Постанова № 64915925, 08.02.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1094/14-a

08 лютого 2017 р. м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Цимбал А.В.

за участю:

представника позивача Ізбянська М.Г., Дубчак С.П., Муха Л.С.

представника відповідача Олексюк Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Тернопіль-транзит" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Тернопіль-транзит» звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень форми Р № 0001072201 від 12.03.2014 року, форми С № 0001052202 від 12.03.2014 року та податкового повідомлення-рішення форми В4 № 0001062201 від 12.03.2014 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року позов задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року № 0001072201 про збільшення суми грошового зобов'язання з платежу податк на прибуток приватних товариств у розмірі 1 763 757,00 грн., № 0001052202 про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 625 000, 00 грн., № 0001062201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 703 322,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Тернопільській області задоволено частково: постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року № 0001062201 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 703 322,00 грн. скасовано і ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2016 року касаційну скаргу Приватного підприємства "Тернопіль-транзит" задоволено частково: постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року скасувано в частині позовної вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року № 0001062201 і направлено в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року залишено без змін.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами:

Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка приватного підприємства "Тернопіль-транзит" (ЄДРПОУ 32750432) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.10.2013 р., результати якої оформлено актом перевірки від 27 січня 2014 року №402/22-10/32750432 на підставі якого, контролюючим органом прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 12.03.2014 р. №0001062201, яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 703 322 грн.

ПП «Тернопіль-транзит» вважає, що відповідачем безпідставно встановлено порушення законодавства стосовно адміністрування податку на додану вартість та зменшено від'ємне значення суми ПДВ на 703 322 грн.

Так, податковий орган при прийнятті рішення виходив з того, що позивач неправомірно відобразив у рядку 24 декларації залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту замість рядка 25 суми ПДВ. Представники позивача пояснили, що висновок податкового органу щодо завищення рядка 24 залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду з декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013р. всього на суму 703 322,00 грн. є не вірний оскільки попередньо забравши вказану суму із сум завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість попередніми актами перевірки, на даний час знову вказана сума ПДВ повторно подвоюється і уже забирається із іншого рядка декларації, хоча попередніми повідомленнями-рішення вона уже виключена із сум бюджетного відшкодування.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, та пояснив, що проведеною перевіркою правильності визначення податку на додану вартість на підставі податкової звітності платника (декларацій з податку на додану вартість, уточнюючих розрахунків), матеріалів перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ та судових рішень, що набрали законної сили встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників рядка «Залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду» Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 703 322 грн. Вважає, що перевірка була проведена правомірно, висновки акта перевірки є обґрунтованими, а винесені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі норм чинного податкового законодавства.

Враховуючи викладене просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав та мотивів:

Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП «Тернопіль-транзит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.10.2013р. За результатами перевірки контролюючим органом 27 січня 2014 року складений акт №402/22-10/32750432 на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.03.2014:

- №0001072201 яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1679551 грн. та застосовано 84206 грн. штрафних санкцій;

- №0001062201 яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 703322 грн.

- №0001052202 , яким застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 625000 грн. (неоприбуткування/несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2016 року в частині позовної вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року № 0001062201 направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як свідчить акт перевірки позивачем порушено, зокрема, вимоги пункту 46.1 статті 46, пункту 102.5 статті 102, пунктів 20.1, 200.4, 200.6, 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду» декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму 703 322,00 грн.

Такі висновки контролюючого органу про порушення позивачем названих норм ґрунтуються на тому, що позивачем:

1. Завищено рядок 26 (24) «Залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду» всього на суму 1 923 760, 00 грн., в тому числі:

- завищено значення рядку 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду» на 99 800,00 грн. за рахунок не включення при відображенні рядка 26 декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року показників податного уточнюючого розрахунку від 18 вересня 2012 року № 9056533709;

- завищено значення рядка 26 на 380 681,00 грн. за рахунок включення на підставі поданих платником 21 жовтня 2010 року уточнюючих розрахунків до декларацій з податку на додану вартість за грудень 2009 року - червень 2010 року до складу рядка 23.3 декларації з податку на додану вартість за листопада 2010 року 380 6181,00 грн., незважаючи на те, що на підставі акта перевірки від 31 січня 2011 року № 223/23-05/32750432 на вказану суму зменшено значення рядка 25.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків»;

- завищено значення рядка 24 на 713 533,00 грн. декларації податку на додану вартість за квітень 2011 року, внаслідок включення даної суми за результатами розгляду судових справ про оскарження результатів перевірок з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку за жовтень 2009 року, лютий, березень, квітень 2010 року;

- завищено значення рядка 24 на суму 729 946,00 грн., оскільки, не відобразивши у відповідних рядках декларації у визначений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу строк напрямку повернення бюджетного відшкодування, підприємство відмовилось від належної йому суми бюджетного відшкодування, що зазначена у рядку 24 декларації.

2. Занижено значення рядка 26 (24) «Залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду» на 1 220 438,00 грн., в тому числі:

- занижено рядок 26 «Залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду» декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року на 100 618,00 грн. (враховуючи матеріали акта від 31 січня 2011 року № 223/23-05/32750432);

- занижено рядок 24 «Залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду» декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року всього на суму 1 119 820,00 грн.

На підставі вказаних висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року № 0001062201, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 703 322,00 грн.

В ухвалі Вищого адміністративного суду від 28.09.2016 року вказано, що надаючи оцінку висновкам відповідача про те, що зменшене уточнюючим розрахунком від 18 вересня 2012 року № 9056533709 значення рядка 26 декларації за жовтень 2010 року на суму 99 800,00 грн. не враховано позивачем при поданні наступних декларацій (листопад 2010 року) суди погодилися з такими висновками без фактичної перевірки обставин щодо подання такої уточнюючої декларації та неврахування її показників в листопаді 2010 року.

З урахуванням таких висновків суду касаційної інстанції та з метою з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами суд, перевіривши обставини справи встановив наступне.

Відповідно до п.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

П.6 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України із змінами та доповненнями (далі - Порядок) передбачено, що у разі виправлення значення рядка 21(рядка 26 в попередній редакції) декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Оскільки ПП «Тернопіль-транзит» декларувало від'ємне значення з податку на додану вартість у всіх деклараціях з податку на додану вартість, то на суму 99 800,00 грн. скориговано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду у податкових деклараціях за листопад 2010 - серпень 2012р.р. шляхом подання уточнюючих розрахунків. ПП "Тернопіль-транзит" влючило суму 99 800,00 грн. в декларацію за вересень 2012р., зменшивши залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду та збільшивши суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Також суд касаційної інстанції зазначив, що суди першої та апеляції інстанцій посилаючись на рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року в справі № 31410/10/9104 та від 18 березня 2012 року в справі № 24475/10/9104 про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2010 року № 0000302306/0, яким визначено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2010 року на суму 574 940,00 грн. та від 19 січня 2010 року № 0000012306/0/1795, яким визначено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 138 фф593,00 грн. не перевірили чи оскаржувалися вони в касаційному порядку та не перевірили на підставі належних та допустимих доказів чи уточнювалися позивачем показники податкових декларацій на підставі таких судових рішень.

Суд, дослідивши письмові матеріали та перевіривши обставини справи встановив, що на підставі вищевказаних рішень Львівського апеляційного адміністративного суду ПП «Тернопіль-транзит» було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 року - червень 2010 року в яких завищене бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок платника було перенесено в рядок 24 «Залишок від'ємного» значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду», яке це передбачено п.4 ст.200 ПК України.

Крім того, щодо касаційного оскарження вищезгаданих рішень, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна ухвала Вищого адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі №К/800/20278/13, якою касаційну скаргу ПП «Тернопіль-транзит» задоволено, податкове повідомлення-рішення від 07.07.2010р. № 0000302306/0/ в якому визначено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2010 р. в сумі 574 940,00грн. визнано нечинним.

Також суд касаційної інстанції вказав, що суди не надали оцінки висновкам відповідача про завищення позивачем значення рядка 24 декларації на суму 729 946,00 грн., оскільки, не відобразивши у відповідних рядках декларації у визначений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України строк напрямку повернення бюджетного відшкодування, підприємство відмовилось від належної йому суми бюджетного відшкодування, що зазначена у рядку 24 декларації.

З даного приводу слід зазначити наступне:

Відповідно до п.п.1.39 п.39 ст.14 Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Пунктом 102.5. ст.102 ПК України передбачено, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи норми Кодексу, від'ємне значення податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду не є грошовим зобов'язанням в розумінні податкового законодавства так як ПДВ сплачується не до відповідного бюджету, а в складі оплати за товари, роботи(послуги) постачальнику цих товарів, робіт (послуг)(Ухвала Вищого Адміністративного Суду від 28 вересня 2016 року по справі № К/800/46607/15)

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено статтею 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів, та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про протиправність винесення Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області податкового повідомлення-рішення від 12.03.2014 року №0001062201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 703 322 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2014р. №0001062201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 703 322грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 14.02.2017р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.