Постанова № 64914725, 03.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ03 лютого 2017 р. Справа № 804/9101/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Науково - виробнича фірма "СВК" про тимчасове зупинення виробництва,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СВК" про:

- тимчасове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється відведення стічних вод підприємства з порушенням вимог законодавства Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СВК", що знаходиться за адресою: вул. Мандриківська, 47, м. Дніпро, 49084; юридична адреса: бульвар Слави, 54, м. Дніпро, 49126), про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області;

- тимчасове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: 2-х відстійників хімічних сумішей, лінії фасування хімічної продукції в цеху приготування мийних засобів; 1 витяжна шафа з лабораторії нових матеріалів; 2-і витяжні шафи в технологічній лабораторії; 2 термоплатавтомати в цеху видувки прес-форм; ємність зберігання оксіхлориду алюмінію; 4 реактори для промислових змазок та 4 реактори приготування СОЖу на вулиці; 6 електричних печей для спікання оксидів та 1 муфельна піч на ділянці виробництва феритів; бак плавлення стерину, змішувач, сепаратор, бункер фасування в мішки на ділянці виробництва стеарату натрію; 2 реактори змішування хімічних речовин на промисловій ділянці; витяжна шафа в лабораторії фізико-хімічних досліджень; 2 витяжні шафи в лабораторії ОТК Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СВК", що знаходиться за адресою: вул. Мандриківська, 47, м. Дніпро, 49084; юридична адреса: бульвар Слави, 54, м. Дніпро, 49126), про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 30.11.2016 по 13.12.2016 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "СВК". Під час перевірки позивачем встановлено, що на підприємстві відсутня погоджена відповідно до вимог чинного законодавства проектна документація з розділом ОВНС на влаштування ділянок виробництва феритів, стеарату натрію, цеху видувки прес-форм та вироблення побутової хімічної продукції (мийні засоби, рідкі порошки для прання, рідке мило, ополіскувачі для білизни тощо), що є порушенням ст. ст. 7, 13, 14, 32, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", ст. ст. 26-29, 51 Закону України "Про охорону навколишнього середовища". На момент перевірки у відповідача відсутній договір з Дніпровським машинобудівним заводом на прийняття виробничих стічних вод, наявність якого передбачена проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60 та договір із заводом медобладнання на прийняття зливових стічних вод, в той час як за технічними умовами, відведення зливового стоку передбачено здійснювати в мережі зливової каналізації заводу медобладнання. Відповідачем не було надано під час проведення перевірки на розгляд підтверджуючу інформацію та документи щодо передачі та здійснення контролю якості виробничих стічних вод, що є порушенням ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 8, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", недодержанням проектних рішень та невиконанням висновку державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60, що в свою чергу, є порушенням ст. 32 Закону України "Про екологічну експертизу", ст. 29 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Окрім того, під час візуального обстеження підприємства позивачем встановлено, що збирання зливових стоків на території підприємства влаштовано не у повному обсязі, частина яких з території промділянки відводиться на існуючі надземні очисні споруди. Проте, підтверджуючої документації щодо передачі зливових стічних вод відповідачем на розгляд не надано, як і не надано інформації та документів щодо здійснення контролю якості зливових стічних вод на підприємстві. Також позивачем встановлено, що відведення зливових вод на підприємстві частково здійснюється по рельєфу місцевості, що є порушенням ст. ст. 44, 70, 96, 98, 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. ст. 96, 164 Земельного кодексу України, ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 8, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", недодержанням відповідачем проектних рішень та невиконанням висновку державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60, що є порушенням ст. 32 Закону України "Про екологічну експертизу", ст. 29 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". На підприємстві відсутня проектна документація з розділом ОВНС та висновок державної екологічної експертизи на влаштування фактично існуючих очисних споруд, що є невиконанням відповідачем вимог ст. ст. 7, 13, 14, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", ст.ст. 26-29, 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 відкрито скорочене провадження у справі №804/9101/16.

12.01.2017 відповідачем подано до суду заперечення проти адміністративного позову (вх. №1303/17 від 12.01.2017), в обґрунтування яких зазначено, що підстави для задоволення позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області відсутні. Відповідач вважає проведення позапланової перевірки незаконним, оскільки перевірку призначено в порушення вимог чинного законодавства. Також, відповідач зазначив, що Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області не має повноважень для звернення з вказаним позовом до суду, оскільки таке право на сьогодні належить виключно Державній екологічній інспекції України. Окрім того, на думку відповідача, позивачем не обґрунтовано підстав для негайного зупинення діяльності підприємства та не доведено загрози життю та здоров'ю людей або істотного шкідливого впливу на екологію з урахуванням тієї обставини, що порушень природоохоронного законодавства з боку відповідача не було допущено. З огляду на викладене, відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 призначено розгляд справи №804/9101/16 у судовому засіданні на 31.01.2017 на 11:30.

Представник позивача в судове засідання 03.02.2017 року не прибув, про дату про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, від нього надійшло клопотання про перенесення слухання справи на іншу дату з посиланням на неможливість прибуття в судове засідання, у зв'язку з великою завантаженістю уповноваженого представника та підготовкою щомісячної звітності.

Розглянувши означене клопотання позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на те, що доказів, на підтвердження викладених у клопотанні обставин позивачем не надано та не наведено обставин щодо неможливості участі у розгляді справи іншого уповноваженого представника позивача.

Представники відповідача у судове засідання 03.02.2017 прибули, проти задоволення позовних вимог заперечували повному обсязі, просили суд відмовити в задоволенні позову повністю. Також, представником відповідача заявлено клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, врахувавши суть спірних правовідносин та наявність в матеріалах справи всіх необхідних доказів, пояснень та заперечень сторін у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши заперечення відповідача на адміністративний позов, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "СВК" (ідентифікаційний код юридичної особи 20257936) зареєстроване 17.12.1993, про що 17.12.1993 здійснено запис в ЄДРПОУ про включення відомостей про юридичну особу 04052459Ю0020610.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на підставі наказу від 29.11.2016 №852-п про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України та направлення для проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.11.2017 №4-7851-9-3, у період з 30.11.2016 по 13.12.2016 здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СВК" на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 13.12.2016 б/н, в якому вказано на низку виявлених на підприємстві порушень в сфері природоохоронного законодавства.

Зокрема, позивач вказує у позові на порушення відповідачем природоохоронного законодавства, які класифікуються ним як грубі, пов'язані зі здійсненням контролю якості зливових стічних вод та відведенням стічних вод, а саме: здійснення відповідачем виробництва побутової хімічної продукції (мийних засобів, рідких порошків для прання, рідкого мила, обполіскувачів для білизни, тощо) та наявність на підприємстві ділянок виробництва феритів, стеарату натрію, цеху видувки прес-форм за відсутності на момент перевірки необхідної проектної документації з розділом ОВНС на влаштування вищезазначених цехів та вироблення вищезазначеної хімічної продукції, погоджених в установленому законом порядку; відсутність на момент перевірки договорів з Дніпровським машинобудівним заводом на прийняття виробничих стічних вод та із заводом медобладнання на прийняття зливових стічних вод, укладення яких передбачено проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60; ненадання під час перевірки відповідачем на розгляд інформації та документів, що підтверджують передачу та здійснення ним контролю якості виробничих стічних вод; незадовільний стан збирання зливових стоків на території підприємства та ненадання відповідачем інформації та документів щодо здійснення контролю якості зливових стічних вод на підприємстві; відсутність проектної документації з розділом ОВНС та висновку державної екологічної експертизи на влаштування фактично існуючих очисних споруд.

Позивач вказує у позові на те, що на підприємстві в наявності проектна документація з розділом ОВНС "Цех по виробництву хімічної продукції по вул. Мандриківській, 47, в м. Дніпропетровську". В наявності висновок державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60. Відповідно до проектних рішень зазначений у проектній документації цех призначений для виробництва наступної хімічної продукції, а саме:

- концентрату фосфатуючого типу ФК, для використання фосфатування сталевих поверхнень;

- знежирюючого складу типу СМ-1, для знежирювання металевих поверхонь;

- клею типа 88, для склеювання резин;

- рідини для капелярної дефектоскопії, яка використовується для виявлення дефектів зварювання шву, ПР-1 для виявлення та фіксації дефектів при капелярній дефектоскопії, ОЖ-1 для видалення люмінісцентного компоненту з поверхонь. Фактично ж на момент перевірки на підприємстві здійснюється виробництво побутової хімічної продукції (мийні засоби, рідкі порошки для прання, рідке мило, ополіскувачі для білизни, тощо). Також в наявності ділянки виробництва феритів, ділянка виробництва стеарату натрію, цех видувки прес-форм. Проте, проектна документація з розділом ОВНС на влаштування вищезазначених цехів та вироблення вищезазначеної хімічної продукції, погоджена згідно вимог законодавства відсутня, що на думку позивача є порушенням ст. ст. 7, 13, 14, 32, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", ст.ст. 26-29, 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Також, позивач зазначив, що проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60 виробничі стічні води на підприємстві передбачено накопичувати у герметичній ємності, об'ємом 2,5 м.куб. з подальшою утилізацією на очисних спорудах виробничих стоків Дніпровського машинобудівного заводу. Проте, на момент перевірки договір з Дніпровським машинобудівним заводом на прийняття виробничих стічних вод відсутній. Окрім того, проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60 передбачено влаштування системи збору накопичення та очищення поверхневого стоку з прилеглої до цеху території, які згідно висновку повинні складатися з системи структурно складеної одна з одною: перша частина передбачає збирання та накопичення зливових стоків з промплощадки. При цьому, забруднений поверхневий стік накопичується в накопичувачі та періодично знезаражується з подальшим переправленням у зливоприймальний колодязь; друга частина системи передбачає приймання зливових стоків та очищення їх на локальних очисних спорудах. Відведення зливового стоку передбачено здійснювати в мережі зливової каналізації заводу медобладнання. Однак, на момент перевірки договір з заводом медобладнання на прийняття зливових стічних вод відсутній. Очищення виробничих стічних вод здійснюється шляхом додавання коагулянтів на очисних спорудах підприємства, які візуальним оглядом та згідно усних пояснень представників підприємства представляють собою резервуар із забрудненою водою, 1 бак змішувач та 1 резервуар з очищеною водою. Проте, підтверджуючу інформацію та документи щодо передачі виробничих стічних вод, інформацію та документи щодо здійснення контролю якості виробничих стічних вод підприємства під час перевірки на розгляд не було надано, що, на думку позивача, є порушенням ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 8, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позивач також зазначив, що на території підприємства здійснюються операції з транспортування, розвантажування та зберігання хімічної сировини. Як встановлено позивачем під час візуального обстеження території підприємства, вказана територія спланована та обладнана твердим покриттям, в наявності є зливоприймальники, однак збирання зливових стоків влаштовано в повному обсязі. Частина зливових стоків з території промділянки (згідно усних пояснень представників підприємства) відводиться на існуючі надземні очисні споруди. Однак, підтверджуючу інформацію та документи щодо передачі зливових стічних вод та здійснення контролю якості зливових стічних вод на підприємстві відповідач на розгляд позивачу під час перевірки не надав. Відведення ж зливових вод частково здійснюється по рельєфу місцевості, що на думку позивача є порушенням ст. ст. 44, 70, 96, 98, 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. ст. 96, 164 Земельного кодексу України, ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 8, 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Окрім того, позивач вважає, що на підприємстві взагалі відсутня проектна документація з розділом ОВНС та висновок державної екологічної експертизи на влаштування фактично існуючих споруд, що є невиконанням вимог ст.ст. 7, 13, 14 39 Закону України "Про екологічну експертизу", ст. 26-29, 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Також позивач вважає, що відповідачем допущені порушення природоохоронного законодавства, пов'язані з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: на невідповідність матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дозволу на викиди фактичному стану на підприємстві по кількості та переліку джерел утворення викидів та джерел викидів. Зокрема, в позові зазначено, що у відповідних документах не обліковуються викиди від наступного обладнання, а саме: 2-х відстійників хімічних сумішей, ліній фасування хімічної продукції в цеху приготування мийних засобів; 1 витяжної шафи в лабораторії нових матеріалів; 2 витяжних шаф в технологічній лабораторії; 2 термопластавтоматів в цеху видувки прес-форм; ємкості зберігання оксіхлориду алюмінію; 4 реакторів для промислових змазок та 4 реакторів приготування СОЖу на вулиці, 6 електричних печей для спікання оксидів та 1 муфельної печі на дільниці виробництва феритів; баку плавлення стерину, змішувача, сепаратору, бункеру фасування в мішки на дільниці виробництва стеарату натрію, 2 реакторів змішування хімічних речовин на промисловій ділянці, витяжного шкафа в лабораторії фізико-хімічних досліджень; 2 витяжних шаф в лабораторії ОТК, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

У зв'язку з тим, що виявлені факти, на думку позивача, є грубими порушеннями природоохоронного законодавства, позивач звернувся до суду з означеним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача та зафіксованим в акті перевірки порушенням, суд виходить з такого.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в 2000 році відповідачем розроблено та узгоджено робочий проект технічного переоснащення "Цех з виробництва хімічної продукції" з розділом ОВНС у складі дільниць з виробництва хімікатів, знежирюючих (миючих) засобів, клеїв, реактивів, експериментальної дільниці, лабораторій, виконаний ТОВ "Проектно-конструкторським бюро "Стальмонтаж". Відповідність вказаної проектної документації вимогам чинного природоохоронного законодавства підтверджується висновками державної екологічної експертизи робочого проекту "Цех по виробництву хімічної продукції по вул. Мандриківській, 47, в м. Дніпропетровську" від 12.06.2001 №60. Відповідно до проектних рішень, зазначений у проектній документації цех призначений для виробництва концентратів фосфатуючих типу ФК; знежирюючих складів типу СМ, СМО, СМП та інших; клею типу 88; рідини для капелярної дефектоскопії, які виготовляються змішуванням готових сировинних компонентів у різних пропорціях відповідно рецептури з виготовленням готової продукції у порошковому або рідкому, або пастообразному вигляді для використання за призначенням (технічним або побутовим) згідно Технічних умов з фасуванням продукції у тару відповідно до потреб замовника.

Згідно Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 №717 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №408) мийний засіб - це будь-яка речовина або препарат, що містять мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення та використання в побуті і промисловості, у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки, тощо. Ідентифікаційною ознакою мийного засобу є його призначення. Інформація про призначення зазначається в маркуванні та інструкції із застосування мийного засобу. Очищення - це відокремлення забруднень від основи з переведенням їх у стан розчину чи дисперсії. Знежирювання - це видалення з поверхні виробів слідів жирів, солей, поту і інших речовин. Знежирюючий засіб - це мийний засіб, який виконує операцію знежирювання.

Згідно письмових пояснень представника відповідача від 03.02.2017 щодо використання відповідачем терміну "знежирюючий засіб" для назви власної продукції, відповідачем використано вказаний термін в якості синонімуму іншим термінам, а саме - "миючий", "знежирюючий", "чистящий", "миючо-чистящий", "знежирюючий", "миючий", "знежирюючий", "миюче-чистящий", які широко використовуються різними виробниками для позначення власної продукції як технічного, так і побутового призначення з метою дотримання вимог законодавства, що регулює авторське право на назву. Тому, з метою дотримання вимог чинного законодавства, що регулює авторське право та виділення власної продукції з ряду аналогічної продукції інших виробників, відповідач під час розробки власних технічних умов на продукцію та розробки проектної документації на виробництво цієї продукції був вимушений використовувати термін "знежирюючий засіб" як технічну назву своєї власної продукції. У подальшому, після введення виробництва в експлуатацію, технічні умови конкретизувалися для кожного типу продукції за її призначенням, змінювалися назви продукції. Також відповідач зазначив, що використання окремої назви виробництва (виробничого підрозділу) як "виробництво побутової хімічної продукції (мийні засоби, рідкі порошки для прання, рідке мило, ополіскувачі для білизни тощо)" та окремої назви для продукції побутової хімії (мийні засоби, рідкі порошки для прання, рідке мило, ополіскувачі для білизни, тощо) обумовлено вимогами нормативів споживчого законодавства, технічними нормами та правилами виробництва товарів для масового споживання та вимог санітарно-епідеміологічних правил України та ЄС.

Згідно висновку державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60 виробництво знежирюючих засобів типу СМ здійснюється відповідачем відповідно до умов ТУ У 20257936.001-97. Технологічні процеси виробництва хімічної продукції, передбачені даним проектом, виконуються без хімічних перетворень, методом механічного змішування вихідних компонентів. Проектом передбачено технологічне обладнання для виробництва знежирюючих засобів типу СМ за технічними умовами ТУ У 20257936.001-97 у порошковому або рідкому, або пастообразному стані. Зокрема, Технічними умовами ТУ У 20257936.001-97 виробництва знежирюючих засобів типу СМ в редакції 1997 року було передбачено виробництво миючих (за текстом проекту - знежирюючих) засобів технічного та побутового призначення у порошковому або рідкому, або пастообразному стані, а саме: знежирюючого складу типу СМ-1, порошкового технічного миючого засобу для знежирювання металевих поверхонь; засобу порошкового "Лотос" для мийки (прання) тканин; засобу СМО марки А, рідкого миючого засобу технічного або побутового призначення для мийки та знежирювання металевих, скляних та інших поверхонь; пасти миючої "Ландиш", пастообразного миючого засобу для мийки (прання) тканин, засобу технічного або побутового призначення для мийки та знежирювання металевих, скляних та інших поверхонь. Крім того, проектною документацією та технічними умовами вироблення продукції передбачено, що продукція виготовлюється змішуванням готових сировинних компонентів у різних пропорціях відповідно до рецептури з виготовленням продукції у порошковому або рідкому, або пастообразному стані для використання за призначенням (технічним або побутовим) згідно Технічних умов на продукцію, з фасуванням продукції у тару відповідно ТУ та потреб замовника такої продукції.

За наведених обставин, суд погоджується з доводами відповідача про те, що зміна технічної назви продукції не може вважатися перепрофілюванням виробництва, яке потребує коригування існуючої або розробки нової проектної документації та проведення державної екологічної експертизи, а технічні рішення з організації виробництва та організації технологічного процесу, затверджені проектною документацією з розділом ОВНС "Цех по виробництву хімічної продукції по вул. Мандриківській, 47, у м. Дніпропетровську" від 2000 року та умови надання висновку державної екологічної експертизи від 12.06.2001 за №60, відповідачем під час виробництва вказаної вищевказаної продукції не порушені.

З метою дотримання вимог нормативів споживчого законодавства, технічних норм та правил виробництва товарів для масового споживача та вимог санітарно-епідеміологічних правил, для організаційного відокремлення виробництва миючих засобів, які відносяться до побутової хімічної продукції в 2011 році відповідачем розроблено робочий проект "Удосконалення (модернізація) та технічне переоснащення дільниці з виробництва миючих засобів" з розділом ОВНС. Відповідно до розробленої документації вказаний проект не передбачає перепрофілювання діючого виробництва та зміну впливу на навколишнє природне середовище, оскільки вплив діяльності підприємства на навколишнє середовище є незначним, що підтверджується висновками оцінки впливу розділу ОВНС робочого проекту від 2000 року, підтвердженими висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про екологічну експертизу" екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Статтею 7 Закону визначені об'єкти екологічної експертизи. Так, об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу" здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. При цьому експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону державній екологічній експертизі підлягають, зокрема, документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища, в тому числі військового та оборонного призначення, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном, які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808 "Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" затверджено перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Згідно розрахунку категорії складності вищевказаних робочих проектів, а також відповідно до п. 3 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560, якою затверджено Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України, об'єкти ІІІ категорії складності не потребують проведення обов'язкової експертизи проектної документації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 №212, якою затверджено критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю), підприємство відповідача за критеріями кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, об'ємами стічних вод об'ємами відходів, які утворюються на підприємстві, відносяться до групи суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику для навколишнього природного середовища, що підтверджується наданим до суду висновком, указаним у п.5 Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СВК", розробленого у 2015 році та затвердженого Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Як слідує з результатів розробленої у складі ОВНС проектної документації робочого проекту "Удосконалення (модернізація) та технічне переоснащення дільниці з виробництва миючих засобів" 2011 року з боку існуючих технологічних процесів та устаткування Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СВК" негативного впливу запланованої діяльності на стан навколишнього природного середовища не виявлено.

Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства у сфері охорони природного навколишнього середовища та встановлених фактичних обставин справи, суд доходить висновку про те, що діяльність підприємства відповідача не підлягає взяттю на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Як встановлено з матеріалів справи, підприємство відповідача не підлягає взяттю на державний облік як об'єкт впливу на водні ресурси за об'ємом стічних вод та кількістю відходів, що утворюються при здійсненні діяльності, а отже не відноситься до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для обов'язкового проведення державної екологічної експертизи зазначеної проектної документації відповідача.

Судом також встановлено, що станом на момент проведення перевірки (30.11.2016 - 13.12.2016) цех по виробництву хімічної продукції складається з дільниць виробництва хімікатів, виробництва миючих (знежирюючих) засобів, виробництва клеїв, виробництва рідин для капелярної дефектоскопії, експериментальної дільниці, лабораторій та допоміжних служб. При цьому, лабораторія організаційно поділена на дослідну, нових технологій та технологічну; відділення феритів лабораторії нових матеріалів призначене для дослідних робіт з розробки рецептури та технологій отримання феритів і не є виробничою дільницею; відділення виробництва стеарату структурно відноситься до ділянки виробництва миючих засобів і на даний час не працює, у зв'язку з відсутністю замовлень на виробництво; відділення видувних автоматів видуву ПЕТ-пляшок із преформ структурно відноситься до ділянки виробництва миючих засобів та не є самостійним цехом. Вказане підтверджується наданими відповідачем до суду письмовими доказами, а саме: актом виводу обладнання з експлуатації від 07.06.2016, довідками від 12.12.2016 про роботу обладнання за джерелами та від 13.12.2016 про роботу обладнання, які надавалися відповідачем позивачу під час проведення перевірки. Окрім того, як слідує з наданого до суду відповідачем Тимчасового (пускового) технологічного регламенту №11/20 виробництва ПЕТ-тари (пляшок) ГОСТ 52789-2007, технологічне обладнання з виробництва ПЕТ-пляшок із преформ не є джерелом утворення та джерелом викидів, оскільки згідно технологічного регламенту виробництво ПЕТ-пляшок із преформ та технічного паспорту видувного автомату технологічний процес роздуву пляшок із преформ не супроводжується утворенням та викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки температура проведення роздуву складає - 90 градусів С, що значно нижче температури деструкції та температури плавлення (290 градусів С), при яких утворюється виділення продуктів термодеструкції - викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Тобто, технологічний процес виробництва продукції передбачає змішування готових сировинних компонентів у різних пропорціях відповідно до рецептури із виготовлення готової продукції у порошковому або рідкому, або пастообразному вигляді для використання за призначенням (технічним або побутовим) згідно ТУ на продукцію, з фасуванням продукції у тару відповідно до ТУ та потреб замовників продукції. Діюча ж технологія та організаційна структура самого виробництва, склад продукції, яка виготовляється, залишилися без змін та перепрофілювання виробництва.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає безпідставними висновки позивача щодо відсутності у відповідача на момент перевірки проектної документації з розділом ОВНС на влаштування виробництва вищезазначеної хімічної продукції, погодженої згідно вимог законодавства, а тому вимоги позивача щодо тимчасового зупинення діяльності відповідача з наведених підстав є необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на момент проведення перевірки відповідачем укладено договір №35/15 від 01.11.2015 з ТДВ "Дніпропетровський завод медустаткування", який є власником мереж водопостачання та каналізації, та договір №2753 від 26.12.2014 з Комунальним підприємством "Дніпроводоканал".

Щодо необхідності та наявності у відповідача договору на утилізацію виробничих стоків на очисних спорудах Дніпровського машинобудівного заводу судом встановлено наступне.

Як пояснив відповідач у 2002 році на підприємстві відповідача було проведено організаційно-технічні заходи, які дозволили останньому відмовитися від раніше запланованого збирання та передачі на утилізацію виробничих стоків від змивання обладнання за рахунок впровадження їх поворотного використання при приготуванні продукції. Згідно висновків, викладених у Пояснювальній записці ПП "Науково-виробнича фірма "СВК" від 15.12.2002 та в листі-узгодженні розробника проекту ТОВ "Проектно-конструкторське бюро "Стальмонтаж" від 28.12.2002 за №01-215, виробничі стічні води на підприємстві не утворюються. Вода на виробничі потреби згідно балансової схеми водопостачання та водовідведення Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СВК" проекту індивідуальних балансових норм водопостачання та водовідведення, споживається відповідачем: під час технологічного споживання, а саме: в процесі виготовлення продукції (безповоротне споживання); на допоміжні виробничі потреби, а саме: на сполоскування обладнання при необхідності переходу на інший вид продукції (повторне споживання; залишки матеріалів від змивки обладнання) використовуються зворотні води, які входять до складу змивочної води і знову направляються на приготування продукції) та на охолодження технологічного обладнання (оборотне споживання). Для очищення охолоджувальної води призначено очисні споруди коагуляційної очистки. Очищена оборотна вода повертається в цикл, а не відводиться до каналізації. Очисні споруди передбачені документацією робочого проекту технічного переоснащення П-11-311 "Цех з виробництва хімічної продукції". Проектна документація з розділом ОВНС очисних споруд розроблена та узгоджена в робочому проекті технічного переоснащення "Цех з виробництва хімічної продукції" в 2000 році, висновок державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60.

Судом також встановлено, що на підприємстві щорічно укладаються договори на вимірювання показників якості стічної води з Дніпропетровським обласним управлінням водних ресурсів (лабораторія моніторингу вод) та проводяться вимірювання показників якості стічної води, що підтверджується наданими відповідачем відповідними протоколами: №261 вимірювання показників зворотної стічної води за 2014 рік; №650 вимірювання показників зворотної стічної води за 2015 рік; №523 вимірювання показників зворотної стічної води за 2016 рік.

Під час розгляду справи судом не встановлено, а позивачем не доведено тих обставин та фактів, які б свідчили про збирання зливових стоків з території підприємства не у повному обсязі, на що вказано у позові як порушення відповідачем вимог чинного природоохоронного законодавства.

З наданих відповідачем письмових пояснень та наявних в матеріалах справи письмових доказів, судом з'ясовано, що підприємство відповідача розташоване на території промислового майданчика, благоустрій якого та обладнання території системною зливовою каналізацією дощових вод виконане повністю в період 1980-2000 років. Зокрема, будівля цеху хімічної продукції Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СВК" (колишнє приміщення виробничого корпусу №3 ВАТ "Дніпропетровський завод медичного обладнання"), як діючий виробничий об'єкт, була оснащена і підключена до існуючих інженерних мереж ВАТ "Дніпропетровський завод медичного обладнання" (договір купівлі-продажу будівлі від 14.006.1999). Схема водопостачання і каналізації Цеху хімічної продукції Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СВК" від існуючих інженерних мереж виконана згідно вимог СніП 2.04.01-85, СніП 2.04.03-85 і СніП 3.05.01-85 відповідно до документації робочого проекту технічного переозброєння П-11-311, розробленого ТОВ "ПКБ "Стальмонтаж" в лютому 2000 року на підставі Технічних умов №3-2 від 22.09.1999 на підключення до існуючих внутрішньоплощадкових інженерних мереж, виданих ВАТ "Дніпропетровський завод медичного обладнання" та затвердженого в установленому порядку. Збирання зливових вод в очисні споруди зливових вод здійснюється зі всієї території проммайданчику з твердим покриттям.

Доводи позивача про відведення стічних вод по рельєфу території підприємства критично оцінюються судом та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: актами санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкту від 26.02.2009 та від 04.04.2012.

Судом встановлено, що водопостачання і каналізування будівлі цеху хімічної продукції Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СВК" здійснюється за існуючими мережами на підставі договору з КП "Дніпроводоканал" №2753 від 26.12.2014 та договору №35/15 від 01.11.2015 з власником існуючих внутрішньоплощадкових мереж водопостачання та каналізації ПАТ "Дніпропетровський завод медустаткування". Очищення зливових вод здійснюється на підземних очисних спорудах. Проектна документація з розділом ОВНС очисних споруд зливових вод розроблена та узгоджена в робочому проекті технічного переоснащення "Цех з виробництва хімічної продукції" в 2000 році, висновок державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60.

Наведені обставини спростовують доводи позивача про допущення відповідачем порушень чинного природоохоронного законодавства, пов'язаних зі збором та очищенням виробничих та зливових стічних вод та здійсненням контролю за якістю зливових стічних вод підприємства, зазначених у позові, а тому вимоги позивача щодо тимчасового зупинення діяльності відповідача з наведених підстав є необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом.

Також, суд доходить висновку про не доведеність позивачем факту невідповідності матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дозволу на викиди їх фактичному стану на підприємстві відповідача, що на думку позивача є підставою для тимчасового зупинення виробництва відповідача. Зокрема, позивачем не враховано під час проведення перевірки той факт, що: кількість джерел утворення викидів на період перевірки, у зв'язку з зниженням об'ємів виробництва, зменшилася, оскільки не працюють джерела №№ 1, 2, 3, 7; витяжні шафи лабораторії ОТК (2 шт.), згідно інвентаризації джерел викидів, такими джерелами є №9 та №10; витяжна шафа лабораторії нових матеріалів на даний час не використовується за призначенням і не є джерелом утворення викидів; витяжні шкафи технологічної лабораторії приєднані до діючої вентиляційної системи лабораторії ОТК, джерело №9; на обладнанні дільниці з приготування мийних засобів (лінія фасування, відстойники) проводяться пуско-налагоджувальні роботи технологічного обладнання, відпрацьовується технологічний процес виробництва, що підтверджується актом виведення обладнання з експлуатації від 07.06.2016 №6, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Окрім того, як наголошено відповідачем в судовому засіданні, виробництво технічних миючих засобів на даний період не здійснюється, у зв'язку з відсутністю замовлень; видувні автомати роздуву ПЕТ-пляшок із преформ (як зазначено у позові - 2 термоплававтомати на дільниці видувки преформ) не є джерелами утворення викидів згідно технічного регламенту виробництва ПЕТ-пляшок та технічному паспорту видувного автомату, оскільки технологічний процес роздуву пляшок із преформ не супроводжується утворенням та викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря та повітря робочої зони (температура процесу нижче температури деструкції матеріалу); відділення феритів лабораторії нових матеріалів (як зазначено у позові - 6 електричних печей для спікання оксидів та 1 муфельна піч на дільниці виробництва феритів) структурно відноситься до лабораторії нових матеріалів та призначене для розробки рецептури виробу та технології отримання фериту, і не є виробничою дільницею; відділення виробництва стеарату натрію (як зазначено у позові - бак плавлення стеарату, змішувач, сепаратор, бункер фасування в мішки на дільниці виробництва стеарату натрію) структурно відноситься до ділянки виробництва миючих засобів і на цей час не працює, у зв'язку з відсутністю замовлень; два реактори змішування на дільниці (як зазначено у позові - 2 реактори змішування хімічних речовин на промисловій ділянці) - за технологічним регламентом реактори працюють як автоклави, без доступу атмосферного повітря і не є джерелами утворення викидів; реактори зовнішньої площадки 4 шт. (як зазначено у позові - 4 реактори для промислових змазок та 4 реактори приготування СОЖу на вулиці), а також ємкість зберігання оксіхлориду алюмінію використовується зі сполученням з атмосферою через гідрозатор і не є джерелом утворення викидів.

Вищевказане підтверджується залученими до матеріалів справи належним чином засвідченими доказами, а саме: актом виводу обладнання з експлуатації від 07.06.2016, довідками про роботу обладнання за джерелами від 12.12.2016 та про роботу обладнання від 13.12.2016, Тимчасовим (пусковим) технологічним регламентом №11/20 виробництва ПЕТ-тари (пляшок) ГОСТ 52789-2007.

За таких обставин, суд доходить висновку про необгрунтовість доводів позивача, що у вищевказаних документах не обліковуються викиди в атмосферне повітря від переліченого у позові обладнання.

В матеріалах справи наявна копія Дозволу, виданого відповідачу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 10.06.2015 за №1210100000-503, термін дії - необмежений (попередній дозвіл на викиди від 28.07.2008 за №1210136900-445), згідно з п. 5 якого, заходи щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди не встановлюється.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише після отримання дозволу, який видається територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідно до ст. 12 цього Закону господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

З огляду на те, що позивачем не доведені обставини, які б свідчили про допущенні відповідачем порушення встановлених вищевказаним Дозволом умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для тимчасового зупинення діяльності підприємства відповідача, пов'язаної з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а тому позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

У відповідності до ч 4. ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Науково - виробнича фірма "СВК" про тимчасове зупинення виробництва відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова