Постанова № 64911337, 22.02.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2704/17

Провадження № 2а/522/1168/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Нікітіна С.Й., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та стягнення суми недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

В суд з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 і просить визнати протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування при цьому до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено допомогу, розміру щомісячної додаткової грошової винагороди, та стягнути з Одеського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 64377,00 грн.

Вислуга років військової служби позивача становить 30 повних календарних років. При звільненні Одеським ОВК позивачу виплачена одноразова грошова допомога за 30 повних календарних років служби в сумі 107295,00 грн., однак до розрахунку одноразової грошової допомоги у складі місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено вказану допомогу, Одеським ОВК не включено суму щомісячної додаткової грошової винагороди.

Вимоги ч.ч. 3, 4, 5 ст. 183-2 КАС України судом виконані.

Відповідач Одеський обласний військовий комісаріат надав до суду заперечення на позов, в яких вказав, що позивачу дійсно виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в сумі 107295,00 грн.

Відповідач зазначив, що до розрахунку одноразової грошової допомоги у складі місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено вказану допомогу, не включено суму щомісячної додаткової грошової винагороди. Такі дії відповідач обґрунтовує вимогами п. 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. №260, відповідно до якого військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за станом здоров′я, у разі звільнення з посад, на які вони були призначені, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Перевіривши матеріали справи, суддя дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу та відповідно до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28.11.2016р. № 643 підполковника юстиції ОСОБА_1, помічника військового комісара з правової роботи Одеського обласного військового комісаріату, звільнено з військової служби у відставку за станом здоров'я. Згідно витягу з даного наказу, календарна вислуга років військової служби позивача становить 30 років.

Наказом військового комісара Одеського обласного військового комісаріату від 26.12.2016р. № 237 позивача виключено зі списків особового складу військового комісаріату, з виплатою позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (за 30 років) в сумі 107295,00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно пунктів 2 та 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», зі змінами, внесеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161, встановлено для військовослужбовців Збройних Сил України щомісячний додатковий вид грошового забезпечення - щомісячну додаткову грошову нагороду, постійний характер якої юридично закріплено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889».

Відповідно до зазначених нормативних актів, військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 постанови КМ України № 889, та військовослужбовців строкової військової служби) встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода: з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Грошовим атестатом серії НОМЕР_2, виданим Одеським ОВК, засвідчено, що позивача звільнено з військової служби, при цьому виплачено додаткові види грошового забезпечення, зокрема щомісячну додаткову грошову винагороду до 31.12.2016 року в сумі 4291,80 грн.

Виплата позивачу щомісячно та постійно цієї винагороди у складі грошового забезпечення підтверджується довідкою Одеського ОВК від 10.01.2017 року № 8 про виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р., відповідно до якої виплата щомісячної додаткової грошової винагороди позивачу здійснювалась з січня по листопад 2015 року в розмірі 2163,30 грн., в грудні 2015 року в розмірі 4485,30 грн. та з січня по грудень 2016 року щомісячно в розмірі 4291,80 грн.

Щомісячний постійний характер вказаної винагороди також підтверджується у запереченнях відповідача, який зазначає, що позивачу виплата даної грошової винагороди здійснювалася з часу її введення для виплати військовослужбовцям Збройних Сил України з 1 квітня 2013 року постійно, щомісячно по день звільнення з військової служби включно.

Наведені ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.

Суддя вважає протиправними дії відповідача щодо неврахування при обчисленні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні до складу місячного грошового забезпечення суми щомісячної додаткової грошової винагороди, а посилання відповідача на норми п. 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, безпідставними.

Статтею 19 Конституції України (254к/96-ВР) встановлюється, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативне закріплення розміру одноразової грошової допомоги безпосередньо здійснено п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», правовий аналіз якого, з урахуванням вимог пунктів 1-4 статті 9 цього Закону, дає підстави вважати, що застосоване для визначення розміру грошової допомоги поняття місячного грошового забезпечення включає в себе усі види грошового забезпечення, які виплачуються військовослужбовцю щомісяця та мають постійний характер.

Пунктом 2 статті 15 в сукупності з частиною 2 статті 9 Закону України № 2011-XII передбачено ширший перелік видів виплат, що входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога, ніж це встановлено п. 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. №260.

В ієрархії нормативно-правових актів Закон України № 2011-XII має вищу юридичну силу, ніж наказ Міністра оборони України від 11.06.2008р. №260, тому для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач мав застосовувати безпосередньо норму Закону, а не підзаконного відомчого нормативно-правового акту.

Крім того, з урахуванням закріплених в п. 4 ст. 9 Закону України № 2011-XII повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що повністю відповідає положенням п. 2 ст. 15 Закону України № 2011-XII.

Перевіркою наведених позивачем у позовній заяві розрахунків стосовно суми виплати допомоги при звільненні, на підставі грошового атестату серії НОМЕР_2, виданого Одеським ОВК, довідки Одеського ОВК від 10.01.2017 року №8 про виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р., наданих позивачем заперечень встановлено, що у разі врахування Одеським ОВК до складу місячного грошового забезпечення позивача, з якого обчислено допомогу, щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразова грошова допомога при звільненні позивачу мала бути виплачена у розмірі 171672 грн., але фактично виплачена у розмірі 107295,00 грн.

Таким чином недоплата Одеським ОВК позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні становить 64377,00 грн.

Підсумовуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а доводи, викладені відповідачем в запереченнях на позов, не знайшли свого підтвердження, тому є підстави для задоволення позову.

Керуючись положеннями статей 160-163, 183-2, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування при цьому до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено допомогу, розміру щомісячної додаткової грошової винагороди.

Стягнути з Одеського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 64377,00 грн.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами, або іншими особами, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, в апеляційному порядку, шляхом подачі в десятиденний строк з моменту отримання її копії, апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя:

22.02.2017