Ухвала суду № 64910558, 23.02.2017, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/617/14-к

УХВАЛА

23 лютого 2017 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Тюміна О.Г.

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

за участю : прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Порущенко Є.В. , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника адвоката Журян Р.М.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 502/617/14-к внесене до ЄРДР за № 12013170110003488 від 06.09.2013 року з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України , - , -

ВСТАНОВИВ :

29 грудня 2016 року до Кілійського районного суду Одеської області від в.о. начальника відділу прокуратури Одеської області Корчагіна О. надійшло кримінальне провадження № 502/617/14-к з обвинувальним актом , затвердженим та підписаним 22 грудня 2016 року процесуальним керівником - прокурором відділу прокуратури Одеської області Алексєєвим В.В. , за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. ( т. 2 а.с. 229 )

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 29.12.2016 року , для судового розгляду кримінального провадження визначено суддю Кілійського районного суду Одеської області Тюміна О.Г. (т.2 а.с. 249)

Рішення про призначення підготовчого судового засідання прийнято ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 30.12.2016 року. (т.2 а.с. 250)

22 лютого 2017 року , в підготовчому судовому засіданні прокурор Порущенко Є.В. просить призначити справу до судового розгляду , вважає відсутніми підстави для повернення обвинувального акту прокурору або для закриття кримінального провадження.

Захисник адвокат Журьян Р.М. заявив клопотання , підтримане обвинуваченим ОСОБА_2, про повернення обвинувального акту в зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України , а саме :

- обвинувальний акт складений слідчим СУ ГУ НП в Одеській області Борисовим В.І., який не входив до складу групи слідчих , а крім того, це суперечить ухвалі Кілійського районного суду від 14.11.2016 року про повернення обвинувального акту прокурору Одеської області , а не органу досудового розслідування;

- виклад фактичних обставин кримінального правопорушення , які прокурор вважає встановленими , є неповним , оскільки не містить зазначення часу , коли відбувалися вказані події, а тільки дати , відсутнє зазначення конкретного місця подій;

- затвердження обвинувального акту на порушення Наказу ГПУ № 103 від 24.02.2016 року не засвідчено гербовою печаткою;

- дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 4 ст. 368 КК України , але в обвинуваченні не зазначено жодної кваліфікуючої ознаки , за якою дії обвинуваченого кваліфіковані саме за ч. 4 ст. 368 КК України.

Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства відповідно до яких , одним із завдань є забезпечення швидкого , повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний , хто вчинив кримінальне правопорушення , був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини , жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений , жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України , обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння , передбаченого законом України про кримінальну відповідальність , висунуте в порядку , встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням , яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення , які прокурор вважає встановленими , правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив , що у тексті пп.. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «Обвинувачення» особі , стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи , оскільки з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Крім того Суд нагадує, що положеннями підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної , детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію , яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (ріш. від 01.03.2001 року у справі «Даллас проти Угорщини». № 2908/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «h» п. 3 ст. 6 Конвенції (ріш. У справі Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллас проти Угорщини , п. 47)

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 502/617/14-к , складений та затверджений 22.12.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України не відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу України та підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків з наступних підстав. (т.2 а.с. 231)

Судом встановлено, що в обвинувальному акті викладене формулювання обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України , в якому відсутнє зазначення конкретної кваліфікуючої ознаки , передбаченої ч. 4 ст. 368 КК України , а саме - вчинення діяння, передбаченого частинами першою , другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі , або вчинення такого діяння службовою особою , яка займає особливо відповідальне становище. Тобто не зазначена наявність однієї або обох кваліфікуючих ознак , за наявності якої або яких дії обвинуваченого можуть кваліфікуватись за частиною 4 ст. 368 КК України.

З огляду на вищевикладене , суд вважає що зазначений недолік формулювання обвинувачення є неконкретністю обвинувачення , яка перешкоджає ефективному захисту обвинуваченого від висунутого обвинувачення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається , що 24.11.2016 року на виконання ухвали Кілійського районного Одеської області від 15.11.2016 року обвинувальний акт від 28 січня 2014 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, обвинуваченого за ст. 368 ч. 4 КК України , в зв'язку з невідповідністю вимогам Кримінального процесуального Кодексу України був повернутий прокуратурі Одеської області. (т.2 а.с. 226)

29.12.2016 року до Кілійського районного суду Одеської області від в.о. начальника відділу прокуратури Одеської області надійшов обвинувальний акт , складений слідчим слідчого управління ГУ НП в Одеській області Борисовим В.І., підписаний та затверджений 22.12.2016 року процесуальним керівником - прокурором відділу прокуратури Одеської області Алексєєвим В.В. (т.2 а.с. 229, 230-239)

Згідно п.5 ч.1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта , клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру , клопотання про звільнення особи від кримінального відповідальності.

Згідно п. 17 цієї ж статті слідчий - службова особа органу Національної поліції , органу безпеки, органу , що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

В ч. 1 ст. 214 КПК України зазначено, що слідчий , який здійснюватиме досудове розслідування визначається керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідно до положень ст. 283 КПК України досудове розслідування закінчується шляхом закриття прокурором кримінального провадження , звернення прокурора до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернення прокурора до суду з обвинувальним актом , клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

В даному кримінальному провадженні прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом 30.01.2014 року , що є моментом закінчення досудового розслідування. (т.1 а.с. 1)

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування , доданого до обвинувального акту від 28.01.2014 року , проведення досудового розслідування було доручено слідчому слідчого відділу СУ ГУ МВС України Камінському І.В. ( т.1 а.с.7-17)

До обвинувального акту від 22.12.2016 року доданий реєстр матеріалів досудового розслідування (т.2 а.с.240-246), згідно даних якого процесуального рішення про доручення проведення досудового розслідування слідчому Борисову В.І. після закінчення досудового розслідування не приймалось.

Прокурором Порущенко Є.В. не надано доказів наявності повноважень слідчого Борисова В.І. здійснювати процесуальні дії в даному кримінальному провадженні.

Таким чином, судом встановлено , що обвинувальний акт від 22.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 368 ч.4 КК України складений не повноважною особою.

За встановлених обставин , при наявності вищевказаних недоліків , обвинувального акту судовий розгляд даного кримінального провадження не може бути призначений , оскільки будь - яке рішення , постановлене судом при наявності порушення права обвинуваченого на захист буде незаконним і тягне за собою його скасування.

За встановлених обставин , обвинувальний акт та додані до нього матеріали відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст. 291 , 314-317 КПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

Повернути обвинувальний акт , складений у кримінальному провадженні № 502/617/14-к , внесеному до ЄРДР за № 12013170110003488 від 06.09.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину , передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, до прокуратури Одеської області у зв'язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам КПК України. .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Кілійського районного суду О. Г. Тюмін