Ухвала суду № 64917251, 22.02.2017, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

22 лютого 2017 року справа № 912/114/17

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" від 13.02.17 про забезпечення позову у справі № 912/114/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак", м. Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Ганнівка, Петрівського району, Кіровоградської області

про стягнення 599 143,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою з вимогою стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 552 943,45 грн. перерахованих Позивачем на рахунок Відповідача та невикористаних Відповідачем для закупівлі меду згідно умов Агентського договору № А-5.1/2015 від 19.10.2015; 46 200,00 грн. заставної вартості бочок, переданих Позивачем Відповідачу на виконання умов Агентського договору № А-5.1/2015 від 19.10.2015 та сплачений судовий збір.

Ухвалою від 11.01.17 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 07.02.17 о 12:00 год, від учасників судового процесу витребувано необхідні для розгляду спору документи.

У судовому засіданні 21.02.17 оголошено вступну та резолютивну частині рішення по справі № 912/114/17, відповідно до якої позовні вимоги ТОВ "Асканія-Пак" задоволено частково.

21.02.17 після закінчення судового засідання у даній справі до господарського суду надійшло разом із супровідним листом від 15.02.17 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" від 13.02.17 про забезпечення позову у справі № 912/114/17 та додаткові пояснення від 15.02.17.

Як вбачається з поданого клопотання, ТОВ "Асканія-Пак" просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, а саме:

- житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 96148121207, загальною площею 94,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- Земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 710938935249, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 7,2 га, що знаходиться за адресою: с/р Луганська, Петрівський район, Кіровоградська область.

На обґрунтування поданої заяви, заявник стверджує, що відповідач уникає спілкування з позивачем, не відповідає на письмові звернення, та телефонні дзвінки, припинив свою підприємницьку діяльність, його рахунки в фінансових установах підлягають закриттю, а отже, на думку ТОВ "Асканія-Пак" існує значний ризик неможливості виконання рішення господарського суду. Беручи до уваги значний розмір заборгованості відповідача перед позивачем та відсутність актуальної інформації про банківські рахунки відповідача, забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно, на думку заявника, є адекватним способом запобіганню можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Дослідивши зміст поданої заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Як передбачено в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У пункті 2 зазначеної постанови зазначено, що Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Так, позов, згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення позивача про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

У господарського суду відсутні докази щодо оціночної вартості нерухомого майна відповідача, на яке заявник просить накласти арешт та данні щодо того, чи співрозмірна така вартість з розміром позовних вимог ТОВ "Асканія-Пак".

Крім того, позивачем не доведено, що грошові кошти чи майно, які є у відповідача можуть зникнути або зменшитись, а необхідність закриття рахунків Фізичної особи-підприємця не може свідчити про таке зменшення, а тому його заява про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Той факт, що відповідач уникає спілкування та не відповідає на телефонні дзвінки не є належним доказом необхідності вжиття заходів забезпечення позову в розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Дана ухвала набирає законної сили з дня її винесення.

Належним чином засвідчені копії ухвали направити позивачеві (02121, м. Київ, вул. Харківське шоссе, 23 км, 4) та відповідачу (28335, Кіровоградська обл., Петрівський район, с. Ганнівка, вул. Шевченка, 59).

Суддя Т. В. Макаренко