Київська область

про витребування майна (обєктів загального державного значення, що не підлягають приватизації) з чужого незаконного володіння та визнання права державної власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.2016 року позов задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння Компанії Ейендомссельскабет АФ 11/9 2001 АпС - боржник ( ОСОБА_4, ДК-6880, м. Тарм, Люне, вул. Стабельхоьвей,1) протирадіаційні сховища №50703 площею 464,1 кв.м, №50704 площею 475 кв.м. та №50705 площею 450,6 кв.м, які розташовані (відповідно) у підвальних приміщеннях будівель складів готової продукції під літерами В-1, Г-1, Д-1, та знаходяться за адресою Львівська область, місто Броди, вул. Шептицького А., будинок1Д, 1Е, шляхом передачі зазначених обєктів нерухомості (за актом) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області - кредитор (79000, вул. Січових Стрільців, 3, м. Львів; ідентифікацій код 20823070). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судові витрати покладено на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ПП Бродівський завод продуктів харчування звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неповного зясування та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. Оскільки, факт приватизації Бродівського консервного заводу позивачем під сумнів не ставиться, то , відповідно, спірне майно не вибуло з власності держави поза її волею.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (ОСОБА_5, 1965), ст.ст. 65, 86, 98, 123, 124, 125 ГПК України, з метою повідомлення у належній формі іноземного учасника судового процесу - Компанію ЕЙЕНДОМССЕЛЬСКАБЕТ АФ 11/9 2001 АпС, ОСОБА_4, ДК-6880, м. Тарм, Люне, про час і місце розгляду справи, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2016 року апеляційну скаргу Приватного підприємства Бродівський завод продуктів харчування на рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2016 року у справі № 914/2300/15 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 07.12.2016 року.

Застосувавши положення Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, судом було направлено на адресу Ministry of Justice Procedural Law Division (Slotsholmsgade 10, 1216 COPENHAGEN K, Denmark) відповідне прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів.

30 серпня 2016 року від запитуваного органу на адресу суду поступило повідомлення про вручення Компанії ЕЙЕНДОМССЕЛЬСКАБЕТ АФ 11/9 2001 АпС, ОСОБА_4, вищевказаних документів 15.08.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року розгляд справи відкладено на 11.01.2017р.

У звязку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Плотніцького Б.Д. та з урахуванням положень абз. 2 пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016, розгляд вищевказаної справи 11 січня 2017 року не відбувся.

Ухвалою суду від 19.01.2017 року розгляд справи призначено на 01.02.2017 року.

У судове засідання, призначене на 01.02.2017 року, зявились представники Позивача, Відповідачів та прокурор, які висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, з метою повного та всебічного перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 22.02.2017 року.

У дане судове засідання зявились прокурор та представник відповідачів.

Зокрема, представником відповідачів у судовому засіданні заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент з питань цивільного захисту Львівської обласної державної адміністрації, з метою встановлення фактичних обставин справи на предмет встановлення наявності чи відсутності у приміщеннях, що виступають предметом спору у даній справі, захисних споруд. Судова колегія відмовила у задоволенні заявленого клопотання, оскільки факт наявності у складах готової продукції протирадіаційних обєктів встановлено судовим рішенням у справі № 914/128/13, яке набрало законної сили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2016 року у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 03.10.2013 року у справі №914/128/13 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області задоволено частково. Визнано за державою Україна (від імені якої діє Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області) право власності на протирадіаційні сховища площами, відповідно, 464,1 кв. м, 475,0 кв. м та 450,6 кв. м, які розташовані (відповідно) у підвальних приміщеннях будівель складів готової продукції під літерами В-1 (загальною площею 954,8 кв. м), Г-1 (загальною площею 963,5 кв. м) та Д-1 (загальною площею 649,1 кв. м), місцезнаходження яких: Львівська область, місто Броди, вул. Івана Франка, 69. Приватне підприємство Мідлтрейд зобовязано у 30-денний строк повернути державі Україна (від імені якої діє Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області) витребувані протирадіаційні сховища площами, відповідно, 464,1 кв. м, 475,0 кв. м та 450,6 кв. м, які розташовані (відповідно) у підвальних приміщеннях будівель складів готової продукції під літерами В-1, Г-1, Д-1 (місцезнаходження яких: Львівська область, місто Броди, вул. Івана Франка, 69), шляхом передачі зазначених обєктів нерухомості (за актом) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду першої інстанції залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року.

Матеріали справи свідчать про те, що Приватне підприємство Мідлтрейд не виконало судове рішення від 03.10.2013 року у справі №914/128/13 в частині повернення державі Україна витребувані протирадіаційні сховища.

Разом з тим, фактичні обставини та матеріали справи свідчать про те, що 6 серпня 2014 року (після набранням судового рішення у справі №914/128/13 законної сили) ПП Мідлтрейд відчужило придбане ним майно ПП Бродівський завод продуктів харчування на підставі договору купівлі продажу, в тому числі склади готової продукції під літерами В-1, Г-1, Д-1.

29 січня 2015 року ПП Бродівський завод продуктів харчування уклало з Компанією ЕЙЕНДОМССЕЛЬСКАБЕТ АФ 11/9 2001 АпС договори купівлі продажу №59 та №67 від 29.01.2015р., відповідно до яких, Компанія ЕЙЕНДОМССЕЛЬСКАБЕТ АФ 11/9 2001 АпС набула права власності на придбане майно, в тому числі і на склади готової продукції під літерами В-1, Г-1, Д-1.

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Приймаючи рішення зі спору у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що у даному випадку Компанія ЕЙЕНДОМССЕЛЬСКАБЕТ АФ 11/9 2001 АпС виступає добросовісним набувачем спірного майна, яке, однак, вибуло з власності держави поза її волею. Оскільки, належних та допустимих доказів в обґрунтування протилежного судом не здобуто, позов підлягає задоволенню.

Судова колегія погоджується з даними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" та Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року №26-92 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається" заборони щодо приватизації захисних споруд цивільної оборони (сховищ) не існувало.

Матеріали справи свідчать про те, що на балансі Бродівського консервного заводу, який, у ході приватизації, перетворено у Відкрите акціонерне товариство „Бродівський консервний завод (Наказ Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області №420 від 26.03.1997), перебували протирадіаційні сховища, які, однак, не увійшли до складу цілісного майнового комплексу, переданого у власність Відповідачу-1, і, відповідно, залишились у власності держави Україна.

Зазначене підтверджується даними, внесеними до Протоколу №2 від 14.03.1997 комісії з приватизації майна Заводу, у якому вказано, зокрема, про зменшення вартості ЦМК на вартість бомбосховищ (обєктів, що не підлягають приватизації). Акт оцінки вартості ЦМК Заводу затверджено Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області №370 від 19.03.1997.

У жодному документі, що стосується приватизації цілісного майнового комплексу Заводу, не зазначено необхідних ідентифікаційних даних протирадіаційних сховищ: у Протоколі №2 від 14.03.1997 зазначено лише, що ємкість таких обєктів (№№1-3) складає 950 осіб.

Разом з тим, у Переліку нерухомого майна, яке знаходиться у місті Броди по вул. Івана Франка, 69, та яке передано у власність Відповідачу-1, зазначено три склади готової продукції без жодної їх ідентифікації, а також без зазначення факту розташування у вказаних будівлях протирадіаційних сховищ.

Водночас, як свідчать матеріали справи, у 2000 році (після приватизації ЦМК Заводу) Управлінням з питань надзвичайних ситуацій Львівської облдержадміністрації виготовлено Паспорти на протирадіаційні сховища №№50703, 50704, 50705, згідно з даними яких, у будівлях складів наявні сховища загальною площею по 475,0м2, які розраховані на укриття 950 осіб (кожне).

Тобто, дані про ємкість сховищ, зазначені у Паспортах сховищ, відповідають даним, зазначеним у Протоколі від 14.03.1997 комісії з приватизації майна Заводу.

Відтак, оскільки у склад цілісного майнового комплексу Заводу входило три склади готової продукції, а Паспорти сховищ підтверджують наявність протирадіаційних обєктів саме у складах (що належали Відповідачу-1), то опосередковані дані, зазначені у Паспортах на протирадіаційні сховища, зумовлюють висновок про знаходження спірних протирадіаційних сховищ саме у будівлях складів готової продукції під літерами В-1, Г-1, Д-1. Протилежного суду не доведено.

Згідно з ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісність набуття в розумінні ст. 388 ЦК України полягає в тому, що майно набувається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна від набувача, при цьому випадки такого витребування законодавством обмежуються, зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, яким передбачено, що витребування майна можливе в разі його вибуття з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

У даному випадку, Компанія ЕЙЕНДОМССЕЛЬСКАБЕТ АФ 11/9 2001 АпС, як добросовісний набувач, набула спірне майно, яке вибуло із власності держави поза її волею, а тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відтак, оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування судового рішення у даній справі, оскільки доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому акті.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 107 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2016 року у справі № 914/2300/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Суддя Л.Л. Давид

Суддя О.В. Михалюк