Постанова № 6491064, 28.10.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 року Справа № 2а-23059/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Кірян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2009 року УПФУ в м. Свердловську Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ДП «Свердловантрацит», в якому послався на наступне. В УПФУ в м. Свердловську Луганської області зареєстровано як платника страхових внесків Відокремлений підрозділ «Шахта «Харківська» ДП «Свердловантрацит». ВП «Шахта «Харківська» не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом ДП «Свердловантрацит». Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування виплачених пільгових пенсій за період з 25.03.2009 року по 25.05.2009 року за Списком № 1 в сумі 335610,09 грн., за Списком № 2 в сумі 21894,34 грн., яка на теперішній час не погашена. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій у сумі 357504,43 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись, що позивачем не надано доказів сплати пільгових пенсій працівникам та понесення витрат на їх доставку. Крім того, відповідно до положень абз. 5 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку. Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог немає. Крім того, відповідач вважає, що фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не відносяться до кола загальнообовязкових платежів. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку),- також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції,- фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобовязане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що відповідач Відокремлений підрозділ «Шахта «Харківська» ДП «Свердловантрацит» у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підтверджується заявою про реєстрацію (а.с. 7). ВП «Шахта «Харківська» не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом ДП «Свердловантрацит» (а.с. 6, 8-12).

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунком. В ході судового розгляду справи позивачем на підтвердження факту витрат на виплату та доставку пільгових пенсій надано також інформацію про осіб, які отримували пенсії на пільгових умовах, звіт про виплату пенсій, допомог та коштів пенсійного фонду за березень-травень 2009 року та акти звірення розрахунків по виплаті пенсій. Наданими доказами підтверджується, що заборгованість ДП «Свердловантрацит» перед УПФУ в м. Свердловську про відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» станом на за період з 25.03.2009 року по 25.05.2009 року становить 357504,43 грн., з яких 335610,09 грн. за списком № 1 та 21894,34 грн. за списком № 2.

Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит» (Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, б. 1А, рах. 26005301220740 у філії Відділення «Промінвестбанку» у м. Свердловську Луганської області, МФО 304472, код 32355669) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (Луганська область, м. Свердловськ, вул. Пирогова, 9) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 25.03.2009 року по 25.05.2009 року за списком № 1 та списком № 2 у розмірі 357504,43 грн. (триста пятдесят сім тисяч пятсот чотири грн. 43 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено 28.10.2009 року.

Суддя: