Ухвала суду № 64910372, 03.02.2017, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/212/17

УХВАЛА

03 лютого 2017 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ :

20 січня 2017 року позивачка звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 05 травня 2005 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис № 395, поділити спільне майно подружжя, яке є обєктом спільної сумісної власності подружжя, визнати право власності за кожним із сторін, та вирішити питання розподілу судових витрат.

Разом із позовом позивачка подала заяву про забезпечення її позову в якій просила Овідіопольський районний суд Одеської області накласти арешт на двокімнатну житлову квартиру, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, ж/м "Чорноморка", вул. Сьома, будинок, 7, кв. 11, загальною площею 60,3 кв.м.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини 3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачами вимогами.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р., зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір про право, а також з урахуванням фактичних даних, які є в матеріалах справи, вважаю, що неприйняття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на двокімнатну житлову квартиру, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, ж/м "Чорноморка", вул. Сьома, будинок, 7, кв. 11, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому на підставі викладеного заява позивачки підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України

№ 9 від 22.12.2006 р., -

УХВАЛИВ :

1. Заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на двокімнатну житлову квартиру, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича (с. Лиманка), ж/м "Чорноморка", вул. Сьома, будинок, 7, кв. 11, загальною площею 60,3 кв.м.

Строк предявлення до виконання один рік.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Д.М. Гандзій