Постанова № 64915885, 21.02.2017, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/187/1715 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю: представника позивача - Шерекіної Г.М.,

представника відповідача - Козлової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп" до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агростеп" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2016 року № 0004491200 про застосування до ТОВ "Агростеп" штрафу на загальну суму 382243,15 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному осязі. Суду пояснила, що проведення 14.11.2016 року Генічеською ОДПІ камеральної перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН є незаконним, оскільки Податковий кодексУкраїни не передбачає перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних у спосіб проведення камеральної перевірки. На думку позивача, при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а у разі виявлення порушення податкового законодавства, податковий орган вправі призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків. У свою чергу, з 01.01.2016 року податкове законодавство передбачає проведення позапланової документальної перевірки з питань порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у разі подання продавцем/покупцем до податкової декларації з ПДВ скарги про порушення зазначених строків. Такої скарги до відповідача не надходило. Із наведених підстав просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, зазначивши, що право контролюючого органу на проведення камеральної перевірки на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, тобто на підставі даних, що зберігаються у відповідних інформаційних базах, у тому числі Реєстрі податкових накладних, передбачено п.п. 75.1.1.п.75.1.ст. 75 Податкового кодексу України, а порядок проведення такого виду перевірки визначено статтею 76 ПК України. Здійснюючи наведений вище захід контролю та приймаючи спірне ППР, відповідач діяв у порядку та у межах повноважень, що передбачені податковим законодавством України. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами письмові докази, суд встановив наступні обставини.

14.11.2016 року головним державним ревізором-інспектором Генічеської ОДПІ проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ "Агростеп" (код ЄДРПОУ 34933318) термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН у серпні, вересні 2016 р.

За результатами вказаної перевірки відповідач склав акт № 48/21-10-12-1/34933318 від 14.11.2016 року (далі-Акт № 48), зі змісту якого слідує, що за результатами аналізу ІС "Архів електронної звітності" підсистеми "Реєстр податкових накладних" встановлено порушення ТОВ "Агростеп" вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 2259676,30 грн.

На підставі Акту № 48 Генічеська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 23.11.2016 року № 0004491200, яким застосувала до ТОВ "Агростеп" штраф на загальну суму 382243,15 грн.

Надаючи оцінку законності прийняття податковим органом оскаржуваного ППР, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Конституція України, зокрема, частина друга статті 19 визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Норми Податкового кодексу України (далі-ПК України) суд застосовує в редакції, чинній на час проведення перевірки.

Так, право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п.75.1 ст.75 ПК України, згідно якої камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За приписами п. 75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп.75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Документальною перевіркою, за змістом пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПКУ, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 ПК України, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Аналізуючи зміст вищенаведених норм, суд відмічає, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним порядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є виключно податкові декларації. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлені порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Отже, суд вважає, що, предметом камеральної перевірки може бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності.

Як було зазначено вище, відповідачем фактично було проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних, зареєстрованих позивачем у серпні-вересні 2016 року з податку на додану вартість, а не податкова звітність.

Відповідно до п. 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року № 165, після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС "камеральна електронна перевірка", інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС "камеральна електронна перевірка" складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою.

Згідно із п. 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2012 року № 522, результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, із системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що термін реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, податковим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкової накладної.

За приписами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 (в Єдиному державному реєстрі судових рішень № 43075087) Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Оскільки камеральна перевірка позивача проведена протиправно, суд вважає, що така перевірка не має правових наслідків, а складений за наслідками такої перевірки акт не може вважатися належним та допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги ту обставину, що при проведенні 14.11.2016 року камеральної перевірки відповідач діяв не у спосіб та не у порядку, що передбачені податковим законодавстовм України, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Частиною першою статті 94 КАС України, передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Агростеп" у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 94, 159-163, 167, 244-2, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2016 року № 0004491200 про застосування до ТОВ "Агростеп" штрафу на загальну суму 382243,15 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп" (код ЄДРПОУ 34933318) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5733 (п'ять тисяч сімсот тридцять три) грн. 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39471254) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 лютого 2017 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.3.3