Постанова № 64918238, 14.02.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2017 р.Справа № 914/2527/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіСкрипчук О.С.

суддівДубник О.П.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону за № 06-564/вих16 від 12.12.2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2016 року

у справі № 914/2527/16

за позовом: першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, м. Київ, та Військової частини 2144 Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, м. Львів

до відповідача: Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, м.Сокаль Львівської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства «Абрис», м. Сокаль Львівської області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Сокаль Львівської області

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Сокаль Львівської області

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділу Держгеокадастру в Сокальському районі Львівської області, м. Сокаль Львівської області

за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Варязької сільської ради, с. Варяж Сокальського району Львівської області

за участю третьої особи-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4, с. Русин Сокальського району Львівської області

за участю третьої особи-7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5, с. Русин Сокальського району Львівської області

за участю третьої особи-8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6, с. Русин Сокальського району Львівської області

за участю третьої особи-9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_7, м. Дубляни Жовківського району Львівської області

за участю третьої особи-10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_8, с. Русин Сокальського району Львівської області

про скасування розпорядження.

за участю представників:

Прокурор: Гальчинський С.О. - посвідчення № 036378 від 27.11.2015 року;

від позивача (Адміністрації Державної прикордонної служби України): ОСОБА_9 - довіреність № 14/70 від 29.12.2016 року;

від позивача (Військової частини 2144): ОСОБА_9 - довіреність № 14/6390 від 09.06.2016 року; ОСОБА_10 - довіреність № 14/6686 від 15.06.2016 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1 з боку відповідача: не з'явився;

від третьої особи-2 з боку відповідача: ОСОБА_2;

від третьої особи-3 з боку відповідача: ОСОБА_3;

від третьої особи-4 з боку відповідача: ОСОБА_11;

від третьої особи-5 з боку відповідача: ОСОБА_12 - голова сільської ради; ОСОБА_13 - довіреність б/н від 18.01.2017 року; ОСОБА_14 - довіреність б/н від 18.01.2017 року;

від третьої особи-6 з боку відповідача: ОСОБА_4;

від третьої особи-7 з боку відповідача: ОСОБА_5;

від третьої особи-8 з боку відповідача: ОСОБА_6;

від третьої особи-9 з боку відповідача: не з'явився;

від третьої особи-10 з боку відповідача: ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини 2144 Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Сокальської районної державної адміністрації Львівської області про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації Львівської області від 21.02.2005р. №55.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.11.2016 року у справі № 914/2527/16 (суддя Синчук М.) в позові першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону подав апеляційна скаргу за № 06-564/вих16 від 12.12.2016 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що голова Сокальської районної державної адміністрації Львівської області приймаючи розпорядження «Про затвердження технічної документації по видачі державних актів на право власності на землю взамін сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) по Варязькій сільській раді» від 21.02.2005р. №55 вийшов за межі своїх повноважень, оскільки спірні земельні ділянки належать до земель оборони, у звязку з чим, відповідач не мав права розпоряджатись останніми.

Відповідачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 64/02-25 від 17.01.2017 року, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Третьою особою 3 було подано до суду клопотання б/н від 14.02.2016 року, в якому просить витребувати у Військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2144) документи, згідно переліку. Дане клопотання колегією суддів відхилене.

ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 було подано до суду заяви б/н від 14.02.2017 року про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В задоволенні зазначених заяв колегією суддів відмовлено, оскільки остання не вбачає підстав для залучення третіх осіб у даній справі, в порядку ст. 27 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення учасників процесу, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

21.02.2005 року головою Сокальської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження № 55 «Про затвердження технічної документації по видачі державних актів на право власності на землю взамін сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) по Варязькій сільській раді». Зазначеним розпорядженням було, зокрема, вирішено:

- затвердити технічну документацію по видачі державних актів на право власності на землю взамін сертифікатів на земельну частку (пай) по Варязькій сільській раді (ПАФ «Кобзар») загальною площею сільськогосподарських угідь -900,0538 га, в тому числі ріллі 694,3503 га у фізичних гектарах, враховуючи якісну оцінку земель.

- видати громадянам власникам 254 сертифікатів по Варязькій сільській раді (ПАФ «Кобзар»), державні акти на право власності на землю взамін сертифікатів на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону стверджує, що командиром Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України на адресу військової прокуратури Львівського гарнізону було надіслано повідомлення № 14/3659 від 12.04.2016 року, в якому міститься інформація, що ПП «Абрис» на основі наказів Головного управління Держгеокадастру розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у власність громадян для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Варязької сільської ради Сокальського району, між лінією державного кордону України та рубежем основних інженерних споруд (прикордонна смуга), що є ділянкою відповідальності відділу прикордонної служби «Павловичі» Львівського прикордонного загону. За твердженням позивача голова Сокальської районної державної адміністрації Львівської області приймаючи розпорядження «Про затвердження технічної документації по видачі державних актів на право власності на землю взамін сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) по Варязькій сільській раді» від 21.02.2005р. №55 вийшов за межі своїх повноважень, оскільки спірні земельні ділянки належать до земель оборони, у звязку з чим, відповідач не мав права розпоряджатись останніми.

У звязку з наведеним перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону просить суд визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації Львівської області від 21.02.2005р. №55.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно ст. 6 вказаного Закону України на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Згідно ст. 43 Закону України розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Як зазначено в п.2 розясненні Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 р. N 02-5/35, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як видно з оспорюваного розпорядження останнє було видано на підставі: технічної документації по видачі державних актів на право власності на землю взамін сертифікатів на земельну частку (пай) громадянам, власникам сертифікатів по Варязькій сільській раді, розробленої Львівським філіалом інституту землеустрою, згідно методичних рекомендацій щодо передачі земельної частки (паю) в натурі, затверджених Державним Комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством сільського господарства і продовольства України, Українською Академією аграрних наук від 04.06.1996 року № 47 172/48; «Тимчасового положення про порядок реструктуризації землеволодінь недержавних сільськогосподарських підприємств», затверджених рішенням Львівської обласної ради від 4 жовтня 1997 р. № 218; доручення Президента України № 1-14/1129 від 18 вересня 2000 року щодо прискорення оформлення державних актів на право приватної власності на землю; п.п. 8, 12 перехідних положень Земельного кодексу України; протоколів зборів власників земельних паїв від 25.04.2004 року та від 25.08.2004 року; рішень Варязької сільської ради від 04.06.2004 року та від 21.10.2004 року.

Порядок організації робіт, правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) встановлюються Законом України від 05.06.2003 р. «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122 «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» (далі - Постанова № 122).

Виходячи з правових положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та Постанови № 122, земельною часткою (паєм) є умовна частка сільськогосподарських угідь (яка не має чітко визначених меж та розміру у фізичних гектарах), переданих у колективну власність юридичним особам, розмір якої визначався як середній по господарству в умовних кадастрових гектарах.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю (пункт 17 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України

Відповідно до положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та Постанови № 122 організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок проводиться за умови реєстрації на зборах не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), які мають право на їх отримання у натурі, або їх представників згідно із списком, що додається до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Результати розподілу оформляються протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв) або їх представниками, які взяли участь у розподілі, головуючим та секретарем зборів.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Як вбачається із тексту оскаржуваного розпорядження, останнє було прийнято, зокрема, на підставі рішення Варязької сільської ради від 04.06.2004 року.

Так, рішенням Варязької сільської ради № 2 від 04.06.2004 року було затверджено схеми паювання земельних часток (паїв) по с. Варяж, с. Лубнівка та с. Лешків Сокальського району Львівської області. Зазначене рішення було прийнято на підставі рішення загальних зборів власників сертифікатів на земельні частки (паї) жителів с. Варяж, с. Лубнівка Сокальського району Львівської області від 25.04.2004 року та рішення загальних зборів власників сертифікатів на земельні частки (паї) жителів с. Лешків від 25.05.2004 року.

Рішення Варязької сільської ради № 2 від 04.06.2004 року «Про затвердження схем паювання земельних часток (паїв) по Варязькій сільській раді Сокальського району Львівської області» у судовому порядку не визнавалось недійсним. А відтак останнє було чинним як на момент прийняття оскаржуваного розпорядження так і на даний час.

Судом встановлено, що голова Сокальської районної державної адміністрації Львівської області прийняв розпорядження № 55 від 21.02.2005 року «Про затвердження технічної документації по видачі державних актів на право власності на землі взамін сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) по Варязькій сільській раді» на підставі рішення Варязької сільської ради № 2 від 04.06.2004 року «Про затвердження схем паювання земельних часток (паїв) по Варязькій сільській раді Сокальського району Львівської області», яке було чинним як на момент прийняття оскаржуваного розпорядження так і на даний час.

Отже, відповідач, який у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, діяв відповідно до вимог Конституції України та чинного законодавства України. Зазначене спростовує доводи апелянта про те, що голова Сокальської районної державної адміністрації Львівської області приймаючи розпорядження «Про затвердження технічної документації по видачі державних актів на право власності на землю взамін сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) по Варязькій сільській раді» від 21.02.2005р. №55 вийшов за межі своїх повноважень.

Судом встановлено, що апелянтом не доведено належними доказами, що спірні земельні ділянки належать до земель оборони.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Також апелянтом не доведено належними доказами, що на території Варязької сільської ради знаходяться лінії прикордонних інженерних споруд.

Так, відповідно пп.2 1 п. 2 Положення «Про прикордонний режим» затверджених постановою Кабінету Міністрів України, від 27.07.1998 р., № 1147 лінія інженерних прикордонних споруджень - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів.

Набуття права постійного користування смугою землі здійснюється у встановленому порядку відповідно до Положення Міноборони, від 22.12.1997 р. № 483 "Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", що передбачає вчинення ряду дій.

Матеріали справи не містять належних доказів того, що на території Варязької сільської ради органами Державної прикордонної служби оформлялось право користування смугою землі для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд, огорож, знаків чи інших обєктів Державної прикордонної служби.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що станом на момент прийняття оскаржуваного розпорядження спірні землі перебували у колективній власності ПАФ «Кобзар», а право на земельну частку (пай) належало фізичним особам, згідно сертифікатів. Зазначений факт не оспорюється.

Згідно листа Відділу Держгеокадастру у Сокальському районі Львівської області № 19-1318-02-3987/2-16 від 28.11.2016 року, зазначено, що територія на якій розміщені земельні паї відноситься до земель сільськогосподарського призначення сінокоси, виділення земельних паїв здійснювалося зі складу земель сільськогосподарського призначення сінокоси, спірні землі згідно з матеріалами державної статистичної звітності не належали до земель Державної прикордонної служби України.

Відтак, позовні вимоги про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації Львівської області від 21.02.2005р. №55 не підлягають до задоволення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2016 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Стягнути з Військової прокуратури Львівського гарнізону (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20) в дохід держави 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддяСкрипчук О.С.

суддяДубник О.П.

суддя Матущак О.І.