Постанова № 6491062, 26.10.2009, Луганський окружний адміністративний суд

№2а-22268/09/1270 категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2009 року м.Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Кірян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсхіденергосервіс» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2009 року позивач ТОВ «Південьсхіденергосервіс» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, в якому послався, що з 6 квітня 2009 року по 10 квітня 2009 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за серпень 2008 року, за результатами якої було складено акт №893/236-34970433 від 13 квітня 2009 року про те, що позивачем завищено податковий кредит по податковій декларації з ПДВ за серпень 2008 року на загальну суму 51330000 грн., з яких неправомірно віднесено до складу податкового кредиту 855500 грн. по податковим накладним, які складені неповноважною особою, у звязку з чим відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042306/0 від 17 квітня 2009 року та зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 704438 грн. Позивач вважає, що такий висновок відповідача є помилковим. Зазначена сума податкового кредиту 855500 грн. була віднесена за податковими накладними №28.08.1 від 28 серпня 2008 року та № 28.08.2 від 28 серпня 2008 року, які позивачем отримано від ТОВ «Фірма «Паритет Плюс» у звязку з здійсненням позивачем передоплати платіжними дорученнями №40 від 28 серпня 2008 року на суму 2500000 грн., у тому числі ПДВ - 416666,67 грн., №42 від 28 серпня 2008 року на суму 2633000 грн., у тому числі ПДВ - 438833 грн. на підставі договору № 24/08 від 20 серпня 2008 року між позивачем та вказаним ТОВ «Фірма «Паритет Плюс» про реалізацію позивачеві відповідного товару. Позивач вважає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення не враховано, що у відповідності з пп. 7.5.1 п.7.5 та пп..7.6.2 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари ( послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Висновки відповідача про те, що згідно висновків проведеної експертизи, у рамках порушеної кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ «Фірма «Паритет Плюс», підписи на договорі та податкових накладних по реалізації позивачеві товару виконані не правомочною особою Волокіткіним, а іншою особою, податкові накладні не повинні прийматися до уваги, бо вони не мають юридичної сили, що дає підстави вважати, що позивачем перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Держбюджету, сам договір в силу ст. 228 ЦК України є нікчемним, бо суперечить моральним засадам суспільства та порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, є помилковими. Вказані податкові накладні відповідають вимогам закону, ніяких порушень з боку позивача при укладенні договору не допущено. Тому позивач просить визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000042306/0 від 17 квітня 2009 року про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 704438 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, послався, що позивач у серпні 2008 року отримав право на відшкодування ПДВ з бюджету на суму 704438 грн., однак таке право не реалізував у серпні 2008 року, а безпідставно заявив про таке відшкодування вказаної суми у жовтні 2008 року, чим занизив бюджетне відшкодування з ПДВ у серпні 2008 на вказану суму, тому і було винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення рішення з цього приводу. Також послався, що згідно висновків проведеної експертизи, у рамках порушеної кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ «Фірма «Паритет Плюс» підписи на зазначених договорі та податкових накладних по реалізації позивачеві товару виконані не правомочною особою Волокіткіним, а іншою невідомою особою, тому податкові накладні не повинні прийматися до уваги, бо вони не мають юридичної сили, а сам договір в силу ст. 228 ЦК України є нікчемним, бо суперечить моральним засадам суспільства та порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, це дає підстави вважати, що позивачем перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Держбюджету, а тому були підставі для прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституцією України передбачено обовязок, як фізичних, так і юридичних осіб сплачувати встановлені законами України податки та інші обовязкові збори.

У відповідності до Закону України «Про державну податкову службу України» контроль за справлянням податків покладено на органи державної податкової служби.

Згідно Закону України «Про систему оподаткування» до складу податків у числі інших також входить і податок на додану вартість, контроль за правильністю та своєчасністю справляння всіх видів податків і зборів ( обовязкових платежів) здійснюється державними податковим органами в межах повноважень, визначених законом, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Спеціальним законом, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість» . Тому при визначенні податкового кредиту з ПДВ насамперед слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено пп..7.6.2 п.7.6 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари ( послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивач у встановленому порядку зареєстрований субєктом господарювання, знаходиться у відповідача на обліку, як платник податків, у своїй господарській діяльності позивач укладає договори з контрагентами, здійснює платежі за цими договорами.

У період з 6 квітня 2009 року по 10 квітня 2009 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період серпня 2008 року, результати якої зафіксовано у відповідному акті, згідно якому під час цієї перевірки виявлено, що згідно декларації з ПДВ позивача за жовтень 2008 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 737109 грн.

За результатами попередньої перевірки вказаної податкової декларації згідно акту від 29 січня 2009 року № 148/236-34970433 відповідачем було встановлено, що залишок відємного значення ПДВ позивачем сформовано у липні 2008 року у сумі 766705 гр., позитивне значення - різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за підсумками поточного звітного періоду за серпень 2008 року складає 62267 грн.

Таким чином, залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду податкової декларації за серпень 2008 року складає 704438 грн. ( 766705 62267).

Зазначений залишок відємного значення за серпень 2008 року у сумі 704438 грн. фактично сплачено у попередніх податкових періодах ( січень-липень 2008 року) постачальникам товарів (послуг), яку позивач мав право заявити у серпні 2008 року до відшкодування у відповідності до до ст. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Однак позивачем у серпні 2008 року своє право на отримання суми бюджетного відшкодування не використано, у звязку з чим у подальшому він мав право на включення цієї суми у зменшення платежу з ПДВ до бюджету у наступних періодах, а не заявляти її до відшкодування з бюджету, однак ним ця сума заявлена, як бюджетне відшкодування у жовтні 2008 року. Відповідачем 9.02.2009 року було прийняте рішення про збільшення суми бюджетного відшкодування по податковый декларації за серпень 2008 року у розмірі 704438 грн. та зараховано цю суму у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів

За результатами перевірки з 6 квітня 2009 року по 10 квітня 2009 року складено акт №893/236-34970433 від 13 квітня 2009 року, де відображено вказана позиція, та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042306/0 від 17 квітня 2009 року про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 704438 грн. у звязку з тим, що позивачем завищено податковий кредит по податковій декларації за серпень 2008 року на суму 855500 грн., а тому здійснено перерахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ по податковій декларації за серпень 2008 року.

Зазначений висновок відповідачем зроблено на підставі перевірки відносин позивача з контрагентом ТОВ « Фірма «Паритет Плюс» про реалізацію ними позивачеві відповідного товару на підставі договору № 24/08 від 20 серпня 2008 року, укладеного між позивачем та контрагентом ТОВ «Фірма «Паритет Плюс». Позивачем вказаному контрагенту проведено передоплати платіжними дорученнями №40 від 28 серпня 2008 року на суму 2500000 грн., у тому числі ПДВ - 416666,67 гр., №42 від 28 серпня 2008 року на суму 2633000 грн., у тому числі ПДВ - 438833 грн., та отримано від імені контрагента ТОВ «Фірма «Паритет Плюс» податкові накладні № 28.08.1 від 28 серпня 2008 року на суму 2500000 грн., у тому числі ПДВ - 416666,67 грн. та № 28.08.2 від 28 серпня 2008 року на суму 2633000 грн., у тому числі ПДВ - 438833 грн., які підписані неповноважною особою, а саме: не директором Волокітіним, а іншою особою, та на підставі яких позивачем у податковій декларації за серпень 2008 року було вказано у складі податкового кредиту вказану суму ПДВ у розмірі 855500 грн.

Вказані обставини підтверджуються договором № 24/08 від 20 серпня 2008 року, укладеного між позивачем та контрагентом ТОВ «Фірма «Паритет Плюс», платіжними дорученнями №40 від 28 серпня 2008 року на суму 2500000 грн., №42 від 28 серпня 2008 року на суму 2633000 грн., податковими накладними № 28.08.1 від 28 серпня 2008 року на суму 2500000 грн., та № 28.08.2 від 28 серпня 2008 року на суму 2633000 грн., актом №893/236-34970433 від 13 квітня 2009 року, актом 148/236-34970433 від 29.01.09, податковим повідомленням-рішення № 0000042306/0 від 17 квітня 2009 року.

Посилання позивача про те, що спірні податкові накладні, видані ТОВ «Фірма «Паритет Плюс», складені у відповідності з законом, а позивач не зобовязаний перевіряти, фактичну сплату цим ТОВ ПДВ, а також про те, що доказу підписання накладних неправомочною особою, яким на думку позивача міг бути тільки вирок суду, немає, а тому ці накладні є підставою для нарахування податкового кредиту, на увагу не заслуговують.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обовязкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж вимоги до первинних документів містяться і в Положенні про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Цим же Положенням заборонено приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативним та законодавчим актам.

У відповідності з Порядком складання податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів ( послуг), скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Судом встановлено, що у даному випадку спірні податкові накладні неможливо визнати належно складеними, оскільки вони підписані не керівником товариства, яким значився Волокіткін, а іншою особою, повноваження якої нічим не підтверджено, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, копії яких долучено до цієї справи, зокрема, висновком почеркознавчої експертизи, обвинувальним висновком, постановою про звільнення Волокіткина від кримінальної відповідальності у звязку з актом про амністію, що не є реабілітуючую обставиною.

Таким чином, суд вважає встановленим, та погоджується з висновком відповідача, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту за серпень 2008 року суму 855500 грн., що потягло зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 704438 грн., оскільки зазначені вище податкові накладні не є належно складеними, які дають право для нарахування податкового кредиту, а тому відповідачем обґрунтовано не взято їх до уваги.

Суд вважає, що позивач мав пересвідчитися, що спірні податкові накладні складені та підписані належним чином, оскільки ці документи мають важливе значення, податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту, на їх підставі відбувається відшкодування державою ПДВ, що ним у даному випадку не виконано, внаслідок чого ним у податковій декларації вказано відомості про нарахування податкового кредиту, які належним чином не підтверджені.

Розмір вказаних сум зменшення суми бюджетного відшкодування позивачем не заперечується, ним заперечуються тільки підстави прийняття відповідачем рішення про таке зменшення.

Що стосується договору № 24/08 від 20 серпня 2008 року, на підставі якого мало місце перерахування позивачем контрагенту ТОВ «Фірма «Паритет Плюс» передоплати платіжними дорученнями №40 від 28 серпня 2008 року на суму 2500000 грн., у тому числі ПДВ - 416666,67 грн., №42 від 28 серпня 2008 року на суму 2633000 грн., у тому числі ПДВ - 438833 грн., то в цій частині суд не вбачає підстав для визнання його нікчемним, оскільки доказів того, як того вимагає ст. 228 ЦК України, що він з боку як позивача, так і його контрагента був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, що позивачем перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків з метою заниження обєкту оподаткування, та несплати податків, по справі не встановлено.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.10.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29.10.2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість» ,суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсхіденергосервіс» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити за необґрунтованістю у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 29 жовтня 2009 року.

Головуючий:суддя О.П.Островська