Постанова № 64918185, 20.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2017 р. Справа№ 911/3609/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Оніщук В.М. (довіреність №177/11.5.2 від 18.04.2014 р.)

від відповідача - Давидова О.М. (довіреність б/н від 06.02.2017 р.)

від третьої особи - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

на ухвалу господарського суду Київської області від 13.01.2017 р.

у справі №911/3609/15 (головуючий суддя Горбасенко П.В., судді Бацуца В.М., Рябцева О.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на строні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриклейерз»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернулось з позовом Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі» про стягнення суми заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2015 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриклейерз».

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2017 р. зупинено провадження у справі до остаточного вирішення справи №910/24031/16 за позовом ТОВ «Фоззі» до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору поруки, яка розглядається господарським судом міста Києва.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для розгляду по суті до господарського суду Київської області.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є безпідставною, необґрунтованою, винесеною без всебічного встановлення судом фактичних обставин справи, з невірним застосуванням норм процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, ухвалу скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, ухвалу залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника третьої особи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 26.01.2017 р., 07.02.2017 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Частина 1 ст. 43 ГПК України містить вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. З огляду на викладені вимоги ГПК України, господарський суд повинен з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що встановлення господарським судом міста Києва факта чинності договору поруки № 23ВД від 31.05.2007 р. в процесі розгляду справи № 910/24031/16, буде мати суттєве значення для вирішення спору по суті у справі № 911/3609/15 в частині правомірності стягнення заборгованості з відповідача - ТОВ «Фоззі» у справі №911/3609/15, як поручителя за договором поруки № 23ВД від 31.05.2007 р. Таким чином, розгляд справи №911/3609/15 є неможливим до остаточного вирішення справи №910/24031/16.

Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пунктом 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 3 і 4 ст. 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 23ВД від 31.05.2007 р., укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Бриклейерз». В даному спорі ТОВ «Фоззі», на підставі договору поруки № 23ВД від 31.05.2007 р. з наступними змінами та доповненнями, що були внесені до нього згідно відповідних додаткових угод, являється поручителем по зобов'язанням ТОВ «Бриклейерз» по кредитному договору.

Тоді як предметом позову у справі № 910/24031/16 є визнання недійсними договорів про внесення змін до договору поруки № 100.2.3-01/213п-08 від 25.07.2008 р. укладеним між: ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фоззі» та забезпечує виконання зобов'язань по кредитному договору № 10-0604/299к-07 від 13.07.2007 р. укладеному між ПАТ «ВТБ Банк» та TOB «Лін Беккер».

Даний факт підтверджується копією позову про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору поруки від 27.12.2016 р., яка була долучена позивачем до матеріалів справи.

Тому, вирішення спору у справі № 910/24031/16 не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у справі №911/3609/15 у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, так як дані справи жодним чином не пов'язані між собою, а позовні вимоги даних справ ґрунтуються на різних договорах поруки.

Слід зазначити, що в даному випадку, суд не позбавлений можливості при розгляді справи № 911/3609/15 по суті заявлених позовних вимог, надати правову оцінку доказам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення.

Всі договори про внесення змін до договору поруки, знаходяться в матеріалах справи №911/3609/15, а тому суд першої інстанції має можливість та повинен дослідити дані документи для повного та об'єктивного встановлення всіх належних обставин, та з'ясувати питання щодо дійсності заявлених вимог ПАТ «ВТБ Банк» до TОB «Фоззі», в тому числі на підставі договору поруки та договорів про внесення змін до договору поруки.

Відтак, вирішення спору у справі №910/24031/16 не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній справі у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України.

Відповідно до п. 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів», вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК, господарським судам слід враховувати викладене в п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору (або договору поруки), не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.

Крім того, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона с стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку неодноразово було предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Судом першої інстанції не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи № 910/24031/16 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи з предмету та підстав позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду скасуванню.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити.

Ухвалу господарського суду Київської області від 13.01.2017 р. у справі №911/3609/15 скасувати та направити справу до господарського суду Київської області для подальшого розгляду по суті.

Справу №911/3609/15 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк