Постанова № 64915215, 16.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року (о 14 год. 30хв.)Справа № 808/3183/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансойлтрейд»

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ:

Запорізька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач або Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансойлтрейд» (далі відповідач або ТОВ «Трансойлтрейд»), в якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 338 714,07 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем перед бюджетом рахується заборгованість у загальному розмірі 338 714,07 грн., у т.ч.: з податку на додану вартість у розмірі 312 843,21 грн. та з податку на прибуток 25 870,86 грн.. Зазначена заборгованість є узгодженою, проте не сплачена відповідачем. З метою стягнення коштів з рахунків боржника, контролюючим органом були сформовані інкасові доручення, які надіслані до банківських установ для виконання, проте були повернуті без виконання з відмітками «кошти на рахунку платника відсутні». У звязку із відсутністю грошових коштів на рахунках платника та з метою погашення заборгованості перед бюджетом позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Представник позивача у судове засідання не зявився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження (вх. № 4554 від 16.02.2017). Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження (вх. № 4562 від 16.02.2017). Проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. № 33448 від 23.11.2016), зокрема зазначає, що наразі відповідач вчинює всі необхідні дії для погашення податкового боргу. Так, всупереч приписам статті 95 Податкового кодексу України податковим органом не надано суду доказів наявності у відповідача податкового боргу, наявності рішення суду про стягнення коштів у сумі податкового боргу та безпосередньо недостатності коштів у відповідача на банківських рахунках. У звязку із вищезазначеним позивачем не доведено та не підтверджено відповідними доказами наявність підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, у звязку із чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи подані клопотання представників сторін, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Субєкт підприємницької діяльності ТОВ «Трансойлтрейд» (код ЄДРПОУ 38229281) зареєстроване 11.06.2012 за № 1 103 102 0000 031782 за адресою: 69041, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 16.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно наданої довідки про стан податкового боргу та облікової картки платника податків, відповідач має заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 338 714,07 грн., у т.ч.: з податку на додану вартість у розмірі 312 843,21 грн. та з податку на прибуток 25 870,86 грн.

Зазначена заборгованість виникла у звязку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобовязань та нарахованих податковим органом зобовязань за результатами перевірок та за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань.

Зокрема, заборгованість з податку на прибуток виникла на підставі самостійно визначених зобовязань у податковій декларації за 2015 рік № НОМЕР_1 від 26.02.2016, в якій відповідачем самостійно задекларовано податкове зобовязання на суму 28 570 грн. З урахуванням часткової сплати грошового зобовязання на суму 3034,14 грн. заборгованість по податковій декларації № НОМЕР_1 від 26.02.2016 становить 25 570,86 грн.

На підставі акту перевірки № 636/12-02/38229281 від 11.04.2016, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_2 від 12.04.2016, яким відповідачу визначено суму штрафу з податку на прибуток у розмірі 3000 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано уповноваженої особою відповідача, доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 12.04.2016 суду не надано.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі наступного.

18.06.2015 відповідачем до податкового органу подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань за березень 2015 року до декларації з податку на додану у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок на суму 82977 грн. та самостійно нарахованого штрафу у звязку із виправленням помилки у розмірі 2489 грн.

З урахування часткової сплати відповідачем грошового зобовязання на суму 1744,65 грн., податкове зобовязання по уточнюючому розрахунку за березень 2015 року становить 83 721,35 грн.

На підставі акту перевірки № 1124/08-28-15-01/38229281 від 13.11.2015, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_3 від 11.01.2016, яким відповідачу визначено суму грошового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 340 грн.

31.12.2015 відповідачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_4 за грудень 2015 року відповідно до якої відповідачем визначено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 92262 грн.

03.02.2016 відповідачем до податкового органу подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань за грудень 2015 року до декларації з податку на додану у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок на суму 24934 грн. та самостійно нарахованого штрафу у звязку із виправленням помилки у розмірі 748 грн.

На підставі акту перевірки № 176/28-04-42/38229281 від 28.01.2016, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» № НОМЕР_5 від 14.03.2016, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 17 332,09 грн.

На підставі акту перевірки № 193/08-28-15-01/38229281 від 29.01.2016, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_6 від 22.03.2016, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 5106,68 грн.

На підставі акту перевірки № 531/08-28-12-01/38229281 від 31.03.2016, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» № НОМЕР_7 від 18.05.2016, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 4986,67 грн.

На підставі акту перевірки № 945/08-28-12-01/38229281 від 09.06.2016, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_8 від 07.07.2016, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 2484,96 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженої особою відповідача, доказів оскарження податкових повідомлень-рішень суду не надано

19.09.2016 відповідачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_9 за серпень 2016 року відповідно до якої відповідачем визначено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 22519 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобовязань відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня у розмірі 49 058,66 грн.

Зазначені суми заборгованості були предметом стягнення в адміністративних справах, а саме:

- у справі № 808/5368/14, рішенням в якій адміністративний позов задоволено та стягнуто кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих ТОВ «Трансойлтрейд» податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3 853 грн.;

- у справі № 808/2595/15, рішенням в якій адміністративний позов задоволено та стягнуто з рахунків платника податків ТОВ «Трансойлтрейд» у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти за податковим боргом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 32 493,16 грн. та кошти за податковим боргом з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3 587,00 грн.;

- у справі № 808/1214/16, рішенням в якій адміністративний позов задоволено та стягнуто з рахунків ТОВ «Трансойлтрейд» у банках суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 123 389,92 грн. та суму податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 25 570,86 грн. Вказані рішення набрали законної сили 06.12.2014, 17.07.2015 та 12.07.2016 відповідно.

На виконання вказаних судових рішень Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області були сформовані інкасові доручення № 14 від 18.08.2016, № 5 від 18.08.2016, № 7 від 18.08.2016, № 17 від 18.08.2016, № 8 від 18.08.2016, № 15 від 18.08.2016, № 21 від 18.08.2016, № 6 від 18.08.2016, № 19 від 18.08.2016, № 11 від 18.08.2016, № 24 від 18.08.2016, № 25 від 15.08.2016, № 15 від 15.08.2016 надіслані до ПАТ «УКРСИББАНК», ГУ ДКСУ в Запорізькій області, Запорізького РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК», ПАТ «КБ ПІВДЕНКОМБАНК», в яких у відповідача відкриті рахунки, для виконання, проте були повернуті без виконання з відмітками «кошти арештовані іншим виконавчим документом», «кошти на рахунку платника відсутні».

Заступником начальника ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, 11.06.2014 винесено Рішення про опис майна у податкову заставу № 66 на підставі якого складено Акт опису майна від 14.08.2015 № 24, яким було описано наступне майно: нежитлове приміщення Х літ.А-14, А1, А2, реєстраційний номер 83435923101; нежитлове приміщення ХІ літ.А1, а2, реєстраційний номер 83506523101, нежитлове приміщення № 170 літ.А1, реєстраційний номер 83533423101; нежитлове приміщення № 170а літ.А1, реєстраційний номер 86557823101, що знаходяться за адресою вул. Таганська, 16.

З метою погашення податкового боргу та на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу направлено податкову вимогу № 545-25 від 11.06.2014, яка повернута до податкового органу не врученою.

Вищевказані заходи, вжиті Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області виявились неефективними, у звязку з чим податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається із зазначених норм Податкового кодексу України продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі здійснюється лише у разі недостатності коштів в результаті здійснених заходів щодо стягнення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Для виокремлення обов'язкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При звернені до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжиті податковими органами для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем до фінансових установ (банків) на розрахункові рахунки відповідача направлялися інкасові доручення (розпорядження) на стягнення коштів за податковим боргом, проте платіжні вимоги повернуті податковому органу без виконання у звязку з відсутністю коштів на рахунку.

Так, відповідно до довідки № 12/2016 від 12.12.2016 наданої представником відповідача станом на 12.12.2016 ТОВ «Трансойлтрейд» має 18 діючих банківських рахунків, зокрема у Запорізькому РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «КБ ПІВДЕНКОМБАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК», ПАТ «УКРСИББАНК», ГУ ДКСУ в Запорізькій області, АТ «БМ БАНК», Філія АТ «УКРЕКСІМБАНК» Дніпропетровськ, АБ «УКРГАЗБАНК», ФДніпропетровськ ЕО АТОЩАД м. Дніпропетровськ.

Враховуючи наявність у відповідача значної кількості діючих банківських розрахункових рахунків, судом встановлено, що податковим органом інкасові доручення надсилались не до усіх фінансових установ (банків), в яких у відповідача наявні розрахункові рахунки, у звязку із чим суд приходить до висновку, що контролюючим органом не вжито всіх заходів для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та не надано доказів відсутності коштів на усіх рахунках платника податків у банках, обслуговуючих ТОВ «Трансойлтрейд».

Окрім того, представником відповідача надано до суду витяги щодо податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або рахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, з яких вбачається, що у кожному місяці 2016 року відповідачем здійснювалось поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку на додану вартість.

Крім того, представником відповідача надано платіжне доручення № 145779551 від 31.10.2016 на суму 122 982,32 грн., з призначенням платежу «вим. ДПІ у Ленінському р-ні 209-17 від 11.02.2016, вим. № 948-173 від 24.06.2016, вим. № 948-173 від 25.11.2014» та довідку № 23/2017 від 16.02.2017, відповідно до якої, за 2016 рік ТОВ «Трансойлтрейд» сплачено ПДВ у розмірі 137 790 грн., загальний обсяг з ПДВ становить 9 141 597,88 грн.

Зазначені обставини свідчать про рух коштів на рахунках відповідача та здійснення заходів на погашення податкового боргу.

Також, з облікової картки платника податків ТОВ «Трансойлтрейд» з податку на додану вартість судом встановлено, що станом на 30.09.2016 у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 312 843,21 грн. та станом на 30.04.2016 з податку на прибуток у розмірі 25870,86 грн. Натомість, судом встановлено, що на виконання судових рішень у справах № 808/5368/14, № 808/2595/15, № 808/1214/16 податковим органом інкасові доручення (розпорядження) на рахунки ТОВ «Трансойлтрейд» у період з 18.08.2016 (дата останнього інкасового доручення) по 26.10.2016 (дата звернення до суду з позовом) до установ банків не надавались.

Позивачем з метою доведення такої обставини, як відсутність коштів на час момент звернення податкового органу до суду на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника жодного доказу не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена обґрунтованість позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із положеннями частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак