Рішення № 64911034, 17.02.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1812/16-ц

Провадження № 2/522/2826/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2017 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства страхової компанії «Теком» до ОСОБА_1 про стягнення 16664,24 грн,

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2016 року приватне акціонерне товариство страхова компанія "Теком" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 16 664,24 грн.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 31.08.2015 року в м. Одесі відбулася дорожньо-транспортна пригода. Водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок чого, автомобіль останньої одержав механічні пошкодження. 07.10.2015 року Приморським районним судом м. Одеси була винесена постанова про визнання ОСОБА_1 винною у скоєні вказаного ДТП та притягнення до адміністративної відповідальності заст. 124 КУпАП. На момент ДТП автомобіль НОМЕР_2, був застрахований у ПрАТСК«Теком»за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 013-15 Д/Т/АТ від 16.02.2015 року. Керуючись зазначеним Договором страхування, відповідно до страхового акту № 1799 від 21.09.2015 року, Висновку № 5515 від 12.09.2015 року, рахунку-фактури № СЧ-346885 від 08.09.2015 року за заявою Страхувальника на СТО ТОВ «Адіс-Авто» була сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 32997,25 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Таким чином, фактичними витратами, понесеними ПрАТСК«Теком» за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 013-15 Д/Т/АТ від 16.0СО2.2015 року є сума у розмірі 32 997,25 грн. Згідно Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа» згідно Полісу № АІ/2734540. 18 грудня 2015 року ПрАТ «УСК «Княжа» сплатило ПрАТСК«Теком»страхове відшкодування у розмірі 16 333,01 грн. Таким чином, невідшкодована сума страхового відшкодування становить 16 664,24 грн., в звязку з чим позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Сторони в судове засідання не зявились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за ії відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка звернулась до суду з заявою в якій зазначила, що позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 серпня 2015 року приблизно об 11 годин 30 хвилин громадянка ОСОБА_1, керуючи автомобілем «KiaPicanto», номерний знак НОМЕР_3 в місті Одесі по вулиці Генузська, 22 во дворі будинку, здаючи назад не впевнилась в безпеці маневру, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Galant», номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2. В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с. 10).

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 07 жовтня 2015 року ОСОБА_1 Олександріну визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. (а.с. 9)

Відповідно до ч. 3ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На момент ДТП автомобіль НОМЕР_2 був застрахований у ПрАТСК«Теком»за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 013-15 Д/Т/АТ від 16.02.2015 року (а.с. 40-44).

31 серпня 2015 року та 01 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до страхової компанії з заявою про здійснення страхового відшкодування. 21 вересня 2015 року ПрАТ страховою компанією «Теком» складний страховий акт № 1779 за вищезазначеним страховим випадком, яким визначена сума страхового відшкодування 32 997,25 гривень. За заявою Страхувальника на СТО ТОВ «Адіс-Авто» ПрАТ СК «Теком» була сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 32 997,25 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 3151 від 28 вересня 2015 року та висновком № 5515 від 12.09.2015 року, рахунку-фактури № СЧ-346885 від 08.09.2015 року (а.с. 11- 14).

Таким чином, фактичними витратами, понесеними ПрАТ СК «Теком» за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 013-15 Д/Т/АТ від 16.02.2015 року є сума у розмірі 32 997,25 грн.

Згідно Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа» згідно Полісу № АІ/2734540.

18 грудня 2015 року ПрАТ «УСК «Княжа» сплатило ПрАТ СК «Теком» страхове відшкодування у розмірі 16 333,01 грн. Таким чином, невідшкодована сума страхового відшкодування становить 16 664,24 грн.

Стаття 27 Закону України«Про страхування»тастаття 993 Цивільного кодексу Українипередбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальника бо інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частина 2ст. 1187 ЦК Українипередбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності дост.1194 Цивільного кодексу Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до вимогст. 1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, саме з підстав укладання між позивачем та ОСОБА_2М вказаного Договору страхування до ПрАТ СК «Теком» після виплати страхового відшкодування Страхувальнику ОСОБА_2 за зазначеним Договором страхування, перейшло в порядку суброгації право вимоги на суму фактичних витрат по Договору страхування, яке ОСОБА_2 мала б до ОСОБА_1 (з підстав пошкодження її транспортного засобу в результаті ДТП 31.08.2015 року) у випадку відсутності у неї зазначеного Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 013-15 Д/Т/АТ від 16.02.2015 року.

При цьому, як зазначено в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при суброгації розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування.

Таким чином, ОСОБА_1 у відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» та згідно зіст.1194 ЦК Українизобовязана відшкодувати відповідну різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 16 664,24 грн.

Доводи ОСОБА_1, що Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 013-15 Д/Т/АТ від 16.02.2015 року, укладений між позивачем та громадянкою ОСОБА_2 не може бути підставою для її цивільно правової відповідальності спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства України. Оскільки, відповідно до положень статтями 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування - в даному випадку ПрАТ СК «Теком», у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідачки на положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року N 142/5/2092 як на нормативно-правовий акт, який визначає поняття реальних збитків та спосіб їх відшкодування. Так, як згідно з п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Також, як передбачено ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно рахунку - фактури № СЧ-346885 від 08.09.2015 року та акту виконаних робіт №РС 0025307 від 12.10.2015 року ТОВ «АДІС - Авто», які містяться в матеріалах справи (а.с. 32), розмір ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобілю НОМЕР_5, склав 33 397,25 грн. (а.с. 33, 34) Тобто, реальний розмір витрат потерпілого (страхувальника) для відновлення свого пошкодженого автомобіля склав 33 397,25 грн. (реальний збиток), а не як зазначається ОСОБА_1 - 16 901,81 грн.

Доводи ж відповідача що, її цивільно правова відповідальність на момент ДТП, що відбулася 31.08.2015 року була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа» з лімітом відповідальності - 50 000 грн. на думку суду є безпідставними. Оскільки, згідно з висновками Верховного Суду України викладеними у Постанові від 20.01.2016 року «…право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності…».

Крім того, відповідно до статті 88 ЦПК України, ПАТ СК «Теком» на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені ним і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1378 грн.

Керуючись ст. 27 Закону України«Про страхування», ст.ст.993,1187,1188,1194 Цивільного кодексу України,ст.ст.10,11,58-60,209,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов приватного акціонерного товариства страхової компанії «Теком» до ОСОБА_1 про стягнення 16664,24 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер 2292002489) на користь приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком», п/р 26501310093801 у Акціонерному банку «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 25050281) 16 664 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 24 копійки та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. М. Чернявська

17.02.2017