Ухвала суду № 64918330, 20.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2017 рокусправа № 206/6165/16-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому, з урахуванням уточнень від 07.12.16, просила визнати дії відповідача щодо відмови їй у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» - протиправними; зобов'язати відповідача зарахувати до вислуги років половину строку денної форми навчання на юридичному відділенні історичного факультету Дніпропетровського державного університету з 01.09.1991 по 02.07.1996 року, тобто 2 роки 5 місяців; зобов'язати відповідача призначити їй з 05.09.2016 та виплачувати у подальшому пенсію за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014.

Позов обґрунтовано тим, що станом на 05 вересня 2016 року - дату звернення з заявою про призначення пенсії у позивача наявний загальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», який складає 22 роки 7 місяців 4 дні, з них стаж роботи на посадах прокурорів складає 20 років 2 місяці 4 дні. Відмову відповідача у призначенні пенсії вважає протиправною, оскільки норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, яким передбачено, що з 01.06.2015 скасовано норми щодо призначення (перерахунку) пенсій відповідно до «спеціальних» законів, зокрема до Закону України «Про прокуратуру» (№1697-VII від 14.10.2014 року, зі змінами) не підлягають застосуванню у даному випадку, оскільки спеціальною нормою, що регулює дані правовідносини є норма статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014.

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» протиправними. Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську призначити позивачу з 05.09.2016 року та виплачувати у подальшому пенсію за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяв Закон України «Про внесення змін - відповідно до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, пунктом 5 Прикінцевих положень якого визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з цим, з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються. Крім того, у зв'язку з відсутністю інформації у даних персоніфікованого обліку позивача, до вислуги років позивача не зараховані наступні періоди:

- грудень 2006 року;

- квітень-грудень 2007 року;

- вересень, жовтень 2009 року;

- грудень 2009 року;

- березень - грудень 2010 року.

Також половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання до загального стажу позивача не підлягає зарахуванню, оскільки згідно архівної довідки Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара від 29.06.2016 року № 88-568-334 ОСОБА_1 зарахована на денну форму навчання історичного факультету Дніпропетровського державного університету. Таким чином, у позивача відсутній стаж для призначення пенсії за віком.

У відповідності до вимог статті 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 01 липня 1996 року ОСОБА_1 закінчила денну форму навчання на юридичному відділенні історичного факультету в Дніпропетровському державному університеті за спеціальністю правознавство з присвоєнням кваліфікації спеціаліста юрист, що підтверджено копією Диплому НОМЕР_1 та довідкою Дніпропетровського національного університету від 29 червня 2016р. № 88-568-334.

ОСОБА_1 працює в прокуратурі Дніпропетровської області на посаді начальника відділу ювенальної юстиції. Згідно з даними трудової книжки, роботу в органах прокуратури Дніпропетровської області позивач розпочала 10 квітня 1996 року та працює по теперішній час.

05 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру».

Листом № 5459/06/33 від 14.09.2016 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, з посиланням на те, що її стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, становить 18 років 5 місяців 22 дні, що недостатньо для призначення пенсії на дату звернення. Відмовляючи у призначенні пенсії, відповідач послався на норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, яким передбачено, що з 1.06.2015 скасовано норми щодо призначення (перерахунку) пенсій відповідно до «спеціальних» законів, зокрема до Закону України «Про прокуратуру» (№1697-VII від 14.10.2014 року, зі змінами).

На час прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року та з 01.06.2015 року до 15.07.2015 року діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, статтею 50-1 якого регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України.

З 15.07.2015 року введено в дію новий Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VIII, статтею 86 якого на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України.

Будь - які зміни до статті 86 вказаного Закону, в частині відсутності права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем на сьогоднішній день не внесено та не прийнято.

Відповідно до частин 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VIII (в редакції чинній на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії) прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

Згідно з частиною 8 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VIII право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) «надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті».

Отже, положення цієї статті є чинними і дають право працівникам прокуратури України, право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

Стосовно наявності достатнього стажу для призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру», колегія суддів виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з відсутністю інформації у даних персоніфікованого обліку позивача, відповідачем до вислуги років ОСОБА_1 не зараховано наступні періоди:

- грудень 2006 року;

- квітень-грудень 2007 року;

- вересень, жовтень 2009 року;

- грудень 2009 року;

- березень - грудень 2010 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком відповідача враховуючи, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1, 10.04.1996 року вона прийнята стажером на посаду помічника прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (01.07.1996 року отримано диплом) та до часу звернення з позовом працює в органах прокуратури, таким чином, на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років, загальний стаж роботи на посадах прокурорів для отримання права на пенсію складає 20 років 2 місяці 4 дні.

Також, матеріалами справи спростовуються доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для зарахування половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

З 01 вересня 1991 року по 01 липня 1996 року ОСОБА_1 навчалася у Дніпропетровському державному університеті та отримала диплом за спеціальністю правознавство, кваліфікація юрист.

Статтею 33 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що факультет - це структурний підрозділ вищого навчального закладу, що об'єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в державних і комунальних вищих навчальних закладах у сукупності забезпечують підготовку не менше 200 здобувачів вищої освіти денної форми навчання (крім факультетів вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання), вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту, вищих навчальних закладів культури та мистецтва).

За результатом навчання в Дніпропетровському державному університеті на юридичному відділенні історичного факультету ОСОБА_1 отримала вищу юридичну освіту, що дало їй можливість працевлаштуватися до органів прокуратури безпосередньо після закінчення навчання.

Статтею 46 Закону України «Про прокуратуру» (редакція станом на 1996р.) встановлювався вичерпний перелік вимог до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих, однією з яких є обов'язкове отримання вищої юридичної освіти.

Дніпропетровський державний університет є вищим навчальним закладом, який акредитований у повному обсязі по IV рівню акредитації, історичний факультет, у складі якого функціонувало на той час (1991-1996р.р.) юридичне відділення є факультетом вищого навчального закладу, де здобувалася вища юридична освіта і проходження повного курсу навчання на юридичному відділенні історичного факультету університету прирівнюється до проходження навчання у вищому юридичному навчальному закладі.

Відповідно до частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 закінчила денну форму навчання юридичного відділення історичного факультету за спеціальністю правознавство з присвоєнням кваліфікації спеціаліста юрист, наявні законні підстави для зарахування половини строку навчання до вислуги років, що дає право на призначення пенсії за статтею 86 Закону України «Про прокуратуру», що складає 2 роки 5 місяців.

Таким чином, загальний стаж роботи, що дає ОСОБА_1 право на пенсію згідно з статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» складає 20 років 2 місяці 4 дні + 2 роки 5 місяців = 22 роки 7 місяців 4 дні станом на 05 вересня 2016 року - дату звернення з заявою про призначення пенсії.

За наведених обставин та з огляду на викладені норми, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугою років має право на призначення пенсії відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VIII.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на вищевикладене, відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії позивачу, а відтак, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську - залишити без задоволення.

Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2016 року у справі № 206/6165/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко