Ухвала суду № 64917542, 22.02.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"22" лютого 2017 р.

Справа № 916/3280/16

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" про роз'яснення ухвали господарського суду Одеської області від 16.01.2017 року у справі № 916/3280/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер";

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська";

про стягнення 362 908,52 грн.

Представники сторін:

від позивача (заявника): не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Господарським судом Одеської області (суддею Щавинською Ю.М.) розглядалась справа №916/3280/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська" про стягнення 362 908,52 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2017р. судом задоволено спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська" про затвердження мирової угоди, затверджено укладену між сторонами мирову угоду, у зв'язку із чим провадження у справі №916/3280/16 було припинено на підставі п.7 ч.1 ст.80 ГПК України.

13.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хавестер" звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про роз'яснення ухвали господарського суду Одеської області від 16.01.2017 року у справі № 916/3280/16.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що відповідач станом на визначену у мировій угоді дату, а саме 31.01.2017р., покладених на нього зобов’язань не виконав, визначену мировою угодою суму боргу не сплатив, у зв'язку із чим позивач має намір передати ухвалу суду про затвердження мирової угоди для примусового виконання до органів ДВС.

Таким чином, позивач просить суд винести ухвалу про роз’яснення ухвали по справі №916/3280/16 від 16.01.2017р., а саме в частині, де сторони визначені як стягувач та боржник, при цьому вказати, що відповідну суму коштів 204 305,69 грн. належить примусово стягнути з боржника на користь стягувача.

Ухвалою суду від 13.02.2017р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" про роз'яснення ухвали господарського суду Одеської області від 16.01.2017 року у справі № 916/3280/16 прийнято до розгляду у засіданні суду 22.02.2017р.

Також, ухвалою суду від 14.02.2017р. позивача було зобов'язано надати до суду докази сплати судового збору за подання вищевказаної заяви про роз'яснення судової ухвали.

22.02.2017р. представники сторін в засідання суду не з'явилися хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, шляхом надіслання на їх адреси відповідної ухвали.

Разом з тим, 22.02.2017р. від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення №9381 від 21.02.2017р., в якості доказів сплати ним судового збору за розгляд заяви про роз’яснення судової ухвали. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" про роз'яснення ухвали господарського суду Одеської області від 16.01.2017 року у справі №916/3280/16, приведені в її обґрунтування доводи, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

У відповідності до п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції”, наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено.

У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі відповідних виконавчих документів, зокрема, на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 4 Закону визначено перелік вимог, які мають міститься у виконавчому документі, та визначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Як вбачається з ухвали господарського суду Одеської області від 16.01.2017р., її зміст в повному обсязі відповідає вимогам вищезазначених норм законодавства, у зв'язку із чим, зазначена ухвала є виконавчим документом у розумінні ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця, приватного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Частиною 2 пункту 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012, № 6 "Про судове рішення" передбачено, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, останній просить суд роз'яснити ухвалу про затвердження мирової угоди від 16.01.2017р. в частині, де сторони визначені як стягувач та боржник, при цьому вказати, що відповідну суму коштів 204 305,69 грн. належить примусово стягнути з боржника на користь стягувача.

Разом з тим, резолютивна частина ухвали про затвердження мирової угоди від 16.01.2017р. у справі №916/3280/16 містить повну редакцію мирової угоди, укладеної між сторонами, пунктом 2 якої сторони визначили, що відповідач визнає своє зобов’язання по сплаті суми основного боргу перед позивачем у сумі 204 305,69 грн.

Крім того, того суд визначив у вищезазначеній ухвалі, що стягувачем за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Хавестер", а боржником за ухвалою є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська".

При цьому відповідно до ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Таким чином, у вказаній ухвалі зазначено як суму зобов’язання та дату її сплати, так і осіб, які є боржником та Стягувачем по даному зобов’язанню.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" про роз'яснення ухвали господарського суду Одеської області від 16.01.2017 року у справі № 916/3280/16, у зв'язку із тим, що питання, які поставлені позивачем у вказаній заяві, не є такими, що підлягають більш повного і зрозумілого викладення, а їх розуміння не викликає жодних труднощів.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала господарського суду Одеської області від 16.01.2017р. у справі №916/3280/16 є чинною та такою, що набрала законної сили та відповідно до ст.115 ГПК України є обов’язковою на всій території України і підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Керуючись ст.ст.86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" про роз'яснення ухвали господарського суду Одеської області від 16.01.2017 року у справі №916/3280/16 - відмовити.

Суддя Ю.М. Щавинська